Справа № 308/12987/25
Закарпатський апеляційний суд
27.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у закритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/790/24 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2025.
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 СВ УСБУ в Закарпатській області про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжено цей строк, до 04.12.2025 в межах строку досудового розслідування, без визначення застави, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України, у кримінальному провадженні № 12025071160000554, відомості про яке 05.09.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З клопотання вбачається, що УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 05.09.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025071160000554 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи учнем 10-А класу Буштинської гімназії-інтернату Тячівського району Закарпатської області, а також активним користувачем загальнодоступного акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) під ніком « ОСОБА_9 », виношуючи суїцидальні наміри та будучи агресивно налаштованим проти оточуючих, 05.09.2025 приблизно о 04 год на вищевказаному акаунті розмістив виступ про проведення масового вбивства в школі, яка розташована на території Закарпатської області.
Поряд з тим, на підтвердження своїх злочинних намірів щодо вчинення терористичного акту, ОСОБА_7 розмістив в зазначеному акаунті посилання на канал ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 де мав намір вести пряму трансляцію вчинюваного нападу.
Одночасно, з метою успішної реалізації своїх злочинних намірів та створення умов для доведення задуманого до кінця, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 05.09.2025, отримав у своє розпорядження два ножі, які планував використати під час вчинення злочину.
-2-
У подальшому, діючи умисно та приховуючи свої злочинні наміри від оточуючих, ОСОБА_7 помістив два ножі, які були в його розпорядженні, в наплічний рюкзак чорного кольору.
05.09.2025 приблизно о 08 год ОСОБА_7 , взявши з собою наплічний рюкзак чорного кольору, в якому знаходилися два ножі та мобільний телефон марки «Note 9 Pro» із встановленою картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1 , вирушив від місця свого проживання в АДРЕСА_1 , у напрямку Буштинської гімназії-інтернату за адресою: Закарпатська область Тячівський район, селище Буштино, вул. Б. Хмельницького, 86.
Того ж дня, по прибутті до будівлі Буштинської гімназії-інтернату, з метою реалізації своїх злочинних намірів щодо застосування зброї, яка створює небезпеку для життя і здоров'я людини, та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки і залякування населення, почав очікувати біля будівлі навчального закладу прибуття учнів. Однак, був виявлений та затриманий співробітниками поліції.
05.09.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 06.09.2025 до ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк до 02.11.2025.
Постановою прокурора від 23.10.2025 строк досудового розслідування кримінального провадження № 12025071160000554 від 05.09.2025 продовжено до трьох місяців, а саме до 05.12.2025.
Необхідність продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 слідчий мотивував тим, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна або без такої, у зв'язку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення і з часу обрання запобіжного заходу обставини не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, а також неможливістю закінчення досудового розслідування протягом строку визначеного запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 .
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя вказав на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України, яке відносяться до категорії тяжких, а тому існують заявлені ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не втратили своєї актуальності, у зв'язку з чим застосування більш м'яких запобіжних заходів фактично буде недостатніми для запобігання даним ризикам, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування, а саме до 04.12.2025 без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить скувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, а саме у виді домашнього арешту. Посилається на необґрунтованість підозри ОСОБА_7 . Крім того, жоден із передбачених ст. 177 КПК України ризиків не доведений, оскільки ОСОБА_7 співпрацює зі слідством, впливати на свідків наміру не має, як і перешкоджати кримінальному провадженню в будь-який спосіб. Разом з тим, ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, брат перебуває в лавах ЗСУ.
-3-
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного та його законного представника, неявка яких з урахуванням положень ст. 405, 422 КПК України не перешкоджає її розгляду. При цьому враховується, що останні належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, заяв чи клопотань про відкладення розгляду судового провадження не подавали. Захисник-адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, промову прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дотримано.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 05.09.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025071160000554 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України.
05.09.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 06.09.2025 за клопотання слідчого щодо підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід тримання під вартою на строк до 02.11.2015 включно без визначення застави.
Постановою прокурора від 23.10.2025 строк досудового розслідування кримінального провадження № 12025071160000554 від 05.09.2025 продовжено до трьох місяців, а саме до 05.12.2025.
-4-
За приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у виді тримання під вартою обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Згідно ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України, слідчим суддею визнана і така підтверджується наявними у провадженні доказами. З таким висновком слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
Крім того, слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.09.2025, якою щодо підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід тримання під вартою на строк до 02.11.2015 включно та з урахуванням необхідності виконання ряду процесуальних дій, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не змінилися, та не зменшилися.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 04.12.2025, оскільки таке продовження, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та не суперечить вимогам ст. 199 КПК України.
-5-
Твердження сторони захисту про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту, є непереконливими.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Також апеляційний суд враховує, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
З урахуванням конкретних обставин та зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», порушень норм міжнародного права та кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Враховуючи викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи про ігнорування слідчим суддею доказів, які спростовують заявлені прокурором у клопотанні ризики, є безпідставними і такі відхиляються.
-6-
Колегія суддів уважає такі висновки слідчого судді правильними, оскільки тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та ймовірне покарання, яке очікує особу в разі доведення винуватості, давали підстави слідчому судді для продовження щодо підозрюваного раніше обраного запобіжного заходу.
Всупереч викладеним в апеляційній скарзі доводам, задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя перевірив та надав оцінку обставинам, з якими закон пов'язує порядок обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Викладені в апеляційній скарзі доводи на захист підозрюваного, зокрема, наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, відсутність судимості, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. До того ж обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання і такі враховані при прийнятті рішення про продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу та не спростовують по суті законне та обґрунтоване рішення слідчого судді.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення, або порушувати процесуальні обов'язки, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, таке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2025 щодо ОСОБА_8 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді