Справа №766/16236/25
Пров. №2-а/766/507/25
27 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною постанову БАВ №061465 від 18.06.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП; скасувати вказану постанову та закрити провадження.
В обґрунтування позову зазначив, що 18.06.2025 року відносно нього складено постанову серії БАВ №061465, якою притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400,00 грн. Вказує, що порушень ПДР не допускав, знаходився біля свого будинку, де був припаркований мопед, а під'їхавши працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння. На його пояснення щодо того, що він не є водієм мопеду та нікуди не їде, а відтак не буде надавати документи, поліцейським складено оскаржувану постанову та протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
26.11.2025 року представником відповідача через Електронний суд подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що зі змісту постанови поліцейським встановлено, що 18.06.2025 об 14:18 за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Федорівка, вул. Нова, б. 16, позивач керував мопедом марки «ШКОДА», б/н, без мотошолома, який незареєстрований в установленому порядку, немаючи страхового полісу власників наземних ТЗ цивільно-правовій відповідальності та не маючи права керувати ТЗ без посвідчення відповідної категорії А1, чим порушив вимоги п. 2.3 г; 2.9.В; 2.1. ґ; 2.1.а,; чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що під час зупинки транспортного засобу за вказаною адресою поліцейським було встановлено: водій керував транспортним засобом, без мотошолома, ТЗ незареєстрований в установленому порядку, немаючі страхового полісу, власників наземних ТЗ цивільно правовій відповідальності та не маючи права керувати ТЗ без посвідчення відповідної категорії, тобто порушивши пункт п. 2.3 г; 2.9.В; 2.1. ґ; 2.1.а; ПДР України. У діях водія вбачалися ознаки адміністративних правопорушень, передбачених частинами 5, 6 статті 121 та частиною 1, 2 статті 126 КУпАП, які об'єднані в порядку статті 36 КУпАП. Доводи позивача спростовуються постановою серії БАВ № 061465 від 18.06.2025 в якій зазначено що Позивач, порушив вимоги пунктів п. 2.3 г; 2.9.В; 2.1. ґ; 2.1.а; ПДР України чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Факт вчинення адміністративних правопорушень підтверджується поясненнями поліцейських у справі поліцейського СРПП ХРУП ГУНП в Херсонській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 та інспектора СРПП ХРУП ГУНП в Херсонській області капітана поліції Сергія Сироти, які долучено до відзиву на позовну заяву.
В судове засідання сторони не прибули представником позивача подано заяву про проведення розгляду справи у відсутність.
Оскільки не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з'явилися, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні згідно ч.8 ст. 205 КАС України.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за приписами ч.4 ст. 229 КАС України не здійснюється.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Адміністративним правопорушенням за правилами частини 5 статті 121 КУпАП визнається: порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами -тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно п. 2.3 г ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
У відповідності до п. 2.9 в ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до п. 2.1 а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Тобто, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, що позивач керував транспортним засобом без відповідного права керування, не мав при собі документів, та керував транспортним засобом без мотошолома на незареєстрованому мопеді.
Зі змісту постанови не вбачається за наявності яких доказів поліцейський прийшов до висновку про те, що позивач порушив правила дорожнього руху, позивач заперечує порушення правил дорожнього руху.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із змісту ст.247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Судом встановлено, що згідно постанови серії БАВ №061465 від 18.06.2025 р., складеної поліцейським СРПП ХРУП ГУНП в Херсонській області старшим сержантом поліції Чистик Д.А. було розглянуто справу щодо ОСОБА_1 та встановлено, що 18.06.2025 року о 14:18 год. Херсонська область, Херсонський район, с. Федорівка, вул. Нова, ОСОБА_1 керував мопедом Шкода бн без мотошолома, який незареєстрований в установленому порядку, немаючі страхового поліса власників наземних транспортних засобів цивільно правової відповідальності та не маючи права керування транспортними засобами, без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.3 г, 2.9 в, 2.1 а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП. За результатами розгляду справи прийняте рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 3400 грн. До постанови документи не додавалися, зазначено ВК №5. Постанова про адміністративне правопорушення не містить переліку доказів, на підставі яких поліцейський прийшов до висновку про наявність у діях особи адміністративного правопорушення.
Постанова не містить відомостей щодо того, що таке ВК №5.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єкта приватного права, що знаходиться у нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного, слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку поліцейським ОСОБА_3 ) при прийнятті та складенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а в даному випадку унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу, об'єктивної сторони вчиненого правопорушення та вини особи у його вчиненні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Слід зауважити, що відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.09.2025 року у справі №766/9655/25 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вказаною постановою встановлено, що судом був досліджений СD-диск з відеозаписом з нагрудної камери/відеореєстратора поліцейського, доданий до матеріалів провадження, переглядом якого встановлено, що на ньому не зафіксований факт руху будь якого транспортного засобу. На початку відео вбачається, що біля воріт будинку стоїть припаркований мопед, поблизу якого знаходиться чоловік, до якого під'їжджає поліцейська машина, поліцейські починають розмову з чоловіком, який представляється ОСОБА_1 , у нього просять предоставити документи. Під час розмови поліцейській пропонує ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці, або в найближчій лікарні у зв'язку з виявленням в нього ознак алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 пройти медичний огляд категорично відмовляється, факт керування транспортним засобом заперечує.
Таким чином, слід констатувати, що відеозапис, долучений до матеріалів провадження відображає лише частину певних розмов поліцейських з ОСОБА_1 , відео не відображає відомостей безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є однією з невід'ємних складових для кваліфікації дій притягуваного за ст.130 КУпАП. Отже відео, що додано як доказ у справі не дає можливості суду поза розумним сумнівом встановити чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом та чи дотримано працівником поліції встановлений порядок проведення огляду згідно ст.266 КУпАП.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_1 керував мопедом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Вказана вище постанова суду набрала законної сили 13.10.2025 року.
За ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.09.2025 року у справі №766/9655/25 не встановлено обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили факт порушення позивачем пунктів 2.3 г, 2.9 в, 2.1, 2.1 а ПДР України, а саме той факт, що позивач дійсно здійснював керування транспортним засобом, без мотошолома, без полісу, не маючи права керування та на незареєстрованому транспортному засобі, що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.
Суд зауважує, що саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
З приводу наданих представником відповідача пояснень працівників поліції, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час складення постанови у справі про адміністративне правопорушення інспектори діють як службові особи, тому свідчення зазначених осіб самі по собі не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки такі особи є представниками суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №524/4668/17, від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а.
Крім того, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить відомостей щодо долучення до неї будь-яких пояснень, показів свідків тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (п.1).
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Отже, належним чином оформлені матеріали фото/відео фіксації є допустимим доказом на підтвердження вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
При цьому, відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Тож, згідно з принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Отже, в ході розгляду справи, відповідач не надав беззаперечних доказів, які б підтвердили наявність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Розгляд інших доводів позовної заяви та відзиву на позов суд вважає недоцільним з огляду на недоведеність складу адміністративного правопорушення.
За приписами ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскаржена постанова скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 27 листопада 2025 року.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4) про скасування постанови задовольнити частково.
Скасувати постанову серії БАВ №061465 від 18.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 3400,00 грн. за ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус