24 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 635/12619/24
провадження № 61-13709ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2025 року у складі судді Пілюгіної О. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року у складі колегії суддів Тичкової О. , Пилипчук Н. П., Маміної О. В.
за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 аліментів,
постановив ухвалу про таке:
1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу у справі № 635/12619/24 від 05 листопада 2025 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
2. Нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначив: укладання шлюбу 04 липня 2015 року з ОСОБА_3 ; народження другої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.
4. Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 не доведено, що обставини, на які він посилається у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 635/12619/24 від 05 листопада 2024 року, є нововиявленими в контексті положень статті 423 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК). Такі обставини не спростовують факти, що були покладені в основу судового наказу і не впливають на висновки суду, які викладені в судовому наказі. При цьому суд також врахував, що у судовому засіданні представник ОСОБА_1 вказав, що його довіритель не заперечує сплачувати аліменти на утримання доньки, але у меншому розмірі, що також є підставою для відмови в перегляді судового наказу за нововиявленими обставинами.
5. Постановою Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості захистити свої права шляхом подання відповідного позову.
7. 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про скасування судового наказу.
8. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суди невірно застосували норму пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК, пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК, не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 492/990/20.
9. Верховний Суд робить висновки, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі частин четвертої та шостої статті 394 ЦПК.
10. Вказаними нормами ЦПК (див. пункт 9) передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
11. Мотивами, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, є наступне.
12. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у встановлених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
13. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
14. Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
15. Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК).
16. Згідно з частиною третьою статті 167 ЦПК судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.
17. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (частина сьома статті 170 ЦПК).
18. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК).
19. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
20. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК).
21. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13).
22. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17).
23. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
24. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц).
25. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК).
26. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
27. У постанові Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23 викладено висновок про те, що «тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов'язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин».
28. Судами встановлено, що, звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу, ОСОБА_1 посилався на укладення ним нового шлюбу з ОСОБА_3 04 липня 2015 року та народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29. Встановивши, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового наказу, і ці обставини у розумінні статті 423 ЦПК такими не є, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу.
30. Апеляційним судом враховано, що боржник у разі зміни обставин, що впливають на визначений розмір аліментів, може пред'явити новий позов про зміну розміру аліментів або звільнення від них (частина четверта статті 273 ЦПК).
31. Тож ОСОБА_1 може звернутися до суду з позовом і обґрунтовувати свої доводи та надати докази, які свідчитимуть про зміну обставин, що впливають на розмір аліментів.
32. Посилання ОСОБА_1 на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 492/990/20, як на підставу для скасування судових рішень, є необґрунтованими, оскільки у вказаній справі Верховний Суд відхилив доводи особи про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, зазначивши, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність істотних обставин, які існували на момент розгляду справи, проте не могли бути встановлені, оскільки не були і не могли бути відомі сторонам у справі.
33. Доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 423 ЦПК, а є незгодою ОСОБА_1 з висновком апеляційного суду, зводяться до необхідності переоцінки доказів та тлумачення норм процесуального права на свій розсуд.
34. З огляду на наведене у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду
Харківської області від 20 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року слід відмовити, оскільки скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 258-261, 394 ЦПК, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 635/12619/24.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков