28 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 201/2129/24
провадження № 61-14834ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргуКиївської міської прокуратури на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 11 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного судувід 28 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у загальному розмірі 937 625,20 грн.
Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 11 липня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 737 625,20 грн майнової шкоди та 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури залишено без задоволення. Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 11 липня 2025 року залишено без змін.
25 листопада 2025 року Київська міська прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 11 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного судувід 28 жовтня 2025 року (повний текст якої складено 31 жовтня 2025 року), ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 802/1335/17-а, від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, від 29 червня 2022 рокуу справі № 477/874/19, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 638/1413/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 211/7655/15-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 569/4199/15-ц, від 24 червня 2020 року у справі № 455/1076/16-ц, від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, від 24 травня 2023 року у справі № 910/15931/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статей 1173, 1174, частини шостої статті 1176 ЦК України у взаємозв'язку зі статтями 183, 233, 234, 236, 303, 615 КПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Наявні підстави для відкриття касаційного провадження.
У касаційній скарзі Київською міською прокуратурою заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 11 липня 2025 року до закінчення касаційного провадження.
Клопотання аргументовано метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню фінансових інтересів держави та прав органу прокуратури як відповідача у справі, через можливе подальше скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, суд касаційної інстанції, вирішуючи питання про зупинення виконання чи дії судового рішення, враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення у випадку його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення повинно бути мотивованим. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
У відповідності до частини четвертої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей..
Перевіривши доводиклопотання Київської міської прокуратури про зупинення виконання рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 11 липня 2025 року до закінчення касаційного провадження, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником доводи не свідчать про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. Клопотання є немотивованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргоюКиївської міської прокуратури на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 11 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного судувід 28 жовтня 2025 року.
Витребувати із Соборного районного суду м. Дніпрацивільну справу № 201/2129/24.
Відмовити у задоволенні клопотання Київської міської прокуратури про зупинення виконання рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 11 липня 2025 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалу про відкриття касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, а також іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи № 201/2129/24 право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 грудня 2025 року.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи № 201/2129/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник