Справа № 463/138/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3131/25 Доповідач: ОСОБА_2
25 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_7 , підозрюваному у кримінальному провадженні №62024140110002404 від 05 грудня 24 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_9
підозрюваного ОСОБА_7
органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у кримінальному провадженні №62024140110002404 від 05 грудня 24 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_10 , за погодженням прокурора, звернувся з клопотанням про застосуваннядо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2025 року таке клопотання задоволено. Обрано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначено термін дії ухвали шістдесят днів - до 29 грудня 2025 року включно. Строк тримання під вартою постановлено рахувати з 29 жовтня 2025 року 19 год. 46 хв. Визначено підозрюваному заставу - 413 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 250 564 гривень (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч п'ятсот шістдесят чотири) гривні, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо).У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_11 , а також, громадянами України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , окрім як з дозволу слідчого; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29 грудня 2025 року. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя покликався на доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та ризиків, заявлених стороною обвинувачення. Щодо визначення розміру застави, то слідчий суддя вважав за необхідне визначити розмір застави в сумі 413 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 250 564 гривень, врахувавши обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_7 , його сімейний та майновий стан, взявши до уваги суспільну резонансність та обставини вчинення кримінального правопорушення, яке вчинено у воєнний час.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2025 року. Постановити нову ухвалу, якою задоволити клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_10 , погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_23 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосувати щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят діб із можливістю внесення застави у розмірі 1652 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 5 002 256 гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_11 , а також, громадянами України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , окрім як з дозволу слідчого; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
У доповненнях до апеляційної скарги, прокурор ОСОБА_8 , наголошує, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя не врахував ряд суттєвих обставин, що впливають на законність прийнятого рішення, а саме механізм та спосіб вчинення злочину, його конспіративний характер, злочин набув значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжкого корупційного злочину, вчиненого умисно та з корисливих мотивів, та пов'язано із наданням ОСОБА_7 , працівнику лісової охорони (правоохоронного органу) неправомірної вигоди у великому розмірі, а саме 2 010 000 гри., роль підозрюваного ОСОБА_7 , який свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 369 КК України, не визнає.
Також, на думку апелянта, суд не надав належну оцінку тому, що ОСОБА_7 тривалий час здійснював злочинну діяльність, пов'язану із протиправним отриманням лісодеревини шляхом наданням неправомірної вигоди, а також те, що під час обшуку в його автомобілі виявлено та вилучено грошові кошти в різних валютах та є всі підстави вважати, що останній має приховані збереження грошових коштів у значних розмірах, а також те що дії ОСОБА_7 в очах громадськості дискредитують діяльність деревообробників України, як такого, який уникає легальної купівлі деревини зі сплатою коштів за це в державний бюджет, тим паче в умовах воєнного стану, коли кожний громадянин України та патріот своєї держави долучається до оборони країни від ворожих дій російських окупантів, коли як ніколи є потреба у матеріальній допомозі армії та державі зі сторони громадян та надходженню всіх необхідних зборів та платежів, у тому числі за купівлю деревини.
Окрім цього, апелянт вважає, що суд першої інстанції є непослідовним у своїх рішеннях, оскільки іншому підозрюваному у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_11 , який одержував неправомірну вигоду від ОСОБА_7 суд визначив заставу у сумі 826 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 501 128 гривень. Водночас, згідно відкритих даних у сервісах youcontrol та opendatabot, юридичні особи ГОВ «Ярко і Ко» ЄДР110У: 41838454 та ГОВ «Форест Яр» ЄДРПОУ: 44998565, засновником та керівником яких являється ОСОБА_7 , отримали у 2023-2025 роках значний дохід, зокрема: 'ГОВ «Ярко і Ко» ЄДРПОУ: 41838454 декларує дохід у 2023 році в сумі 49 366 200 грн., у 2024 році в сумі 57 535 500 гри. та станом на 30.10.2025 наявні відомості за два квартали 2025 року із відображеними доходом 4 461900 гри.; ТОВ «Форест Яр» ЄДРПОУ: 44998565 декларує дохід у 2024 році в сумі 35 168 400 грн. Крім того, з досліджених в суді першої інстанції протоколів НСРД вбачається, що ОСОБА_7 в своїй лісозаготівельній діяльності використовує ряд підпорядкованих ФОПів та шукає шляхи для штучної оптимізації податків в господарській діяльності. Таким чином, майновий стан ОСОБА_7 вказує на об'єктивну можливість сплатити суттєво вищу заставу, ніж в розмірі визначеному слідчим суддею
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, на підтримку поданої апеляційної скарги, думку захисника та підозрюваного, які заперечили апеляційні доводи, вважають оскаржувану ухвалу законною та вмотивованою, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.
За частиною першою та п.9 ч.2 ст.131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний на підставі розумної оцінки в сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування до нього такого запобіжного заходу, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, колегія суддів зважає на те, що в контексті практики Європейського суду з прав людини наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин (рішення від 30.08.1998 у справі Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства ).
Так, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що є тяжким злочином (а.с.173-150).
Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинних дій. Так, обґрунтованість підозри доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом затримання ОСОБА_11 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом обшуку автомобіля марки «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного на праві власності ОСОБА_11 в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 2 010 000 (два мільйони десять тисяч) гривень; протоколом обшуку автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_7 ; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) заходів; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Щодо апеляційних тверджень прокурора про збільшення застави у розмірі 1652 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 002 256 гривень, то колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи вимоги абз.2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо виключності випадку дійшов до підставного переконання, та визначив розмір застави, зважаючи на сімейний та майновий стан, суспільну резонансність та обставини вчинення кримінального правопорушення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Крім того, підозрюваний обраний розмір застави слідчим суддею на відповідний банківський рахунок вніс, до суду апеляційної інстанції з'явився, відтак його процесуальна поведінка є належною, а підстави для збільшення розміру застави із метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам, на думку колегії суддів - відсутні.
Колегія суддів вважає, що обраний слідчим суддею розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 , постановлена з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_7 , підозрюваному у кримінальному провадженні №62024140110002404 від 05 грудня 24 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4