Справа № 681/1245/25
Провадження № 2/681/826/2025
28 листопада 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Горгулько Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
30.09.2025 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 100238578 від 02.06.2024, яка становить 46993,20 грн та складається з: 15000 грн заборгованості за сумою кредиту, 22768,20 грн заборгованості за відсотками, 1725 грн заборгованості за комісією, а також 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору та 7500 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування вимог вказано, що ОСОБА_1 відповідно до умов вказаного кредитного договору, укладеного з TOB «Мілоан», який підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала кредит в розмірі 15000 грн, який зобов'язувалася повернути, а також сплатити проценти за користуванням ним та інші платежі, що передбачені кредитним договором.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредит у визначеній сумі. Проте, відповідачка взятих на себе зобов'язань не виконала, а тому у неї перед позикодавцем виникла заборгованість у вищевказаній сумі.
29.09.2021 відповідно до договору відступлення прав вимоги № 112-МЛ TOB «Мілоан» відступило для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги за договором, укладеним з відповідачкою.
Оскільки станом на день звернення до суду заборгованість у вказаній вище сумі не сплачена, просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість.
Ухвалою судді від 01.10.2025 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.
27.10.2025 представник відповідачки адвокат Бурлаченко С.Ю. подав до суду відзив на позов, в якому вказано, що відповідачка з позовом частково не згодна, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту визнає, але стверджує, що при підписанні заяв (анкет клієнта) на надання кредитів їй не було надано жодних «договірних» документів, які б свідчили про наявність договірних відносин, а позивач скористався її юридичною недосвідченістю, тому вважає кредитний договір неукладеним, нараховані відсотки - невиправдано завищеними, неустойку - нарахованою безпідставно. Вказує також, що є одинокою матір'ю, самостійно виховує доньку, змушена ще й допомагати матері, має дохід від тимчасових заробітків. Крім того, вважає, що позивач не має права вимоги до неї, оскільки документально не підтверджено наявність у нього такого права. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 02.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 100238578 (далі - Договір), який був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 346209, що був надісланий позичальниці на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний нею в п.10 договору, про що свідчать дані кредитного договору та довідки про ідентифікацію (а.с.6-13, 13 зворот).
За умовами кредитного договору відповідачка отримала кредит в розмірі 15000 грн строком на 345 днів з 02.06.2024 шляхом переказу на картковий рахунок, термін повернення кредиту, сплати комісії за його надання та процентів за користування - 13.05.2025 (п.п.1.2., 1.3., 1.4., 2.1. Договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 57897 грн (п.1.5 Договору).
Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту: 1725 грн, яка нараховується з ставкою 11,50 % від суми кредиту одноразово.
За положеннями п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: нараховуються за ставкою 511 % річних від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом за весь період кредитування становить 57897 грн (п.1.5.3 Договору).
За умовами Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена у п.1.6. Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п.1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного в п.1.3., запропонована позичальнику із знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку. Стандартна (базова) ставка застосовується після завершення первісного строку та/або строку пролонгації на пільгових умовах з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових умовах) (п.2.2.3. Договору).
За положеннями п.5.1 вказаного кредитного договору позичальниця підтверджує, що умови договору їй зрозумілі та що договір адаптовано до її потреб та фінансового стану.
Згідно умов Договору відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним у строки і на умовах, передбачених цими договором.
Так, ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 15000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку, що підтверджується платіжним дорученням № 90121496 від 02.06.2024 (а.с.15).
Відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконала, кредитні кошти не повернула, відсотків за користування ними та комісії за їх надання не сплатила.
За даними відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100238578 від 02.06.2024 на ім'я ОСОБА_1 заборгованість відповідачки за вказаним договором не погашена (а.с.15 зворот-17).
Згідно виписки з особового рахунка залишок заборгованості станом на 20.08.2025 складає 46993,20 грн, в тому числі 15000 грн заборгованість за тілом кредиту, 1725 грн заборгованість за комісією, 22768,20 грн заборгованість за відсотками, 7500 грн неустойка (а.с.15).
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 (.с.18), акта приймання-передачі реєстру боржників до вказаного договору (а.с.28), платіжної інструкції № 5899 від 24.09.2024 про оплату відступлених прав вимог та витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т (а.с.29), витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 (а.с.29 зворот) право вимоги за кредитним договором № 100238578 від 02.06.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у розмірі заборгованості 46993,20 грн, в тому числі 15000 грн заборгованість за тілом кредиту, 1725 грн заборгованість за комісією, 22768,20 грн заборгованість за відсотками, 7500 грн неустойка.
Вирішуючи спір, суд виходить із такого.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За положеннями статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальниці шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та вимогам до кредитних договорів.
Підписавши вказаний договір позичальниця виразила власну волю на його укладення та підтвердила, що умови договору їй зрозумілі та договір адаптовано до її потреб та фінансового стану.
Як вбачається із матеріалів справи, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, ТОВ «Мілоан» було перераховано на картковий рахунок відповідачкикошти в розмірі 15000 грн.
Відповідачка своїх зобов'язань за договором не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом в повному розмірі в обумовлений договором строк.
ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кредит 02.06.2024 строком на 345 днів з терміном повернення до 13.05.2025.
Також умовами договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1725 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1).
Отже, строк кредитування за кредитним договором передбачено з 02.06.2024 до 13.05.2025, внаслідок чого ТОВ «Мілоан» правомірно нарахувало відповідачу заборгованість у розмірі 46993,20 грн, в тому числі 15000 грн заборгованість за тілом кредиту, 1725 грн заборгованість за комісією, 22768,20 грн заборгованість за відсотками (станом на дату відступлення для позивача права вимоги - 24.09.2024).
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір відступлення прав вимоги позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів, процентів за користування ними та комісії за їх надання з боржника.
На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення кредитного договору та надання кредитних коштів ОСОБА_1 , а також докази існування заборгованості у заявленому позивачем розмірі та право позивача на стягнення такої заборгованості.
За наведених обставин позовні вимоги про стягнення з відповідачки 15000 грн заборгованості за тілом кредиту, 1725 грн заборгованості за комісією, 22768,20 грн заборгованості за відсотками підлягають задоволенню.
При цьому суд не бере до уваги викладені у відзиві заперечення ОСОБА_1 щодо суми заборгованості, як безпідставні з огляду на таке.
Відповідачка уклала вище вказаний кредитний договір добровільно, з власної волі, погодившись на встановлені відсоткові ставки за користування кредитом, порядок нарахування процентів, та підтвердила, що умови договору є їй зрозумілими.
А тому кредитодавець, відповідно до п.п. 1.5.2.,1.5.3. Договору, мав право нараховувати відсотки за користування кредитом із застосуванням відсоткової ставки 511% річних від фактичного залищку кредиту у період надання кредиту, а також право нараховувати комісію, передбачену п.1.5.1.Договору.
Що стосується пред'явленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості по пені в сумі 7500 грн суд зазначає наступне.
Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідачки 7500 грн пені, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» в загальній сумі 39493,20 грн.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено частково на 84,04%, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 2035,44 грн.
За приписами ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
05.05.2025 між позивачем та адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107, предметом якого є надання послуг правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва інтересів ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форм власності та інших послуг, необхідних для належного захисту прав і законних інтересів Товариства (а.с.33).
На підставі вказаного договору повноваження на представництво інтересів Товариства у судах загальної юрисдикції надано адвокату Усенку М.І., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги (а.с. 33 зворот).
Відповідно до акта № 2140 наданих послуг від 20.08.2025 та детального опису наданих послуг до нього АО «Апологет» надана правнича допомога для Товариства у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100238578 від 02.06.2024 з ОСОБА_1 на суму 8000 грн, яка полягала в наданні усної консультації, ознайомленні з матеріалами кредитної справи, погодженні правової позиції клієнта, складенні позовної заяви та подання її до суду, на надання вказаної правничої допомоги було затрачено 6 год. 30 хв. (а.с. 34, зворот).
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18).
Відповідачка у наданому відзиві на позовну заяву не скористалась правом, передбаченим ч.5 ст. 137 ЦПК України, клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не подала, тому суд знаходить підстави для стягнення з неї витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог 84,04%, що від суми 8000 грн становить 6723, 20 грн.
Керуючись наведеним, ст.13, 81,137, 141, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 100238578 від 02.06.2024, яка складається з: 15000 грн заборгованості за тілом кредиту, 1725 грн заборгованості за комісією, 22768,20 грн заборгованості за відсотками, а всього 46993 (сорок шість тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн 20 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2035 грн 44 коп. та 6723 грн 20 коп. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, поштовий індекс 79018.
Відповідачка- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А.Горгулько