26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 507/1961/23
провадження № 61-5415св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Лідовця Р. А., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Любашівська селищна рада Подільського району Одеської області, державний реєстратор Любашівської селищної ради Дудник Геннадій Олександрович, фермерське господарство «Магденко»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ №4 управління у Подільському районі Головного управління Держгеокадастру
в Одеській області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській областіна заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 14 лютого 2024 року у складі судді Вужиловського О. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.,
Драгомерецького М. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.
2. Позов обґрунтовував тим, що ОСОБА_3 був власником земельної ділянки кадастровий номер 5123383800:01:001:0106 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 084632.
3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
4. За життя, ОСОБА_3 залишив заповіт, яким заповів належну йому земельну ділянку позивачу.
5. 19 січня 2023 року на підставі рішення Любашівського районного суду Одеської області позивач набув право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку із кадастровим номером 5123383800:01:001:0106.
6. Водночас, при зверненні до органів реєстрації він не зміг зареєструвати своє право власності на земельну ділянку, оскільки земельна ділянка із кадастровим номером 5123383800:01:001:0106 видалена до архівного шару, а вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5123383800:01:001:0705, власником якої
з 27 листопада 2020 року є ОСОБА_4 .
7. У подальшому, 27 листопада 2020 року в державному реєстрі було зареєстровано право оренди вказаної ділянки за фермерським господарством «Магденко» (далі - ФГ «Магденко»), хоча, як зазначає позивач, ОСОБА_4 померла ще у 2012 році.
8. З урахуванням вищезазначеного ОСОБА_1 просив суд:
- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку
з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- припинити право власності на земельну ділянку, що було зареєстроване за ОСОБА_4 ;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка була зареєстрована 03 травня 2018 року у Державному земельному кадастрі, шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки;
- скасувати державну реєстрацію права оренди ФГ «Магденко» на земельну ділянку кадастровий номер 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, проведену на підставі договору оренди землі: Б/Н від 06 липня 2020 року, укладеного між ОСОБА_4 та ФГ «Магденко» та припинити право оренди ФГ «Магденко» на земельну ділянку кадастровий номер 5123383800:01:001:0705 площею 2.312 га;
- поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку
з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106 площею 2,312 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області
від 14 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку
з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2236696251233; Номер відомостей про речове право: 39473797; Дата, час державної реєстрації: 27 листопада
2020 року 11:47:39; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
(з відкриттям розділу); Індексний номер: 55452280 від 01 грудня 2020 року)) та припинено право власності на земельну ділянку, зареєстроване за ОСОБА_4 .
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровану 03 травня
2018 року у Державному земельному кадастрі, шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки.
Скасовано державну реєстрацію права оренди ФГ «Магденко» на земельну ділянку кадастровий номер 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, проведену на підставі договору оренди землі: Б/Н від 06 липня 2020 року, укладеного між ОСОБА_4 та ФГ «Магденко» (запис про речове право 39473836 від 27 листопада 2020 року) та припинено право оренди ФГ «Магденко» на земельну ділянку кадастровий номер 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га.
Поновлено у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106, площею 2,312 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області шляхом поновлення (відкриття) запису в Поземельній книзі.
У задоволенні позовних вимог до державного реєстратора Любашівської селищної ради Дудника Г. О. відмовлено.
10. Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , районний суд мотивував своє рішення тим, що державним реєстратором без достатніх правових підстав та із суттєвими порушеннями законодавства було внесено зміни
в кадастрову картку, а саме видалено земельну ділянку з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106, належну ОСОБА_3 , до архівного шару та безпідставно внесено відомості про ОСОБА_4 як власника земельної ділянки, належної ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 084632, а відтак порушене право позивача на земельну ділянку, на переконання суду, підлягало захисту шляхом скасування вищевказаних записів та відновлення меж земельної ділянки.
11. Також районний суд зауважив, що ОСОБА_4 померла
ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відомості про право власності останньої на земельну ділянку було внесено до Державного земельного кадастру лише 27 листопада 2020 року.
12. Щодо вимоги про припинення права оренди земельної ділянки ФГ «Магденко» за договором оренди землі б/н від 06 липня 2020 року, укладеним між
ОСОБА_4 та ФГ «Магденко» (запис про речове право № 39473836
від 27 листопада 2020 року), районний суд зауважив, що ця вимога є похідною та підлягає задоволенню з огляду на те, що право оренди виникло на підставі договору, укладеного з ОСОБА_4 , право власності якої, своєю чергою, підлягає припиненню.
13. Водночас районний суд зауважив, що ОСОБА_4 не могла 27 листопада 2020 року укласти договір оренди землі із ФГ «Магденко», оскільки померла
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
14. Позовні вимоги до державного реєстратора Любашівської селищної ради Дудника Г. О., на переконання судів, не підлягали задоволенню, оскільки останній
є службовою особою Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області, своєю чергою, є належним відповідачем у вищевказаній справі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
15. Не погоджуючись із рішенням районного суду в частині задоволеної позовної вимоги про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку шляхом відкриття (поновлення) запису в Поземельній книзі, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області оскаржило це рішення
в апеляційному порядку.
16. Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області залишено без задоволення.
Заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 14 лютого
2024 року залишено без змін.
17. Апеляційний суд погодився із висновками районного суду щодо наявності підстав для поновлення у Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106.
18. Водночас колегія суддів Одеського апеляційного суду зауважила, що апеляційна скарга обґрунтована лише технічною неможливістю поновлення
у Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку, проте така обставина не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а може бути підставою для звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення або визначення порядку його виконання.
Короткий зміст додаткової постанови апеляційного суду
19. Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 19 березня
2025 року стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на користь держави судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в сумі
1 288,32 грн, відстрочений ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 травня
2024 року про відкриття апеляційного провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. У квітні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області
від 14 лютого 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року у вказаній справі.
21. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2025 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
22. Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
23. У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення
в частині задоволеної позовної вимоги про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку шляхом відкриття (поновлення) запису
в Поземельній книзі та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні вищевказаної вимоги.
24. Підставою касаційного оскарження заявник вказує неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові (ухвалі) Верховного від 02 червня 2023 року в справі № 148/543/21 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України);
25. Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про поновлення запису про земельну ділянку шляхом відкриття (поновлення) запису
в Поземельній книзі.
27. На переконання заявника касаційної скарги, суди не врахували, що у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки відомості про неї переносяться до архівного шару Державного земельного кадастру та зберігаються там постійно, а відновлення таких відомостей, своєю чергою, законодавством України не передбачено.
28. З урахуванням вищезазначеного, відновлення кадастрового номера 5123383800:01:001:0106 є неможливим, що свідчить про обрання позивачем неефективного способу судового захисту своїх прав.
29. Таким чином, на переконання Головного управління Держгеокадастру
в Одеській області, ефективний захист прав позивача має відбуватись виключно шляхом державної реєстрації земельної ділянки.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 2,31 га, що розташована на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер 5123383800:01:001:0106, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 084632
від 25 січня 2005 року (а.с.33).
31. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкодавцем щодо майна померлого за заповітом є ОСОБА_1 .
32. Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 19 січня
2023 року у справі № 507/1608/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
33. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на спадкове майно, а саме земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Троїцької сільської ради Любашівського району, Одеської області, кадастровий номер 5123383800:01:001:0106 (а.с.54).
34. ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно з метою реєстрації прав на земельну ділянку, водночас у проведенні реєстраційних дій було відмовлено у зв'язку із відсутністю даних про земельну ділянку із кадастровим номером 5123383800:01:001:0106 у державному земельному кадастрі (а.с.42).
35. Зі змісту відповіді Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 04 січня 2023 року № 9-15-0.63-37/2-23 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106 видалена до архівного шару (а.с.39).
36. Водночас земельній ділянці загальною площею 2,3120 га з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106, присвоєно новий кадастровий номер 5123383800:01:001:0705. Підстав для такої реєстрації не надано (а.с.40-41).
37. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705
є ОСОБА_4 (а.с.18-20).
38. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,31 га, що розташована на території Троїцької сільської ради, Любашівського району, Одеської області, кадастровий номер 5123383800:01:001:0106, зареєстрована у Книзі реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельної ділянкою, договорів оренди землі.
39. Вищезазначена земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705, зареєстрована у державному реєстрі речових прав
27 листопада 2020 року за ОСОБА_4 (а.с.38).
40. Зі змісту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705, встановлено, що речові права на останню було зареєстровано 27 листопада
2020 року за ОСОБА_4 , а 27 листопада 2020 року Любашівською селищною радою було зареєстровано право оренди на вищезазначену земельну ділянку, орендар - ФГ «Магденко» (а.с.18-20).
41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 померла
ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть
серія НОМЕР_1 (а.с.43).
42. Відповідно до технічного звіту від 15 вересня 2023 року «Геодезичні роботи по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3 на об'єкті, який розташований на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області кадастровий номер: 5123383800:01:001:0106»
від 15 вересня 2023 року встановлено поворотні точки та встановлено 4 межових знака, що, своєю чергою, свідчить, що земельна ділянка загальною площею
2,3120 га з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106, відображається
у кадастровій карті як земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705 (а.с.24-37).
43. Також судами попередніх інстанцій із технічної документації із землеустрою щодо розпаювання земель членам колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали різні земельні ділянки, які є сусідніми (а.с.14-17).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
44. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
45. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
46. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
47. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
48. Судові рішення оскаржуються заявником виключно в частині задоволеної позовної вимоги про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку, відтак судові рішення переглядаються лише у вищезазначеній частині.
49. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
50. У справі, що переглядається, спірні правовідносини виникли з приводу права власності позивача на земельну ділянку, яка була успадкована, проте вибула з власності спадкодавця у незаконний спосіб, що призвело до зміни кадастрового номеру ділянки внаслідок неправомірних дій третіх осіб.
51. Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_1 про поновлення
у Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку шляхом поновлення запису в Поземельній книзі, суди вважали, що задоволення такої вимоги є належним способом захисту прав позивача та призведе до поновлення прав останнього на земельну ділянку.
52. Водночас колегія суддів вважає помилковими такі висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
53. Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
54. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
55. Змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, змістом статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав.
56. Аналіз вищезгаданих положень дає підстави для висновку, що особа має право порушити перед судом вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
57. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
58. Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначено статтею 16 ЦК України, відповідно до змісту якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
59. Порушення права безпосередньо пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
60. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка загальною площею 2,3120 га з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106, відображається у кадастровій карті як земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705.
61. Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
62. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
63. Частинами другою та четвертою статті 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
64. Частинами першою-третьою статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки). Відомості про віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці, про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулася внаслідок проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць, про обмеження
у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Поземельної книги без подання заяв, зазначених у частині третій цієї статті, на підставі документації, яка є підставою для внесення таких відомостей, а також рішень про її затвердження (якщо згідно із законом документація підлягає затвердженню), поданої органом, що прийняв рішення про таке затвердження. Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.
65. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається (частина перша статті 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
66. Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051
(далі - Порядок).
67. Пунктом 15 Порядку передбачено, що документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, подається Державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій» та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».
68. Пунктами 51 та 53 Порядку встановлено, що внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.
Поземельна книга в паперовій формі відкривається шляхом роздрукування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відповідної Поземельної книги в електронній (цифровій) формі.
Кожний аркуш Поземельної книги в паперовій формі засвідчується підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюється його печаткою. Не завірені підписом і не скріплені печаткою Державного кадастрового реєстратора записи
у Поземельній книзі в паперовій формі вважаються недійсними.
69. Водночас, згідно з пунктом 57 Порядку передбачено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.
70. Пунктом 107 Порядку визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
71. У разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку (в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою), на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга була відкрита та закрита, або відомостей про земельну ділянку, що набули статусу архівних відповідно до
пункту 138 цього Порядку, такі відомості вносяться до Поземельної книги відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку на підставі відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку із статусом архівних. Водночас присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок здійснюється відповідно до пункту 29 цього Порядку (пункт 135 Порядку).
72. Змістом пункту 138 Порядку передбачено, що відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних інформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
73. Як встановлено судами у змісті оскаржуваних судових рішень, земельній ділянці загальною площею 2,3120 га з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106, присвоєно новий кадастровий номер 5123383800:01:001:0705, а поземельна книга закрита.
74. Підставою для внесення таких змін вказано здійснення заходів щодо виправлення технічної помилки.
75. Як зауважено Великою Палатою Верховного Суду у змісті пункту 164 постанови від 03 вересня 2025 року у справі № 911/906/23 (провадження
№ 12-61гс24), яка відповідно до приписів частини третьої статті 400 ЦПК України підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи: «… відкриття закритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи відкриття закритої Поземельної книги, відновлення скасованих кадастрових номерів чи відновлення архівного шару Державного земельного кадастру нині є технічно та юридично неможливим, оскільки в Законі № 3613-VI така можливість не визначена,
а абзац сьомий частини першої статті 14 Закону № 1952-IV навпаки визначає, що закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню».
76. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними висновки судів попередніх інстанцій про можливість задоволення позовної вимоги щодо поновлення у Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку
з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106, площею 2,312 га, оскільки набуття цим кадастровим номером статусу архівного та відсутність у чинному законодавстві процедури його відновлення виключають можливість виконання зазначеної вимоги.
77. Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає неналежним обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом порушення перед судом вимоги про поновлення запису про земельну ділянку, яка набула статусу архівної внаслідок здійснення заходів із виправлення технічної помилки.
78. Водночас, враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено, що кадастрові номери 5123383800:01:001:0106 та 5123383800:01:001:0705 відносяться до однієї земельної ділянки, а також наявність рішення Любашівського районного суду Одеської області від 19 січня 2023 року у справі № 507/1608/22 про визнання за ОСОБА_1 права власності у порядку спадкування на спадкове майно,
а саме земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Троїцької сільської ради Любашівського району, Одеської області, кадастровий номер 5123383800:01:001:0106, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, з огляду на задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації та припинення права власності, має можливість звернутися до уповноваженого органу з метою реєстрації за собою права власності на земельну ділянку, яка, своєю чергою, була набута відповідачами з істотними вадами.
79. Більше того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позивачем, за наявності судового рішення про визнання за останнім права власності на земельну ділянку, обрано належний та ефективний спосіб захисту прав у вигляді звернення до суду із вимогами про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га; скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, яка була зареєстрована
03 травня 2018 року у Державному земельному кадастрі, шляхом виключення
з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки; скасування державної реєстрації права оренди ФГ «Магденко»на земельну ділянку кадастровий номер 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, проведену на підставі договору оренди землі: Б/Н від 06 липня 2020 року, укладеного між ОСОБА_4 та ФГ «Магденко»та припинення права оренди ФГ «Магденко» на земельну ділянку кадастровий номер 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
80. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
81. Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених
статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
82. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, оскаржувані судові рішення в частині задоволеної вимоги про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку шляхом поновлення (відкриття) запису в Поземельній книзі підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги.
83. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року, скасуванню також підлягає додаткова постанова Одеського апеляційного суду
від 19 березня 2025 року.
Щодо судових витрат
84. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
85. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень в частині задоволення позовної вимоги із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні останньої, то понесені Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 1 717,76 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській областізадовольнити.
2. Заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 14 лютого 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_1 про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про спірну земельну ділянкускасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
3. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку з кадастровим номером 5123383800:01:001:0106, площею 2,312 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Троїцької сільської ради Любашівського району, Одеської області шляхом поновлення (відкриття) запису в Поземельній книзі відмовити.
4. В іншій частині заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 14 лютого 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року залишити без змін.
5. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (ЄДРПОУ: 39765871) судові витрати, понесені у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції у розмірі 1 717,76 грн (одна тисяча сімсот сімнадцять гривень сімдесят шість копійок).
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников Р. А. Лідовець О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович