Справа № 523/152/24
Провадження №2/523/8007/25
"17" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючий суддя - Далеко К.О.,
за участю секретаря - Дяченко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, цивільну справу за позовом комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання,
КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію в розмірі 56070,68 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що КП «Теплопостачання міста Одеси» забезпечує тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій мешкає ОСОБА_1 , та на її ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковуються надані послуги з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води. Оскільки відповідач, фактично отримуючи послуги, не здійснює оплату за теплову енергію, станом на 01.07.2023 року утворилася заборгованість в розмірі 56070,68 грн., яку в добровільному порядку відповідач не погашає, що слугувало підставою звернення до суду з відповідним позовом.
27.02.2024 заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі №523/152/24 позов КП «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання у сумі 56070,68 грн задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованості за опалення та гаряче водопостачання у розмірі 56070,68 грн та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.
16.09.2024 до Пересипського районного суду м. Одеси надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 у справі № 523/152/24 за позовом КП «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання у сумі 56070,68 грн.
30.09.2025 ухвалою суду заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 у справі № 523/152/24 задоволено. Скасовано заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 у справі № 523/152/24 за позовом КП «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання у сумі 56070,68 грн. Призначено справу до судового розгляду у підготовчому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву відповідно до якої підтримав позовні вимоги, просив розглядати справу у його відсутність. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату час та мысце розгляду справи сповіщена належним чином.
Представник відповідача - адвокат Антипов О.В. надав до суду заяву в якій просив провести розгляд справи у відсутність сторони відповідача. Також матеріали справи містять заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, в якій адвокат просить суд стягнути суму заборгованості лише за період з 10.2015 року по 01.07.2020 рік.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд установив, що ОСОБА_1 є споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , теплопостачання вказаного житлового будинку забезпечує КП «Теплопостачання міста Одеси».
На ім'я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковуються надані послуги з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.
Відповідно наданого позивачем реєстру нарахувань та оплат по абоненту ОСОБА_1 за період з жовтня 2015 року по 01 липня 2023 року на особовому рахунку відповідача № НОМЕР_2 , обліковується заборгованість в розмірі 56070,68 грн.
Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Встановлення тарифів є компетенцією відповідних органів влади та місцевого самоврядування.
Статтею 162 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартину плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до п. 18, 20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Кабінетом Міністрів України (постанова від 21.07.2005 року №630) плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Проте, відповідач, отримуючи послуги з постачання теплової енергії, опалення та гарячої води, свої зобов'язання тривалий час не здійснює, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, яка станом на січень 2023 року складає 56070,68 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Разом із тим, стороною відповідача заявлено вимогу про застосування строків позовної давності.
З цього приводу суд приходить до наступного висновку.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Частинами четвертою, п'ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За загальним правилом ч. 1 статті 261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов'язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов'язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.
Під час обчислення строків позовної давності суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, було доповнено п. 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені ст. 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30 червня 2023 року. Таким чином, на території України було встановлено дію карантину безперервно з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року.
Крім того, відповідно Закону України №2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено розділом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, якій неодноразово було продовжено та який діє по теперішній час.
Враховуючи, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року набрав чинності 02 квітня 2020 року, строк позовної давності в три роки для позивача, що розпочався з квітня 2020 року, є продовженим по даний час.
Позовна заява була подана до суду КП «Теплопостачання міста Одеси - 04.01.2024 року, рахуючи три роки з цієї дати, строк позовної давності припадає на 04.01.2021 року, тобто на дату дії карантину.
Суд констатує, що у даному випадку, враховуючи продовження строків позовної давності на строк дії карантину, строки позовної давності для позивача рахуються з квітня 2017 року.
З огляду на викладене, судом не приймає розрахунок позовної давності представлений відповідачем у заяві про застосування строків позовної давності.
Отже, до спірних правовідносин суд застосовує власний арифметичний розрахунок заборгованості.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за відповідачем рахується з вересня 2015 року по червень 2023 року. Остання оплата за опалення здійснювалась відповідачем у травні 2017 року.
З огляду на викладене, судом застосовується наступний розрахунок, а саме з квітня 2017 року по липень 2023 року, та відповідно заборгованість відповідача за вказаний проміжок часу становить 54 370,15 грн., із урахуванням проведеної у травні оплати.
З огляду на викладене, з урахуванням заяви про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку що позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» є частково обґрунтованими, а відтак підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі: 54 370,15 гривень.
Відповідно до ст. ст.525,526,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно дост.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» необхідно стягнути заборгованість за теплову енергію в розмірі 54 770,15 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку, позивачем для подачі до суду позову, сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., в підтвердження чого надано суду платіжну інструкцію № 53580718 від 14.11.2023 року.
Відповідно до абз.1, 5, 6 п.35 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно із п.36 цієї постанови вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою).
За таких обставин, ураховуючи, що судом задоволено 96,97 % від суми позовних вимог, то на відповідача покладається 96,97 % від суми сплаченого судового збору, а саме 2602,67 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16,525,526,530 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259,263 - 265, 268, 273 ЦПК України,
Позов комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) заборгованість по сплаті за опалення за період з квітня 2017 року по червень 2023 року в розмірі 54 370 (п'ятдесят чотири тисячі триста сімдесят) грн. 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) судовий збір у розмірі 2602 (дві тисячі шістсот дві) грн. 67 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 27.11.2025р., у зв'язку із періодичним та системним відключенням у суді світла.
Суддя: К.О. Далеко