26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 676/471/25
провадження № 61-9576св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року у складі судді Шевцової Л. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2025 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.
у справі
за позовом ОСОБА_2 (далі - позивачка)
до
відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач)
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У січні 2025 рокупозивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
2. Відповідач позовні вимоги не визнав.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив та відмовив в ухваленні додаткового рішення, його позицію підтримала апеляційна інстанція.
4. Відповідач оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.
5. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв'язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
6. Позов обґрунтований так:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт на неї та відповідача, який є її братом;
- згідно із заповітом відповідач мав отримати квартиру у АДРЕСА_1 , земельну ділянку для садівництва площею 0,0568 га, розташовану на території Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області;
- позивачці заповідано грошові вклади з нарахованими відсотками та грошовими компенсаціями до них, в тому числі у вигляді компенсаційних сертифікатів, що зберігаються в Кам'янець-Подільському ТВБВ філії Хмельницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України»;
- позивачка досягнула пенсійного віку, тому вона має право на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту, тобто на половину частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом (обов'язкова частка);
- 08 листопада 2024 року при зверненні до нотаріуса позивачці було відмовлено в оформленні спадкових прав у зв'язку із пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини, який сплинув 19 жовтня 2024 року;
- строк для прийняття спадщини позивачка пропустила, оскільки доглядала за своєю донькою, яка проходила курс стаціонарного лікування від тяжкого онкологічного захворювання в медичному центрі м. Вінниці. Курс хіміотерапії тривав з 05 серпня 2024 року до 30 листопада 2024 року. Також уваги та догляду потребували її двоє онуків. Через це у позивачки не було можливості протягом 6 місяців звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини;
- відповідач письмової згоди на прийняття позивачкою спадщини не дає.
7. Враховуючи викладене, позивачка просила надати їй додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після своєї матері.
ІII. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
8. Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року позов задоволено. Визначено позивачці три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області.
9. Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення у цій справі.
10. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2025 року рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року та ухвалу цього ж суду від 05 травня 2025 року залишено без змін.
11. Задовольняючи позов, судпершої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з таких мотивів:
- вказана позивачкою причина нетривалого пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною;
- померлою ОСОБА_3 було складено на ім'я позивачки заповіт на частину спадкового майна, на яке спадкові права інші спадкоємці не оформили;
- відповідач отримав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом лише на те майно, яке йому заповіла мати.
12. Відмовляючи відповідачеві в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
13. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, а також скасувати ухвалу суду першої інстанції та стягнути з позивачки на його користь витрати на професійну правничу допомогу і сплачений судовий збір.
14. Касаційна скарга обґрунтована наступним:
- наведена позивачкою причина пропуску строку для прийняття спадщини не є поважною, тому у судів першої та апеляційної інстанцій не було підстав для задоволення позову;
- позивачка не надала жодного доказу, який би підтверджував її участь у лікуванні чи перебування під час лікування із дочкою;
- у позивачки не було перешкод та об'єктивних причин, які б їй завадили вчасно прийняти спадщину після смерті матері;
- надані позивачкою до суду документи свідчать, що її дочка розпочала лікування 05 серпня 2024 року, тобто майже через чотири місяці після відкриття спадщини. Позивачка не вказувала, чому протягом цього періоду вона, маючи намір прийняти спадщину, не звернулася до нотаріуса із відповідною заявою;
- позивачка не була позбавлена можливості відвідати нотаріуса за місцем знаходження медичного закладу, у якому лікувалася її донька, для складання заяви про прийняття спадщини та направлення її в нотаріальний округ за місцем відкриття спадщини, або ж направити нотаріусу заяву, повідомлення або телеграму;
- згідно з випискою із медичної картки стаціонарне лікування доньки закінчилося 16 жовтня 2024 року, тому позивачка до 19 жовтня 2024 року ще мала час для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини;
- безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину;
- суди застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 489/5656/20, від 12 листопада 2018 року у справі № 136/200/17, від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21;
- у випадку скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню також ухвала про відмову в ухваленні додаткового рішення. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу були подані до суду першої інстанції, тому заяву про стягнення таких витрат слід задовольнити.
V. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
15. У вересні 2025 року позивачка подала відзив на касаційну скаргу, у якому, зокрема, просила залишити цю скаргу без задоволення, вказавши такі мотиви:
- відповідач не врахував дійсних важких життєвих обставин, в яких перебувала позивачка, а саме тривалий догляд за тяжкохворою донькою після численних курсів хіміотерапії, постійний догляд за станом її здоров'я та опіка над нею, які стали причиною для пропуску шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини;
- позивачка є особою пенсійного віку, у неї відсутня електронна пошта, у зв'язку з чим вона не мала можливості направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення;
- відповідач визнає та не заперечує щодо успадкування позивачкою майна, яке визначено у заповіті, однак заяву про залучення її до кола спадкоємців не бажає подавати;
- після завершення стаціонарного лікування доньки позивачка не мала об'єктивної можливості своєчасно здійснити відповідні дії щодо прийняття спадщини через важкий психоемоційний стан та фізичне виснаження. Крім того, стан здоров'я її доньки ще більше вимагав постійної турботи та підтримки у зв'язку з післяопераційними симптоми, ослабленням організму та необхідністю додаткової терапії;
- реалізація положень заповіту після відкриття спадщини мають фундаментальне значення у спадкових правовідносинах;
- пропущений позивачкою строк для прийняття спадщини є незначним, що правильно враховано судами попередніх інстанцій;
- ухвала Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року є законною та не підлягає скасуванню.
VІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
16. 22 липня 2025 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
17. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження, зупинено дію рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду до закінчення їхнього перегляду у касаційному порядку.
18. 27 жовтня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2025 року справу призначено до судового розгляду.
VІI. Фактичні обставини, встановлені судами
20. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є матір'ю сторін.
21. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 17 грудня 2013 року державним нотаріусом Першої Кам'янець-Подільської державної нотаріальної контори Барановським С. Ф., згідно з яким своєму синові (відповідачеві) вона заповіла належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 , садовий будинок в садовому товаристві «Дністер», що знаходиться в с. Устя Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, земельну ділянку для садівництва площею 0,0568 га, яка розташована на території Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Водночас, доньці (позивачці) ОСОБА_3 заповіла грошові вклади з нарахованими відсотками та грошовими компенсаціями до них, в тому числі у вигляді компенсаційних сертифікатів, які зберігаються в Кам'янець-Подільському ТВБВ №10022/0140 філії Хмельницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» та в його філіях.
22. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері позивачка 08 листопада 2024 року звернулася до приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Яцевич Г. В., однак в той же день нотаріус відмовив їй в оформленні спадкового майна у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
23. Відповідачеві 10 грудня 2024 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, яке заповіла йому ОСОБА_3 .
24. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини позивачка вказує перебування її доньки ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у період з 11 вересня 2024 року по 16 жовтня 2024 року у зв'язку із важким онкологічним захворюванням. Увесь цей час позивачка піклувалася про доньку, купувала ліки, контролювала їх прийом, проходження призначених процедур, постійно допомагала та перебувала поряд з нею. Крім того, в доньки є двоє дітей, за якими також слід було піклуватися.
VІІI. Позиція Верховного Суду
25. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 5) Верховний Суд зазначає таке.
26. У цій справі підлягає дослідженню обґрунтованість визначення судами позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
27. Так, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)).
28. Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
29. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК).
30. Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування відповідних норм права, який мають враховувати суди при вирішенні спору відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
31. Цей суд неодноразово наголошував, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 05 листопада 2025 року у справі № 202/8070/23).
32. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).
33. Строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (див. постанову Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18).
34. Верховний Суд звертав увагу, що, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови (див. постанову Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 703/1836/20).
35. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК).
36. У цій справі суди встановили, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина. Спадкоємцями за заповітом є позивачка та відповідач (див. пункт 21).
37. Відповідач прийняв свою частину спадщини після смерті ОСОБА_3 у передбаченому законом порядку, отримавши 10 грудня 2024 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом (див. пункт 23).
38. Позивачка, звернувшись 08 листопада 2024 року до приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, пропустила шестимісячний строк, у зв'язку з чим нотаріус відмовив їй в оформленні спадкового майна (див. пункт 22).
39. Звертаючись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивачка зазначає причинами пропуску такого строку перебування її доньки ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у період з 11 вересня 2024 року по 16 жовтня 2024 року у зв'язку із важким онкологічним захворюванням. Вказує, що увесь цей час вона піклувалася про доньку, купувала ліки, контролювала їх прийом, проходження призначених процедур, постійно допомагала та перебувала поряд з нею. Крім того, в доньки є двоє дітей, за якими також слід було піклуватися (див. пункт 6).
40. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що строк для прийняття спадщини пропущений позивачкою з поважних причин (див. пункти 8-12).
41. З огляду на встановлені судами обставини справи Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів, оскільки факт усвідомлення позивачкою її права на спадкування поряд із вказаними нею причинами пропуску строку для прийняття спадщини, за умови невжиття нею активних дій щодо прийняття спадщини протягом передбаченого ЦК строку, не свідчить про виникнення в неї об'єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений ЦК строк.
42. Надані позивачкою докази щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з хворобою та стаціонарним лікуванням її доньки і необхідністю догляду за нею у період з 11 вересня 2024 року по 16 жовтня 2024 року є недостатніми доказами, оскільки охоплюють не весь період строку, відведеного на прийняття спадщини, та не свідчать про наявність об'єктивних та непереборних перешкод для прийняття нею спадщини у період із 19 квітня 2024 року по 19 жовтня 2024 року.
43. Суди не врахували, що законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.
44. Позивачка не була позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини через засоби електронного або ж поштового зв'язку в установлені законом строки. Доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви, позивачка до суду не подала.
45. За встановленими обставинами цієї справи причини пропуску строку для прийняття спадщини наведені позивачкою є неповажними.
46. При цьому суди не врахували, що безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права відповідача як спадкоємця, який прийняв спадщину.
47. З урахуванням встановленого судами, об'єктивні та непереборні обставини, які позбавили позивачку можливості своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, відсутні.
48. За таких обставин суди зробили помилковий висновок про задоволення позовних вимог.
49. Таким чином, судові рішення слід скасувати і відмовити у задоволенні позову.
ІX. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без дотримання норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
51. У зв'язку із наведеним касаційну скаргу слід задовольнити. Рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, що відповідатиме статті 412 ЦПК.
52. У зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду відсутні підстави для поновлення їхньої дії.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2025 року скасувати.
3. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
4. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2025 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко