Справа №523/23528/25
Провадження №1-кс/523/7982/25
27 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 42025160000000204 від 26.09.2025 року «Про арешт майна»
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
24.11.2025 року до суду надійшло клопотання про арешт на вилучені речі під час проведення 17.11.2025 прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури санкціонованого обшуку будівель та споруд за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5123755300:02:006:0158), а саме: три блокноти з написом на обкладинці CARGO 136 із чорновими записами; мобільний телефон марки Iphone 14 (imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 ); сім-карта НОМЕР_4 .
Клопотання мотивоване тим, що арешт майна необхідний для збереження речових доказів.
Прокурором здійснювалися заходи, пов'язані із сповіщенням власника майна про час і місце судового розгляду, однак останній в судове засідання не прибув, про поважність причини неявки не повідомив.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна, з підстав зазначених у ньому, просив його задовольнити.
2.Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) Територіального Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025160000000204 від 26.09.2025 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами органів митниці, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.
Встановлено, що на території Одеської області та інших прикордонних областях діє злочинна група зі складу посадових осіб регіональних митниць та фінансових груп метою яких є ввезення товарів на митну територію України поза митним контролем.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, посадові особи Одеської митниці зловживаючи службовим становищем, у тому числі шляхом умисного не забезпечення контролю кількості товару, його номенклатури, дотримання прав інтелектуальної власності, правильності обчислення, своєчасності та повноти сплати митних платежів під час здійснення митних формальностей при ввезенні на митну територію України товарів з Туреччини, Китаю, Європи, діють в інтересах однієї з комерційних структур зокрема із назвою (брендом) «Карго 136», що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до державного бюджету обов'язкових митних платежів у великих розмірах.
В ході проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні оперативному підрозділу надано доручення, в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України, з метою проведення слідчих (розшукових) дій, в тому числі направлених на встановлення осіб причетних до його вчинення.
Під час виконання доручення оперативним підрозділом, встановлено, що одним з ланцюгів злочинної схеми є «Карго 136», відповідальним за діяльність якого виступає громадянин КНР Шан-Лібо, який налагодив незаконну схему доставки товарів з Китаю на територію України та залучив до даної злочинної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5123755300:02:006:0158).
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження 17.11.2025 проведено ряд слідчих дій.
Так, 17.11.2025 прокурором відділу Одеської обласної прокуратури проведено санкціонований обшук будівель та споруд за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5123755300:02:006:0158), у ході якого виявлено та вилучено:три блокноти з написом на обкладинці CARGO 136 із чорновими записами;мобільний телефон марки Iphone 14 (imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 );сім-карта НОМЕР_4 .
17.11.2025 вилучене майно визнано речовим доказом по справі.
Згідно матеріалів клопотання та пояснень прокурора у вказаному кримінальному провадженні жодній особі про вчинення злочину не повідомлено.
3.Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким керувався
Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, пояснення сторін у справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні останнього необхідно відмовити з наступних підстав.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Так як зазначене у клопотанні майно було використано як знаряддя вчинення злочину, воно є речовими доказами у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2, 3, 5 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Частина майна зазначене у клопотанні, яке вилучене під час обшуку , явно не відповідає критеріям, щодо ознак речових доказів визначених ст.98 КПК України, адже не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не є об'єктом кримінально протиправних дій, не є грошима, цінностями та іншими речами, набутими кримінально протиправним шляхом або отриманими юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим слідчим суддею не виключаєтеся наявність в телефоні та блоконотах вилучених під час обшуку інформації яка має значення для розслідування вказаної справи, однак з урахуванням часу який пройшов з моменту проведення обшуку протягом якого слідчий мав можливість скопіювати інформацію з телефону, адже доступ до нього не обмежувався власником, в задоволенні клопотання щодо арешту телефону слід відмовити, так як на переконання слідчого судді зволікання з належним оглядом телефону обмежує право власника на користування своєю власністю.
Таким чином у задоволенні клопотання щодо арешту майна окрім блоконотів для огляду та дослідження яких необхідний певний час та людський ресурс, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173,100 КПК України слідчий суддя
Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 42025160000000204 від 26.09.2025 року «Про арешт майна» - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною розпорядження, відчуження та користування майном, вилученим під час проведення 7.11.2025 прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури санкціонованого обшуку будівель та споруд за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5123755300:02:006:0158), а саме на: три блокноти з написом CARGO 136 із чорновими записами.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1