Постанова від 28.11.2025 по справі 469/989/25

28.11.25

33/812/515/25

Справа №469/989/25

Провадження № 33/812/515/25

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Базовкіної Т.М.,

із секретарем судового засідання Повертайленко Ю.В.,

за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Чуприни С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Чуприни Сергія Павловича на постанову, яку ухвалив суддя Березанського районного суду Миколаївської області судді Тавлуй В.В. у приміщенні цього суду 07 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411918, який складений 04 серпня 2025 р. о 10 год. 41 хв., водій ОСОБА_1 17 липня 2025 р. о 13 год. 41 хв. керував транспортним засобом «Renault Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 , на автомобільній дорозі М14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 57 км. у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі, результат огляду позитивний, що підтверджується висновком КНП МОЦПЗ МОР №989. Зазначеним діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) як відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами був направлений на розгляд до Березанського районного суду Миколаївської області.

У судові засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату і час судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Чуприна С.П. 06 жовтня 2025 року надав до суду клопотання про закриття адміністративного провадження, в якому зазначив, що ОСОБА_1 не визнає свою вину у скоєнні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, та вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. ОСОБА_1 17 липня 2025 р. було доставлено до Миколаївського обласного центру психічного здоров'я о 15:15 год. О 15:45 год. лікар та працівники поліції переконували ОСОБА_1 в тому, що неможливість здати біологічний зразок сечі є фактичною відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП при цьому, в цей час вже закінчився двогодинний строк для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, передбачений п.7 Порядку, оскільки повідомлення поліцейським ОСОБА_1 про виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі мали місце о 13:44 год. З 15:15 год. до 15:49 год. ОСОБА_1 не міг здати зразок біологічного середовища (сечі) в зв'язку з відсутністю потреби. Адвокат також звертав увагу на те, що згідно долученого поліцейським відеозапису, 17 липня 2025 року о 15:15 год. огляд ОСОБА_1 лікарем не був проведений та акт медичного огляду № 989, за наслідками якого складений висновок, фактично не складався, ОСОБА_1 , не вручався. О 15:56 год лікар повідомила, що висновок не дає тоді як у долученому до справи висновку зазначений час огляду 17.07 2025 року 15 год 15 хвил., що не відповідає дійсності, що є фальсифікацією матеріалів справи. Тому, на думку захисника, висновок щодо результатів медичного огляду є неналежним доказом у справі. Крім того, апелянт зазначив про те, що всупереч вимогам ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складений не протягом 24 годин з моменту виявлення правопорушення, а через 18 днів.

Постановою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2025 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Чуприна С.П. просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що працівниками поліції та лікарем медичного закладу, до якого було доставлено ОСОБА_1 17 липня 2025 о 15:11 год. для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції допустили порушення, які вказують на незаконність проведення такого огляду та, відповідно, неналежність доказів, долучених до матеріалів адміністративної справи. Так, матеріали адміністративної справи не містять направлення водія на такий огляд, яке містило б зазначення серії та номеру службового посвідчення та підпису посадової особи, яка склала це направлення та доставила водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду, тобто огляд у закладі охорони здоров'я, на який особу не було направлено, не може бути проведено. Крім того, згідно відеозапису з нагрудної камери працівника поліції для проведення дослідження у медичному закладі у ОСОБА_1 відбирався біологічний зразок - сеча, для її відібрання була надана лише 1 ємність. О 15:50 год. біологічний зразок (сеча), забруднений невідомим експрес-тестом із першої ємності було перелито у другу ємність та опечатано, з чого вбачається пряме порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження мають одразу відбиратись у особи, доставленої до медичного закладу за направленням працівника поліції у 2 (дві) ємності. Також, як вбачається із відеозапису виявлення ознак наркотичного сп'яніння та пропозиція поліцейського ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі мали місце о 13:44 год., а сам огляд було проведено о 15:50 год., тобто пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, що є порушенням ч.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. ОСОБА_2 наголошує, що дані, отримані в результаті проведення експрес тесту при огляді водія на стан наркотичного сп'яніння, є лише попереднім результатом. Зразки із позитивним результатом повинні бути підтверджені більш специфічним методом. Перевагу віддають газовій хроматографії/мас-спектрофотометрії або високоефективній рідинній хроматографії. Заключний діагноз повинен бути встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних. Проте в порушення вимог Інструкції та Порядку у медичному закладі не проводилося лабораторне дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 , що є обов'язковою умовою при огляді водія на стан наркотичного сп'яніння. Захисник зауважує, що із відеозапису вбачається, що 17 липня 2025 р. о 15:15 год. огляд ОСОБА_1 лікарем у медичному закладі не було проведено, відповідний акт медичного огляду №989, за наслідком якого складено висновок, фактично не складалися. Більше того, на записі чітко зафіксовано як лікар 17 липня 2025 р. о 15:56 год. повідомляє, що вона не надає висновок, тоді як зі змісту висновку, наявного у матеріалах справи від 17 липня 2025 р., зазначено, що датою та точним часом огляду ОСОБА_1 є саме 17 липня 2025 р. о 15 год. 15 хв., що не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи та для ознайомлення ОСОБА_1 такий висновок не надавався. Крім того, відеозаписом із бодікамери поліцейського зафіксована адекватна та така, що відповідає обстановці поведінка водія, що також свідчить про безпідставність звинувачень поліцейського про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння на час зупинки його транспортного засобу. Адвокат Чуприна С.П. також вказує, що із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 17 липня 2025 р. починаючи із 13:41 год. до 17:19 год. перебував разом із поліцейським, який нібито виявив особу, яка вчинила правопорушення, тобто ОСОБА_1 , при цьому, в порушення статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення було складено лише через 18 днів, тоді як протокол мав бути складений не пізніше 18 липня 2025 р., що однозначно вказує на порушення працівником поліції положень статті 254 КУпАП.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Чуприну С.П., який підтримав апеляційну скаргу та наведені в ній доводи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи.

Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно частини 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на день проведення огляду ОСОБА_1 - 17 липня 2025 року врегульований також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 16 травня 2025 року № 338/825 (далі - Інструкція № 1452/735).

Так, відповідно до пунктів 2, 4 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є - порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; а також - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.

Висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 , у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, підтверджений сукупністю проаналізованих судом першої інстанції зібраних органом поліції доказів, які є взаємопов'язаними та узгоджуються між собою:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411918 від 04 серпня 2025 р., в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 17 липня 2025 р. о 13 год. 41 хв. по автомобільній дорозі М14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 57 км. керував транспортним засобом «Renault Megan» державний номерний знак НОМЕР_2 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі, результат огляду позитивний, що підтверджується висновком КНП МОЦПЗ МОР №989. Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень та застережень;

- висновком лікаря Ковалик Миколаївського обласного центру психічного здоров'я щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 липня 2025 р. №989, складеному о 15:15 год., підписаний лікарем Ковалик та в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння;

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, згідно з якими працівники поліції зупинили транспортний засіб «Renault Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 , за порушення правил дорожнього руху, а саме - через несправність габаритних вогнів автомобілю. При спілкуванні з водієм вказаного транспортного засобу - ОСОБА_1 у останнього працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, як оголошено поліцейським на відеозаписі, зіниці очей погано реагують на світло та блідість обличчя. Працівники поліції запропонували водію пройти огляд у медичному закладі на що той погодився. В медичному закладі після неодноразової спроби здати біологічний матеріал було проведено дослідження експрес-тестом щодо знаходження ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, який виявився позитивним. Після чого лікарем було розділено біологічний матеріал у дві ємності та опечатано, а також оголошено про проведення лабораторного розгорнутого дослідження протягом 10 днів та надання висновку щодо результатів дослідження. Поліцейськими було вручено водію повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції для отримання вказаного висновку та передано автомобіль тверезому водію. На відеозаписі від 04 серпня 2025 р. ОСОБА_1 поліцейські оголошують ОСОБА_1 результати висновку лабораторного дослідження

Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено.

Істотних порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411918 від 04 серпня 2025 р. підписаний ОСОБА_1 без зауважень та заперечнь.

В сукупності зазначені докази свідчать, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, проаналізованими та належним чином оціненими в їх сукупності та взаємозв'язку судом першої інстанції доказами підтверджено, що ОСОБА_1 було порушено п. 2.9 «а» Правил, тобто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_3 , визнаються апеляційним судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а також, поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року).

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги як безпідставні.

Щодо відсутності у справі направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу, то складання направлення на медичний огляд водія транспортного засобу виходячи зі змісту Порядку та Інструкції № 1452/735 є підставою для проведення такого огляду водія у відповідному медичному закладі з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 1 до Інструкції № 1452/735), надається працівником поліції до медичного закладу, тому не долучення його до протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про недотримання проведення порядку такого огляду.

Щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння.

Так, Інструкція № 1452/735 наділяє саме поліцейського повноваженнями виявляти у водія транспортного засобу ознаки сп'яніння, зокрема, наркотичного, на місці зупинки транспортного засобу, тому суд не вправі надавати висновку поліцейського щодо виявлення ознак сп'яніння оцінку.

Щодо дотримання працівником поліції встановленого часового проміжку для проведення медичного огляду водія.

Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Пункт 7 Порядку передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (пункт 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735).

Згідно дослідженого судами першої та апеляційної інстанції долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411918 відеозапису транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейським 17 липня 2025 року о 15:41 год, а доправлений до медичного закладу він був 15:11 годині, тобто в межах визначеного вище проміжку часу. Продовження огляду до 15:50 (за 5 хвилин від встановлених 2 годин) було пов'язане із тривалим наданням ОСОБА_1 біологічної рідини - сечі, що є необхідним для проведення досліджень. За такого апеляційний суд не вважає наведені обставини порушенням його порядку проведення огляду.

Щодо недотримання особою, яка проводила медичний огляд, порядку відібрання зразків біологічної рідини.

Згідно із пунктом 9розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв.

На відеозаписі огляду ОСОБА_1 , в медичному закладі зафіксовано, що він надав медичному працівнику одну ємність із сечею, а медичний працівник вже розподілила зразок по двом ємностям та опечатала його, тобто дотримала передбачений Інструкцією № 1452/735 порядок, оскільки нею не передбачено, що саме особа, яку оглядають, має самостійно розподілити зразок біологічної рідини по двом ємностям.

Стосовно зауважень захисника про те, що зразок сечі ОСОБА_1 був розділений між двома ємностями після проведення дослідження за допомогою тесту, то апеляційний суд їх вважає недоречними, оскільки відсутні відомості про те, що такі дії спотворили результат лабораторного дослідження.

Щодо твердження захисника про те, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння не був складений 17 липня 2025 року, як про то зазначено у цьому висновку, то апеляційний суд його відхиляє. Так, на відеозапису зафіксовано, що медичний працівник пояснює, що «сьогодні висновку не буде», пояснюючи це необхідністю провести дослідження. Натомість інших переконливих доказів того, коли було проведено дослідження і що висновок був складений не 17 липня 2025 року у справі не має. Апеляційний суд також виходить з того, що в будь-якому разі наведене не спростовує результат огляду ОСОБА_1 - перебування у стані наркотичного сп'яніння.

При цьому ОСОБА_1 не скористався положеннями пункту 14 Порядку щодо можливості оскарження висновку як з підстав порядку відібрання зразків біологічної рідини, так і щодо дати його складання.

Щодо недотримання поліцейським передбаченого законом строку складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411918 був складений 04 серпня 2025 року щодо правопорушення, яке вчинено ОСОБА_1 17 липня 2025 року, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 254 КУпА.

Натомість аналіз положень КУпАП не дає підстав для висновку, що лише сама ця обставина свідчить про незаконність складеного поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411918. У даному випадку апеляційний суд враховує, що права ОСОБА_1 не були порушені, оскільки цей протокол був складений у його присутності, з роз'ясненням його прав, ознайомленням з матеріалами, зокрема, висновком медичного закладу про перебування у стані наркотичного сп'яніння.

За такого апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП. Хоча суддя суду першої інстанції в оскаржуваній постанові не надав відповіді на усі доводи клопотання захисника про закриття провадження у справі, проте викладені в апеляційній скарзі доводи, які є аналогічними цьому клопотанню, відхилені з підстав, зазначених у цій постанові.

У справі, яка переглядається, не встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Тобто у справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411918 від 04 серпня 2025 р.

Апеляційний суд вважає, що судом дотримано стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Так, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, який підтверджений правомірно проведеним оглядом на стан сп'яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Чуприни Сергія Павловича - залишити без задоволення, постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна

Попередній документ
132166462
Наступний документ
132166464
Інформація про рішення:
№ рішення: 132166463
№ справи: 469/989/25
Дата рішення: 28.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Миколаївський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (28.11.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 11.08.2025
Предмет позову: Про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП
Розклад засідань:
19.08.2025 08:50 Березанський районний суд Миколаївської області
07.10.2025 10:30 Березанський районний суд Миколаївської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАЗОВКІНА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
ТАВЛУЙ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
БАЗОВКІНА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
ТАВЛУЙ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
захисник:
Чуприна Сергій Павлович
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Зеленько Максим Іванович