Справа № 743/1298/25
Провадження №1-кп/743/112/25
28 листопада 2025 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Ріпки обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025270450000097 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки села Кошани Козелецького району Чернігівської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженої, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, такої, що на утриманні осіб не має, є особою з інвалідністю третьої групи, народним депутатом та депутатом органів місцевого самоврядування не є, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, сторони кримінального провадження: прокурор, обвинувачена, захисник обвинуваченої ОСОБА_6 , інші учасники кримінального провадження: потерпіла ОСОБА_5 , -
ОСОБА_4 25.06.2025 р., перебуваючи в будівлі КЗ «Замглайського психоневрологічного інтернату», за адресою: с-ще Замглай, вул. Центральна, 19, о 16 год 32 хв діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що згідно указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діяв на час вчинення злочину, використовуючи мобільний телефон марки «Infinix» модель «НОТ 20i», який належить ОСОБА_5 та який потерпіла надала самостійно, увійшла в мобільний додаток «Ощад24», пароль від якого потерпіла ввела самостійно, та не узгоджуючи свої дії з останньою з банківської картки відкритої в АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , держателем якої являється ОСОБА_5 здійснила переказ грошових коштів у сумі 3500, 00 грн на банківську картку, яка відкрита в АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 , держателем якої являється ОСОБА_4 , чим здійснила викрадення вказаних коштів, та своїми діями ОСОБА_4 завдала матеріального збитку потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 3500, 00 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , 30.06.2025 р., перебуваючи в будівлі КЗ «Замглайського психоневрологічного інтернату» за адресою: с-ще Замглай, вул. Центральна, 19, о 12 год 51 хв діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що згідно указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діяв на даний час вчинення злочину, використовуючи мобільний телефон марки «Infinix» модель «НОТ 20і», який належить ОСОБА_5 та який потерпіла надала самостійно, не узгоджуючи свої дії з останньою увійшла в мобільний додаток «Ощад24», пароль від якого їй було відомо та з банківської картки АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , держателем якої являється ОСОБА_5 здійснила переказ грошових коштів у сумі 3500, 00 грн на банківську картку, яка відкрита в АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 , держателем якої являється ОСОБА_4 чим здійснила викрадення вказаних коштів, та своїми діями ОСОБА_4 завдала матеріального збитку потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 3500, 00 грн.
Відповідальність за злочини, винною у вчиненні яких визнається обвинувачена, передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, та показала, що перед своїм днем народження вона попросила потерпілу переказати їй 2000 грн, що потерпіла і зробила. У цей момент обвинувачена побачила пароль від мобільного додатку. В подальшому обвинувачена попросила у потерпілої телефон, щоб повернути кошти, натомість, здійснила переказ коштів у розмірі 3500, 00 грн на свій рахунок. Через кілька днів обвинувачена знову попросила у потерпілої телефон з тією ж метою та здійснила повторний переказ коштів на власний рахунок у розмірі 3500, 00 грн. У подальшому потерпіла звернулася до соціальних працівників по допомогу у поповненні рахунку, під час чого соціальними працівниками було виявлено відсутність коштів у потерпілої на рахунку. Обвинувачена висловила щирий жаль з приводу скоєних правопорушень та повідомила, що повернула потерпілій 3200, 00 грн та 428, 00 грн. Решту коштів планує повернути одразу після надходження.
Показання обвинуваченої не суперечать фактичним обставинам справи, викладеним у формулюванні обвинувачення, які нею не оспорюються.
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На виконання положень вказаної норми суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім частини письмових доказів та характеризуючих даних особи обвинуваченого, що узгоджено стороною захисту та обвинувачення, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, які правильно розуміють зміст обставин у провадженні та суд переконався у добровільності їх позиції. Судом роз'яснено неможливість оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що обвинувачення, пред'явлені ОСОБА_4 , знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і обвинувачена своїми умисними діями вчинила злочини, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану та таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне часткове відшкодування завданих збитків.
При призначенні покарання суд враховує досудову доповідь органу пробації, що надійшла до суду 11.11.2025 р., згідно якої орган пробації дійшов висновку, що виправлення цієї особи можливе без обмеження або позбавлення волі.
З досудової доповіді органу пробації вбачається, що ризик вчинення повторного правопорушення орган пробації оцінює як середній, ризик небезпеки для суспільства - як середній.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, за положеннями ст. 50 КК України метою покарання, крім кари, є виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання про можливість застосування положень ст. 75 КК України у даному кримінальному провадженні суд враховує, що після вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 демонструє законослухняну поведінку.
Суд також враховує наявність пом'якшуючих вину обставин, які свідчать про те, що постзлочинна поведінка засудженої спрямована на залагодження своєї провини, а також - відсутність обтяжуючих вину обставин.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає такими, що заслуговують на увагу, висновки органу пробації про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства. Надання можливості обвинуваченій виправитись у період іспитового строку відповідатиме меті покарання та сприятиме налаштуванню обвинуваченої на законослухняну поведінку.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування реального покарання, з огляду на що на підставі ст. 75 КК України останню слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред'явлено.
Речові докази відсутні. Витрати процесуального характеру відсутні. Запобіжний захід не обирався та обранню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки.
На підставі статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з особливостями, передбаченими статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1