Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3576/25
Номер провадження: 2/511/1594/25
25 листопада 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Теренчук Ж. В.,
секретаря судового засідання Ніколас С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Короткий зміст позовної заяви.
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк (3 місяці) для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як він пропущений ним по поважній причині, а після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй право на земельну частку (пай) площею 8,6 га, яка розташована на території с.Шевченково Роздільнянського району Одеської області на підставі сертифікату серії ОД № 00905548, виданого на підставі рішення Роздільнянської районної державної адміністрації № 262-р від 31.05.1996 року.
В позові зазначив, що згідно свідоцтва про смерть від 09.07.2005 року, виданого лікарнею Доктор Вест штат Огайо м.Колумбус, Франклін Каунті США, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ), його мати.
Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй право на земельну частку (пай) площею 8,6 га, яка розташована на території с. Шевченково Роздільнянського району Одеської області на підставі сертифікату серії ОД № 00905548 , виданого на підставі рішення Роздільнянської районної державної адміністрації № 262-р від 31.05.1996 року.
Після смерті ОСОБА_3 , спадкоємцями першої черги за законом є її діти - ОСОБА_5 та він ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 в свою чергу від прийняття спадщини після смерті матері відмовилася, про що свідчить надана нею нотаріально завірена заява (з апостилем) від 03.09.2025 року.
Він у встановлений законом строк не надав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , так як у 1998 році його мати ОСОБА_3 , виїхала з України на постійне місце проживання разом з своєю донькою (моєю сестрою) ОСОБА_5 у США. Він також повинен був виїхати разом з ними, але залишився в України та до теперішнього часу проживає за вищевказаною адресою.
Після виїзду у США, сестра ОСОБА_2 по цій причині перестала з ним спілкуватися, вони посварилися. За даних обставин у 1999 році його мати ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_2 , взагалі припинили спілкування з ним. Всі його спроби, налаштувати відносини з родиною були марними, тому до 2025 року, з матір'ю та сестрою він взагалі не спілкувався, інших родичів які б розповідали йому про життя матері та сестри за кордоном він не мав.
У червні 2025 році його сестра ОСОБА_2 у перший раз зателефонувала йому та повідомила, що мати померла у 2005 році та після смерті матері залишилася спадщина у вигляді сертифікату на право земельну частку (пай), який за життя належав ОСОБА_3 , тому вона бажає приїхати до нього, поновити їх родинні відносини та нормальні стосунки і передати йому документи на спадщину. Тобто, фактично про смерть матері - ОСОБА_3 та наявність спадщини у вигляді права на земельну ділянку, він вперше дізнався у червні 2025 року.
У липні 2025 року ОСОБА_2 , приїхала з США в Україну і вони поновили їх родинні стосунки та вона передала йому документи, а саме свідоцтво про смерть матері з перекладом та апостилем, оригінал сертифікату на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_3 , а також надала нотаріально посвідчену заяву з апостилем, в якій повідомляє нотаріальні органи про те, що не має наміру приймати спадщину.
Крім цього, надала нотаріально посвідчений в США документ, яким його мати ОСОБА_3 , дарує йому сертифікат на земельну ділянку.
Відтак він був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , в встановлений законом строк.
Після цього, у липні 2025 року він звернувся до нотаріуса та адвоката з нотаріально завіреним листом (у формі договору дарування) Бабій Л.В. від 01.11.2001 року, згідно якого ОСОБА_3 дарує своєму сину земельну ділянку площею 8,6 га з метою реалізувати своє право на обдароване майно. Однак даний правочин не є чинним у зв'язку з недотриманням його форми яка встановлена законом, а саме: відсутні анкетні дані особи яка обдарована, відсутні повні дані про земельну ділянку яка нібито дарується (місцезнаходження, схема розташування, кадастровий номер), відсутній документ (Державний акт на право власності земельної ділянки) підтверджуючий право власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку, так як згідно сертифікату ОСОБА_3 , має на тільки право на земельну частку (пай).
Після чого він звернувся до нотаріуса Іванової А.Й., з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , але відповідно до листа № 429/01-16 від 01.08.2025 року, йому було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини, та рекомендовано звернутися до суду.
Вважає, що він по поважним причинам був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , ним пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини через : далеку відстань від місця проживання спадкоємця з місцем проживанням спадкодавця, відсутність можливості спілкування з спадкодавцем у зв'язку з неприязними сімейними обставинами та відповідно відсутності будь-якого засобу зв'язку, його необізнаністю щодо наявності спадкового майна у вигляді земельного паю, право на який за життя належало ОСОБА_3 , необізнаністю про смерть спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла на території іншої держави та відповідно відсутності у нього свідоцтва про смерть ОСОБА_3 з апостилем.
Тому просив його позов задовольнити та надати йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 28.10.2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання. Витребувано інформацію від нотаріуса про наявність спадкової справи(а.с.35).
Ухвалою суду від 11.11.2025 року закрито підготовче провадження і справу призначено до розгляду по суті.(а.с.40
Позиції сторін в судовому засіданні.
Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі та неможливість явки до суду за станом здоров'я (а.с.44)
Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання на виклик суду не прибула, повідомлялася про час та місце розгяду справи шляхом направлення повідомлення на заявлену електронну пошту та шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Про поважні причини неявки суд не повідомила.
Тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за даною явкою та прийняти рішенні на підставі наданих суду доказів.
В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
В порядку ст.280 ЦПК України, суд, враховуючи вказані факти, згоду позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів.
В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, на підставі наданих доказів по справі, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.
Згідно свідоцтва про смерть від 09.07.2005 року, виданого лікарнею Докторс Вест штат Огайо м.Колумбус, Франклін Каунті США, з апостилем ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) (а.с.19)
При житті ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) площею 8,6 умовно кадастрових гектар в землях колективного сільскогосподарського підприємства «Перемога» с. Шевченково Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується наданим суду сертифікатом серії ОД №00905548 , виданого 19 листопада 1997 року на підставі рішення Роздільнянської районної державної адміністрації № 262-р від 31.05.1996 року. (а.с.20)
На день смерті ОСОБА_3 проживала в США, де і померла в м. Колумбус, Франклін Каунті США.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) площею 8,6 умовно кадастрових гектар в землях колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Шевченково Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується наданим суду сертифікатом серії ОД № 00905548, виданого 19 листопада 1997 року на підставі рішення Роздільнянської районної державної адміністрації № 262-р від 31.05.1996 року.
За життя ОСОБА_3 заповіт не складала.
В свою чергу нотаріально завірений лист (у формі договору дарування) , посвідчений нотаріусом у США від 01.11.2001 року, згідно якого ОСОБА_3 , дарує своєму сину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,6 га не породжує ніяких юридичних наслідків для позивача.(а.с.24)
Згідно листа нотаріуса даний лист не можливо визнати договором дарування, так як даний правочин не є чинним у зв'язку з недотриманням його форми яка встановлена законом, а саме: відсутні анкетні дані особи яка обдарована, відсутні повні дані про земельну ділянку яка нібито дарується (місцезнаходження, схема розташування, кадастровий номер), відсутній документ (Державний акт на право власності земельної ділянки) підтверджуючий право власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку, так як згідно сертифікату ОСОБА_3 , має на тільки право на земельну частку (пай).
Після смерті ОСОБА_3 , спадкоємцями першої черги за законом є її діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого на підставі актового запису Шевченківського сільЗАГСу Роздільнянського району Одеської області № 25 від 13.09.1948 року ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_3 .(а.с.10)
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого на підставі актового запису Шевченківського сільЗагсу Роздільнянського району Одеської області № 16 від 12.05.1953 року, ОСОБА_6 , є донькою спадкодавця ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_6 два рази перебувала у шлюбі та змінювала прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 ) та з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 ). (а.с.11-13)
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Іванової А.Й., з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , але відповідно до листа № 429/01-16 від 01.08.2025 року, мені було відмовлено в видачі правовстановлюючого документу на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини, та рекомендовано звернутися до суду з позовною заявою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Його сестра ОСОБА_2 в свою чергу не має наміру приймати спадщину, про що надала суду відповідну нотаріально посвідчену заяву і не заперечувала проти оформлення ним спадкових прав після смерті їх матері. (а.с.25)
Інших спадкоємців не має.
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти
Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Частиною першою ст. 1270 ЦК України, передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті. 1220, частина 1 статті 1270 Цивільного кодексу України).
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними, не переборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Гарантоване статтею 6 Конвенції право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, не є вичерпним і кожна причина пропущеного строку розглядається судом індивідуально. Суд бере до уваги відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки. Залежно від конкретних обставин справи суди можуть визнавати ті чи інші причини пропуску строку як поважними, так і такими, що не перешкоджали спадкоємцю звернутися із відповідною заявою в межах визначеного законом строку.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно Постанови Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі № 758/13293/18, поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, визнано необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем, оскільки його смерть настала за кордоном.
Суд, ознайомившись за матеріалами справи, давши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позові, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, після смерті спадкодавця, закінчився - 09.01.2006 року .
Спадкова справа після її смерті по цей час не відкривалась.
Позивач в суді довів , що його мати ОСОБА_3 на день смерті проживала в США, тоді як він проживав в Україні. Також судом встановлено, що спадкодавець померла за межами України в США, про що свідчить зазначене у свідоцтві про смерть місце смерті.
Також судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 в США проживала її донька ОСОБА_2 , яка надала суд письмові пояснення, в яких підтвердила обставини смерті матері, наявність у неї сертифіката на земельну частку пай, який мати вважала, що при житті подарувала сину, склавши договір дарування, посвідчений нотаріально в США.
Між тим в Україні цей договір не прийнятий нотаріусом для реєстрації за відповідачем права власності на земельну ділянку, так як є нікчемний, складений у формі листа, а тому не породжує будь-яких юридичних наслідків, так як по формі і змісту не відповідає вимогам законодавства.
В свою чергу відповідач передала сертифікат серії ОД № 00905548 ОСОБА_1 лише в 2025 році, а також надала йому свідоцтво про смерть матері з апостилем, щоб той міг розпорядитися своїми правами на земельну ділянку.
Тому суд погоджується з доводами позивача, що для реалізації прав позивача на отримання спадщини, перешкоджали та обставина, що існувала далека відстань від місця проживання спадкоємця з місцем проживанням спадкодавця, відсутність можливості спілкування з спадкодавцем у зв'язку з неприязними сімейними обставинами та відповідно відсутності будь-якого засобу зв'язку.
Крім цього ОСОБА_3 не був повідомлений про смерть матері, а також не мав свідоцтво про її смерть з апостилем , крім цього не був обізнаний про наявність спадкового майна після смерті матері, так як правовстановлюючий документ на земельну частку(пай) після смерті матері залишила собі його сестра.
Суд, вважає, з огляду на законодавство України та на правові висновки ВС по даній категорії справ, дані причини значно звузили можливість здійснення позивачем цивільних прав, створивши перешкоди вчасно подати заяву про прийняття спадщини, а тому ці обставини слід визнати поважними причинами несвоєчасного звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, при цьому суд, також приймає до уваги ту обставину, що відповідач визнав позовні вимоги, і така процесуальна дія відповідає принципу диспозитивності цивільного процесу, не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Гарантоване статтею 6 Конвенції право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Суд вважає, що наведені позивачем причини несвоєчасної подачі заяви про прийняття спадщини, є такими, що перешкоджали своєчасному зверненню до нотаріуса, а відтак позивач пропустив 6-ти місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини по поважним причинам.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тому суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити і визначити ОСОБА_1 додатковий строк (3 місяці) для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня набрання рішенням суду законної сили, так як саме в такий спосіб можливо захистити право позивача на спадкування.
Судовий збір сплачено позивачем при зверненні до суду.
На підставі ст. 81, 89, 141, 258,259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном 3(три) місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 28.11.2025 року.
Суддя Ж. В. Теренчук