Єдиний унікальний номер судової справи №678/1721/25
Номер провадження №1-кс-678-805/25
27 листопада 2025 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке подане слідчим слідчого відділення відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 і погоджене прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 03 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243300000408, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голосків Летичівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, не працюючого, інвалідність відсутня, військовозобов'язаного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
учасники судового провадження:
слідчий ОСОБА_3 ,
прокурор ОСОБА_4 ,
підозрюваний ОСОБА_5 ,
його захисник - адвокат ОСОБА_6 ,
І. СУТЬ ПИТАННЯ, ЩО ВИРІШУЄТЬСЯ СУДОМ
1. 27 листопада 2025 року до суду надійшло вказане клопотання за змістом якого ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому слідчий і прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
ІІ. ПОЗИЦІЯ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
2. 27 листопада 2025 року слідчий ОСОБА_3 і прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили таке задовольнити і застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, вважають, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
3. 27 листопада 2025 року підозрюваний ОСОБА_5 і його захисник - адвокат ОСОБА_6 просили застосувати інший, більш м'який запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту та врахувати, що підозрюваний повністю визнає свою вину, щиро кається, буде належним чином виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілу, вчиняти інші злочини, з потерпілою проживає у одному будинку і, враховуючи її тимчасову непрацездатність, саме він за нею здійснює догляд, подія була 02 листопада 2025 року, наразі 27 листопада 2025 року, водночас за цей період будь-яких конфліктів між підозрюваним і потерпілою не виникало, вона йому пробачила.
ІІІ. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
4. В силу ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч. 1). запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2).
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
5. Європейський суд з прав людини у ряді рішень зазначив: суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії»); особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (справа «Летельє проти Франції»).
6. У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року №4 роз'яснено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. За змістом клопотання та доданих матеріалів досудовим розслідуванням встановлено, що 02 листопада 2025 року близько 05 год. у житловому будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_7 вживали алкогольні напої.
Під час розпиття спиртного, на ґрунті ревнощів, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник конфлікт, який переріс у бійку між ними, в ході якої у ОСОБА_5 , з мотивів ревнощів та раптових особистих неприязних відносин, виник умисел на спричинення потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, який спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у тому ж місці, в той же час, маючи на меті заподіяння шкоди здоров'ю потерпілій, діючи умисно та усвідомлено, взяв із підлоги металеву коцюбу та, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій, утримуючи в правій руці металеву коцюбу, наніс декілька ударів по лівій, правій нозі та по лівій руці потерпілої ОСОБА_7 , спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді:
рани шкіри передньої поверхні правої гомілки, осадження шкіри верхньої третини лівої гомілки, підшкірного крововиливів лівої гомілки, коліна, середньої третини лівого передпліччя, які мають ознаки ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки;
закритого крайового перелому дистального метафізу лівої стегнової кістки по латеральній поверхні, які мають ознаки ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби);
відкритого перелому верхньої третини діафізу правої великогомілкової кістки, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя в момент заподіяння.
Після заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 продовжив вживання алкогольних напоїв.
8. Орган досудового розслідування вважає, що своїми умисними діями, які виразились у умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
9. 27 листопада 2025 року органом досудового розслідування у зв'язку з достатністю здобутих доказів сформовано і вручено ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
V. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
10. Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
11. У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
12. При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за суттю.
Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
13. Сформувавши повідомлення про підозру орган досудового розслідування має обґрунтовані підстави вважати, що кримінальне правопорушення вчинив саме ОСОБА_5 .
При цьому, ОСОБА_5 зазначив суду, що свою вину визнає і щиро кається у вчиненому.
14. Долучені до клопотання слідчим письмові докази дають слідчому судді правові підстави при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу вважати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення дійсно є обґрунтованою.
15. Так, органом досудового розслідування зібрано докази, якими підтверджується обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, зокрема:
протокол огляду місця події від 02 листопада 2025 року;
протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 03 листопада 2025 року;
протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 04 листопада 2025 року;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 04 листопада 2025 року;
протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 04 листопада 2025 року;
висновок експерта №346 від 25 листопада 2025 року;
постанова про зміну кваліфікації кримінального діяння від 27 листопада 2025 року;
повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 27 листопада 2025 року;
інші матеріали кримінального провадження в сукупності.
16. Отже, на даній стадії проведення досудового розслідування існує достатньо об'єктивної і доведеної інформації, що саме ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення.
17. Відомостей, які б об'єктивно свідчили, що у даному кримінальному провадженні докази отримано з порушенням положень КПК України, не встановлено.
18. Зміст клопотання свідчить, що ризики, які у ньому зазначені, дійсно наявні.
19. Так, дії підозрюваного ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 12 КК України, є тяжким.
Тобто, у разі доведення винуватості підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) за ч.1 ст. 121 КК України йому може бути призначене реальне відбування покарання у місцях позбавлення волі.
20. ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість висунутої підозри, покарання, яке йому загрожує, тому обґрунтованими є те, що його перебування на свободі може зашкодити проведенню досудового розслідування, адже він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може вчиняти тиск як психологічного, так і фізичного характеру, шукаючи будь-які можливості впливу на свідків та потерпілу, спонукаючи їх до зміни показів або відмови від дачі показів, може вчинити інше кримінальне правопорушення, адже не має законного джерела прибутку, існує на не трудові доходи.
Згідно зібраних органом досудового розслідування доказів, інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинив, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
21. Враховуючи всі наведені обставини в сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
22. Більш м'які запобіжні заходи забезпечити виконання цієї функції не зможуть.
23. Посилання підозрюваного і його захисника на те, що з 02 по 27 листопада 2025 року ОСОБА_5 доглядав співмешканку ОСОБА_7 , яка наразі є тимчасово непрацездатною, й у них за цей час не було конфліктів, потерпіла пробачила підозрюваного за вчинене, не є визначальними при вирішенні питання про запобіжний захід, адже у разі обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді домашнього арешту суду необхідно визначити постійне місце проживання підозрюваного з метою контролю за його поведінкою, яким є те ж саме місце, де проживає потерпіла.
Та обставина, що потерпіла є співмешканкою і підозрюваний за нею доглядає, не свідчить про відсутність ризику незаконного впливу на неї, адже саме від дій підозрюваного потерпіла наразі є тимчасово непрацездатною і лікується.
24. Як зазначено у ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Із змісту вказаної норми права випливає, що законодавець не встановив імперативної заборони не визначати розмір застави, надавши суду на це право, а не встановив обов'язок.
У даному кримінальному провадженні злочин вчинено із застосуванням насильства, тому слідчий й прокурор просили слідчого суддю не визначати розмір застави підозрюваному.
Водночас, слідчим суддею все ж враховуються повідомлені підозрюваним обставини його догляду за співмешканкою, яка є потерпілою, те, що в силу ст. 89 КК України він раніше не судимий, тому вважає за можливе визначити розмір застави, однак ближче до максимального розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у разі її внесення на підозрюваного покладається виконання ряду обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законодавець у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установив з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
Розмір застави у шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680,00 грн. буде необхідним і достатнім для підозрюваного ОСОБА_5 , такий розмір слугуватиме для нього стримуючим фактором щодо належного виконання запобіжного заходу й визначених йому обов'язків в разі внесення застави.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
25. Клопотання підлягає задоволенню і до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 110, 131-132, 176-178, 182-184, 196-198, 309-310, 369-372, 392-395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави - шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680,00 грн.
В разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , строком на час дії даної ухвали, покласти наступні обов'язки:
1) прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає - з с. Голосків Меджибізької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
4) заборонити відвідування з метою розпивання спиртних напоїв, місця громадського харчування (кафе, бари, ресторани) на території Хмельницької області;
5) утриматися від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні, крім як у присутності слідчого, прокурора та суду в ході проведення слідчих дій та судового розгляду;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
7) носити електронний засіб контролю.
У разі невиконання зазначених обов'язків, застава звертається в дохід держави.
В разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_5 контроль за дотриманням визначених йому обов'язків покласти на відділ поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Строк дії ухвали - до 25 січня 2026 року включно.
Копію ухвали негайно після проголошення вручити підозрюваному та прокурору.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя підпис ОСОБА_1
Слідчий суддя ОСОБА_1