Справа №455/37/23 Головуючий у 1 інстанції:Титов А.О.
Провадження №22-ц/811/728/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
28 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.
секретар: Чиж Л.М.,
за участі в судовому засіданні представниці відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області в складі судді Титова А.О. від 05 лютого 2025 року у справі за заявою відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи, -
рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.10.2023 у справі №455/37/23 - задоволено.
Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.10.2023 у справі №455/37/23 - скасовано.
Ухвалено у справі №455/37/23 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення оскаржив Заставний Роман Андрійович в інтересах ОСОБА_4 .
В апеляційній скарзі просить рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 .
Зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у постанові про закриття кримінального провадження зазначається, що згідно висновку комплексної судово-інженерної експертизи за спеціальністю 10.1 (дослідження обставин і механізму ДТП) та 10.4 (транспортно-трасологічні дослідження) №КСЕ-19/114-22/8015 від 09.06.2022 було встановлено, що дії водія автомобіля марки «BMW- Х5». реєстраційний номер Республіки Чехія BZ028E ОСОБА_5 не суперечили вимогам п.12.3 ПДР, але не відповідали вимогам п.12.4 ПДР. Також, вказує на те, що у постанові про закриття кримінального провадження зазначається, що з протоколу допиту ОСОБА_5 відомо, що швидкість руху автомобіля марки «BMW-X5» реєстраційний номер Республіки Чехія НОМЕР_1 становила 50-60 км/год. Згідно пункту 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Таким чином, оскільки поведінка обох водіїв учасників ДТП була неправомірною, та Відповідачем не було доведено факту існування непереборної сили, внаслідок якої настала ДТП, а також не надано доказів, які могли б свідчити про наявність умислу потерпілого. Вважає, що суд не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.
У судове засідання окрім представниці відповідача ОСОБА_1 - Гагалович Г.М., решта учасників справи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці відповідача - в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на неї, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 1167, 1187, 1188 ЦПК України, ст. ст. 265, 423, 429 ЦПК, постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №477/874/19, постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі №487/6970/20, постанову Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №674/1666/14-ц, та задовольняючи заяву, - виходив з того, що зі змісту рішення суду, питання про перегляд якого за нововиявленими обставинами ініційовано відповідачем, вбачається, що на день ухвалення такого рішення, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140000000786 від 04.11.2019 в ході якого слідчими встановлювались обставини ДТП, що мала місце 04.11.2019 за обставин якої відбулось зіткнення автомобіля під керуванням відповідача та мотоцикла під керуванням ОСОБА_6 внаслідок якого пасажир мотоциклу - позивачка, отримала тяжкі тілесні ушкодження - не було завершено. Нововиявленими обставинами Відповідач зазначав обставини того, що за наслідками досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено, що причиною ДТП стало порушення вимог Правил дорожнього руху лише загиблим водієм мотоциклу ОСОБА_6 , а не порушення названих правил відповідачем, що вказує на відсутність протиправності його дій та виключає можливість стягнення з нього шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки. Суд першої інстанції дійшов висновку, що обов'язковою підставою для відшкодування шкоди (зокрема і моральної), завданої джерелом підвищеної небезпеки, є - встановлення судом факту протиправності дії заподіювача шкоди, у даному випадку - відповідача як водія транспортного засобу. З постанови від 22.04.2024 про закриття кримінального провадження №12019140000000786 від 04.11.2019 вбачається, що за наслідками проведення досудового розслідування, в ході якого слідчими встановлювались обставини ДТП, що мала місце 04.11.2019 за обставин якої відбулось зіткненя автомобіля під керуванням відповідача та мотоцикла під керуванням ОСОБА_6 в наслідок якого пасажирка мотоциклу (позивачка), отримала тяжкі тілесні ушкодження, досудовим розслідуванням встановлено, що в умовах даної ДТП з технічної точки зору причиною настання даної події є лише дії водія мотоцикла ОСОБА_6 , які не відповідали вимогам пункту 10.1 ПДР України, створювали умови для настання даної події і знаходилися в причино-наслідковому зв'язку з настанням ДТП. Також, суд зазначив, що відповідач як водій автомобіля хоч і став учасником ДТП, однак його поведінка, як було встановлено за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні - не була протиправною, оскільки вимог Правил дорожнього руху він не порушував. Отже, не можна вважати що відповідач самостійно або спільно з загиблим водієм мотоциклу ОСОБА_6 - завдав позивачці шкоду, яка підлягає відшкодуванню і це, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди. Обставини відсутності протиправної поведінки Відповідача як водія транспортного засобу в умовах ДТП були встановлені за наслідками проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке було закрито 22.04.2024 - тобто після ухвалення Старосамбірським районним судом Львівської області рішення від 10.10.2023, а тому такі обставини хоча й існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі відповідачу, оскільки на момент ухваленні судом рішення від 22.04.2024 - досудове розслідування у кримінальному провадженні тривало. Юридичний факт відсутності протиправної поведінки відповідача як водія транспортного засобу за обставин ДТП, міг би спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі - то зміст судового рішення був би іншим. За всіх вищевикладених обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що заява відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.10.2023 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволеню.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи , в якій просив:
- скасувати рішення Старосамбірського районного суду Львівської області у справі №455/37/23 від 10 жовтня 2023 року;
- ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи - відмовити повністю.
В обгрунтування заяви покликався на те, що після ухвалення та набрання законної сили рішення Старосамбірського районного суду Львівської області, 22.08.2024 року відповідачу стали відомі обставини, які є істотними для справи, однак не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи судом. Так, 22.02.2024 року у відповідь на адвокатський запит, отримав від слідчого СВ ВП№1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області інформацію про те, що кримінальне провадження №12019140000000786 від 04.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України - закрито 22.04.2024 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку зі смертю стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю. Додатком до відповіді слідчого на адвокатський запит була відповідна постанова про закриття кримінального провадження від 22.04.2024. З вищевказаної постанови відповідач дізнався про те, що з технічної точки зору, причиною настання ДТП, 04.11.2019 року, приблизно о 01 годині 20 хвилин на 89 км + 100 м автодороги «Львів-Самбір-Ужгород» - є лише дії водія мотоцикла марки «KAVASACI» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) - ОСОБА_6 . Зазначав, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні - встановлено, що вищевказана ДТП трапилась в результаті порушення вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 та наявність в його діях складу кримінального правопорушеня, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України. Відтак, відповідач не порушував вимоги Правил дороднього руху - отже відсутній факт протиправності дій останнього - а тому відсутні підстави вважати, що відповідач спільно з загиблим водієм мотоцикла марки «KAVASACI» ОСОБА_6 завдали позивачу шкоду, яка підлягає відшкодуванню.
Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_4 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишено без задоволення. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2023 року - залишиено без змін.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до п.п. 3, 4, 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» (що регулює схожі за своїм змістом правовідносини), нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК. Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Також, із практики ЄСПЛ вбачається таке:
«42. Суд повторює, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
43. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
44. Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), №. 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), № 19960/04, п. 46). Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.» (вказане є цитатою рішення ЄСПЛ у справі «Желтяков проти України» (заява №4994/04) від 9.06.2011 року)».
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, питання про перегляд якого за нововиявленими обставинами ініційовано відповідачем, вбачається, що на день ухвалення такого рішення, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140000000786 від 04.11.2019 року в ході якого слідчими встановлювались обставини ДТП, що мала місце 04.11.2019 року за обставин якої відбулось зіткнення автомобіля під керуванням відповідача та мотоцикла під керування ОСОБА_6 внаслідок якого пасажирка мотоциклу - позивачка, отримала тяжкі тілесні ушкодження - не було завершено.
Нововиявленою відповідач вважає ту обставину, що за наслідками досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено, що причиною ДТП стало порушення вимог Правил дорожнього руху лише загиблим водієм мотоциклу ОСОБА_6 , а не порушення названих прави відповідачем, що вказує на відсутність протиправності його дій та виключає можливість стягнення з нього шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки з урахуванням положень статей 1167 та 1188 Цивільного кодексу України.
Дійсно, 22.04.2024 Постановою про закриття кримінального провадження №12019140000000786 від 04.11.2019 було: кримінальне провадження №12019140000000786 від 04.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із смертю особи, стосовної якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю.
Із постанови, окрім наведеного вбачається, що 04.11.2019 приблизно о 01 годині 20 хвилин на 29 км + 100м автодороги Львів-Самбір-Ужгород, що на вулиці Дрогобицькій в м.Старий Самбір Львівської області, відбулося зіткнення мотоцикла марки «Kawasaki» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався в напрямку м.Львова з автомобілем марки «BMW-X3» реєстраційний номер Республіки Чехія НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у напрямку м.Ужгород. В результаті вказаної ДТП водій мотоцикла «Kawasaki» НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці даної пригоди та пасажир вказаного мотоцикла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження і була доставлена на лікування в Старосамбірську ЦРЛ, а водій автомобіля «BMW-X3» реєстраційний номер Республіки Чехія НОМЕР_5 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та проходив лікування в Самбірській ЦРЛ.
Дійсно, також, як вказує заявник, із цієї постанови вбачається, що за наслідками проведення досудового розслідування, в ході якого слідчими встановлювались обставини ДТП, що мала місце 04.11.2019 за обставин якої відбулось зіткнення автомобіля під керуванням відповідача та мотоцикла під керування ОСОБА_6 внаслідок якого пасажирка мотоциклу (позивачка), отримала тяжкі тілесні ушкодження, досудовим розслідуванням встановлено, що в умовах даної ДТП з технічної точки зору причиною настання даної події є лише дії водія мотоцикла ОСОБА_6 , які не відповідали вимогам пункту 10.1 ПДР України, створювали умови для настання даної події і знаходилися в причино-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
Проте, як було зокрема, вказано у рішенні, про перегляд якого йдеться у заяві, і у судовому рішенні суду апеляційної інстанції при перегляді такого рішення, яким рішення залишене без змін та набрало законної сили - частиною 2 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Вказані обставини були враховані при вирішенні спору та ухваленні рішення, яке набрало законно сили.
Зважаючи на вказане, наведені заявником підстави та обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки вказані обставини були враховані при винесенні рішення та у постанові Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, якою рішення залишене без змін та набрало законної сили.
В постанові, зокрема, вказано, що доводи апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді не встановлена в межах кримінального провадження, не заслуговують на увагу, оскільки кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140000000786 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не закінчено, а відповідач як особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, несе відповідальність за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду незалежно від наявності його вини.
Відтак, вказані відповідачем обставини не є нововиявленими, були враховані при розгляді справи та не впливають на вирішення спору по суті та ухвалене за наслідками розгляду рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наведені заявником підстави та обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Оскільки доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.10.2023 року та залишенням в силі рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.10.2023 року.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 лютого 2025 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи - відмовити.
Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2023 року - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 28 листопада 2025 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра