Справа № 127/35826/25
Провадження №11-сс/801/972/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
25 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
захисника-адвоката ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2025, якою задоволено клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_10 , в рамках кримінального провадження № 42024020000000123 внесеного до ЄРДР 12.06.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано стосовно,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Миколаїв, Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_9 тобто до 16 січня 2026 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання), з одночасним визначенням застави у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, з покладенням обов'язків відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, -
встановив:
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що відповідно до наказу Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 433 від 27.08.2014 полковник служби цивільного захисту ОСОБА_9 призначений на посаду начальника Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.
Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, яке затверджене наказом ДСНС від 18.08.2014 № 474 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 № 661) - Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення та території від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території: бере участь у заходах щодо радіаційного і хімічного захисту, координує та контролює здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі виникнення радіаційних аварій та надзвичайних ситуацій, пов'язаних із впливом (викидом) небезпечних хімічних речовин. Також Головне управління організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділі державний контроль (нагляд) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, а також державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності та здійснює реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Окрім цього, Головне управління під безпосереднім керівництвом начальника проводить перевірки та складає акти перевірок, видає приписи, постанови та розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, застосовує адміністративно-господарські санкції за порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Крім того, відповідно до вищевказаного Положення, начальник Головного управління:
здійснює керівництво Головним управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;
надає в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов'язкові для виконання особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівниками апарату Головного управління та підпорядкованих Головному управлінню підрозділів;
підписує договори господарського та цивільно-правового характеру;
підписує накази Головного управління, у т.ч. щодо призначення та проведення перевірок з подальшим застосуванням адміністративно-господарських санкцій за порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, у разі їх виявлення;
відповідно до чинного законодавства розпоряджається коштами Державного бюджету України в межах затвердженого кошторису на утримання Головного управління та підпорядкованих підрозділів;
Таким чином, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду начальника Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18, примітки до ст. 364 КК України являвся службовою особою.
Крім того, з урахуванням наявності повноважень та їх прямого використання у сфері правозастосування, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», начальник Головного управління ДСНС України у Вінницькій області є працівником органу, який здійснює правозастосовні або правоохоронні функції.
У відповідності до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно зі ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до наказу ДСНС України від 04.08.2022 № 267 та додатку до нього внесено зміни до річного плану закупівель, відповідно до якого ГУ ДСНС України у Вінницькій області повинно здійснити закупівлю захисного хімічного костюму в комплекті з захисними рукавицями, захисними чоботами та транспортною валізою у кількості 790 комплектів.
Після чого, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, у начальника Головного управління ДСНС України у Вінницькій області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_9 та начальника відділу ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Вінницькій області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_11 виник злочинний умисел на розтрату на користь ТОВ «Профф» чужого майна в особливо великих розмірах, а саме бюджетних коштів, призначених на закупівлю для потреб ГУ ДСНС України у Вінницькій області захисного хімічного костюму в комплекті з захисними рукавицями, захисними чоботами та транспортною валізою у кількості 790 комплектів.
З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на розтрату коштів державного бюджету, начальник відділу ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Вінницькій області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_11 , який відповідно до наказу № 142-ОП «Про визначення переліку та обсягів закупівель, товарів, робіт і послуг, що необхідно здійснити для забезпечення потреб ГУ ДСНС України у Вінницькій області», визначений відповідальним за визначення обсягів закупівель товарів, робіт і послуг, відповідно до розділу VII Положення про Відділ ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Вінницькій області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Вінницькій області від 01.03.2022, всупереч положенням Закону України «Про публічні закупівлі», Постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель», вимогам розділу 3 «Методи визначення очікуваної вартості» Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 275 від 18.02.2020, здійснивши порівняння цін та аналітики цінових пропозицій спеціальних індивідуальних комплектів РХБ захисту рятувальника СІКЗР-II, які були наявні на ринку України, та з'ясувавши, що середня ціна вищевказаного комплекту в Україні становить орієнтовно 4417 грн за одиницю, обрав для закупівлі ТОВ «Профф», яке здійснювало продаж костюмів «ProChem II CLF» за ціною 8100 грн за один комплект, для укладення прямого договору за цінами, вищими за ринкові, з метою подальшої розтрати бюджетних коштів на користь ТОВ «Профф».
Так, з метою створення видимості встановлення середньоринкової ціни на вказаний товар, невстановленою на даний час особою складено 3 запити з проханням надати цінову пропозицію на спеціальні комплекти РХБ захисту на адресу 3 взаємопов'язаних між собою підприємств: ТОВ «Профф», ТОВ «Екотест Центр» та ПП «Бром», які фактично службовими особами ГУ ДСНС України у Вінницькій області нікуди не направлялись, та відповіді на них з ціновими пропозиціями 8100 грн, 8600 грн та 8760 грн за один комплект, ГУ ДСНС України у Вінницькій області офіційно не отримувались, що створило документальну впевненість у необхідності укладення договору на закупівлю захисних костюмів саме з ТОВ «Профф», як найбільш економічно вигідною.
У подальшому, 05.10.2022 між ГУ ДСНС України у Вінницькій області, в особі начальника Головного управління ОСОБА_9 та ТОВ «Профф», в особі директора ОСОБА_12 , укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 1309.
Так, відповідно до п. 1.2 вказаного Договору підлягає поставці товар відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а саме: Спеціальні індивідуальні комплекти РХБ захисту рятувальника СІКЗР-II» в комплекті: захисний хімічний костюм ProChem II CLF; рукавиці захисні; чоботи захисні; транспортна валіза (сумка) у кількості 790 одиниць загальною вартістю 6 399 000,00 грн.
Згідно з п.п. 2.3., 2.4 Договору, Замовник здійснює попередню оплату Продавцю в розмірі 29 %, що становить 1 855 710 грн та остаточний розрахунок в розмірі 71 %, що становить 4 543 290 грн протягом 7 робочих днів після поставки Продукції та підписання сторонами акту приймання-передачі Продукції.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на розтрату бюджетних коштів, ОСОБА_9 , всупереч п. 3.8 Договору, шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно не призначив з штату співробітників ГУ ДСНС України у Вінницькій області уповноваженого представника замовника, який повинен був перевірити якість, найменування, комплектність, технічні характеристики продукції, тим самим надавши змогу ТОВ «Профф» в особі директора ОСОБА_12 поставити до ГУ ДСНС України у Вінницькій області товар - Спеціальні індивідуальні комплекти РХБ захисту рятувальника «СІКЗР-II» за цінами явно вищими за ринкові.
На виконання умов Договору № 1309 від 05.10.2022, ТОВ «Профф» в особі директора ОСОБА_12 29.11.2022 поставлено до ГУ ДСНС України у Вінницькій області у повному обсязі Спеціальні індивідуальні комплекти РХБ захисту рятувальника СІКЗР-II», (код ДК 021:2015:351100000-8) у кількості 790 комплектів.
Поставлений товар не мав належної якості, оскільки не відповідав якісним показникам, згідно з Технічної специфікацією (додатком № 2 до Договору) - технічним характеристикам ДСТУ № 13982-1:2009, № 13034:2017, № 14126:2008, № 1073-1:2019; № 1149-1:2017 за показником міцності шва (ДСТУ EN14325:2018) та наявністю захисного скла.
У подальшому, ОСОБА_9 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, шляхом зловживання своїм службовим становищем, будучи обізнаним про дію в Україні правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи всупереч інтересам служби, перебуваючи у службовому приміщенні ГУ ДСНС України у Вінницькій області, будучи обізнаним з порядком та процедурою перерахування бюджетних коштів, достовірно знаючи про те, що товар придбаний у ТОВ «Профф» та поставлений за цінами, вищими за ринкові і є неналежної якості, тобто є таким, що не відповідає технічним характеристикам ДСТУ № 13982-1:2009, № 13034:2017, № 14126:2008, № 1073-1:2019; № 1149-1:2017 за показником міцності шва (ДСТУ EN14325:2018) та наявністю захисного скла, з метою надання ТОВ «Профф» в особі директора ОСОБА_12 права на безпідставне заволодіння бюджетними коштами, особисто підписав та скріпив печаткою документи, необхідні для проведення замовником розрахунку з ТОВ «Профф», а саме: платіжні доручення № 3357 від 06.10.2022 та № 4318 від 01.12.2022.
Після чого, ГУ ДСНС України у Вінницькій області, на підставі вказаних платіжних доручень, перераховано кошти у повному обсязі на загальну суму 6 399 000,00 грн. за поставлений товар на розрахунковий рахунок ТОВ «Профф» UA343052990000026008021021160, доступ до якого мала директор ТОВ «Профф» ОСОБА_12 .
Таким чином, розмір спричинення матеріальних збитків у формі розтрати бюджетних коштів та спричинення шкоди державі, в особі ГУ ДСНС України у Вінницькій області, під час закупівлі «Спеціальні індивідуальні комплекти (радіаційного, хімічного, біологічного) захисту рятувальника СІКЗР-II» та виконання договору № 1309 від 05.10.2022, укладеного між ГУ ДСНС України у Вінницькій області та ТОВ «Профф» становить 6 399 000,00 грн.
Отже, посадові особи ГУ ДСНС України ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою, реалізуючи умисел, направлений на розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, своїми незаконними діями, всупереч інтересам служби, здійснили закупівлю за державні кошти за цінами, вищими за ринкові, спеціальні індивідуальні комплекти РХБ захисту рятувальника «СІКЗР-II» неналежної якості, що не відповідають технічним характеристикам ДСТУ № 13982-1:2009, № 13034:2017, № 14126:2008, № 1073-1:2019; № 1149-1:2017 за показником міцності шва (ДСТУ EN14325:2018) та наявністю захисного скла, на загальну суму 6 399 000,00 грн, що призвело до розтрати бюджетних коштів - безпідставного перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ПРОФФ», у сумі 6 399 000,00 грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що відповідно до примітки ст. 185 КК України є особливо великими розмірами.
Таким чином, ОСОБА_9 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - розтраті чужого майна, вчиненій шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
20.08.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Старшою слідчою Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_10 провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 42024020000000123 від 12.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_9 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2025 року клопотання старшої слідчої задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_9 тобто до 16 січня 2026 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання), з одночасним визначенням застави у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, з покладенням обов'язків відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Затримано підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення ухвали слідчого судді.
Мотивуючи прийняте рішення зазначено, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - обґрунтована. Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, просила ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької обласні від 18.11.2025 скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що рішення слідчого судді постановлене з грубим порушенням вимог ст. 370 КПК України, оскільки судом не наводяться належні та достатні мотиви, підстави його ухвалення не вказується якими саме доказами підтверджується існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не наведено чому слідчим суддею не застосовано імперативне положення ч. 2 ст. 194 КПК України.
Також зазначено, що слідчим суддею визначено розмір застави не з розуміння виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а даних про його майновий стан станом на подачу відомостей до НАЗК. При цьому слідчим суддею не було ані досліджено, ані визначено реальний майновий стан ОСОБА_9 на момент постановлення рішення. Відтак, розмір встановленої застави є необґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_7 , захисника-адвоката ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що підозра належним чином обґрунтована, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оглянувши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024020000000123 внесеного до ЄРДР 12.06.2024 року ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
20.08.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст. 177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_9 має постійне місце проживання, одружений, раніше не судимий, має інвалідність та проблеми із здоров'ям, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх можливі наслідки, тяжкість покарання, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_9 та не зможе запобігти існуючим ризикам .
Твердження захисника про недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 є безпідставними в цій частині.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з цим, доводи захисника щодо завідомо непомірного та завищеного для підозрюваного розміру застави колегія суддів вважає слушними в частині.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя в якості альтернативного запобіжного заходу визначив розмір застави підозрюваному ОСОБА_9 , який не відповідає критеріям необхідності та пропорційності.
Так, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто розтраті чужого майна, вчиненій шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочинами.
Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
За таких обставин, застава щодо підозрюваного ОСОБА_9 у розмірі 420 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 000 000,00 гривень є завідомо непомірною для нього та може порушити права особи на свободу та особисту недоторканість, які гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Грошові активи підозрюваного ОСОБА_9 відповідно до декларації за 2024 рік, як встановили суди, становлять 1 000 000,00 гривень.
Беручи до уваги висновки суду першої інстанції щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_9 , які не були спростовані при апеляційному перегляді, апеляційний суд вважає, що застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (максимального розміру застави відповідно до 3 ч. 5 ст. 182 КПК України) буде достатнім стримуючим засобом для підозрюваного, в той же час буде помірною для нього та не порушить права особи на свободу та особисту недоторканість, які гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім того, у відповідності до ухвали Печерського районного суду від 07.11.2025 ОСОБА_9 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 . Умови даного запобіжного заходу ОСОБА_9 не порушувались, таких відомостей в судовому засіданні не здобуто.
В матеріалах справи також наявні відзнаки, подяки та нагороди ОСОБА_9 від Президента України за оборону України, від Верховної Ради України за особистий внесок у забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій, від МВС України за сприяння органом внутрішніх справ України, Антитерористичного Центру при СБУ, Повітряних Сил ЗСУ, Міністерства транспорту та зв'язку України, Вінницької обласної державної адміністрації та обласної ради, міських голів та громадських організацій та інші (а.с.№№ 174-216), нагороджений державною відзнакою «вогнепальна зброя».
На переконання колегії суддів, враховуючи принцип щодо пропорційності розміру застави, обов'язку підозрюваного виконувати покладені на нього обов'язки, а також помірності для нього такого розміру, визначений слідчим суддею розмір застави в розмірі 4 000 000,00 (чотири мільйони) гривень є непомірним, а тому суду слід застосувати заставу у верхній максимальній межі у 300 (триста) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400,00 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
Такий розмір застави відповідатиме практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Отже, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2025, якою задоволено клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_10 та застосовано стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання підозрюваного тобто до 16 січня 2026 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання), з одночасним визначенням застави у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, з покладенням обов'язків відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_9 , тобто до 16 січня 2026 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 16 січня 2026 року.
Одночасно визначити ОСОБА_9 , заставу в розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400,00 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_9 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4