26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 502/2141/21
провадження № 61-14626св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Ізмаїльська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Ізмаїльське лісове господарство», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Хрипко Максим Юрійович, на рішення Кілійського районного суду Одеської області, у складі судді Масленикова О. А., від 04 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарова М. В., Лозко Ю. П., від 01 жовтня 2024 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2021 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури М. Ракович в інтересах держави, в особі Одеської обласної державної адміністрації, звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство (далі - ДП) «Ізмаїльське лісове господарство», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України про визнання незаконним та скасування розпорядження районної державної адміністрації, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності, припинення права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
2. Позов прокурора, з врахуванням заяви про зміну предмета позову, обґрунтований тим, що пунктами 1, 2, 3 рішення Приморської сільської ради
від 29 травня 2007 року № 150 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду та надано
ОСОБА_3 земельну ділянку, загальною площею 3 га, в довгострокову оренду строком на 49 років із земель рекреаційного призначення на території Приморської сільської ради для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку.
3. На підставі вказаного рішення між Приморською сільською радою та ОСОБА_4 19 червня 2007 року було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3 га, яка знаходиться на території Приморської сільської ради в межах населеного пункту, для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку строком на 49 років.
4. Рішенням Приморської сільської ради від 06 січня 2011 року № 39 достроково розірвано договір оренди земельної ділянки від 19 червня
2007 року, припинено право ОСОБА_5 на користування земельною ділянкою.
5. На підставі додаткової угоди, укладеної 06 січня 2011 року між Приморською сільською радою та ОСОБА_4 , договір оренди земельної ділянки від 19 червня 2007 року визнано достроково розірваним.
6. Рішенням державного реєстратора Кілійської районної державної адміністрації Заєва О. І. від 21 липня 2016 року № 30577669 проведено державну реєстрацію права власності за Приморською сільською радою на земельну ділянку, площею 3 га, з кадастровим номером 5122383000:02:001:0199 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
7. У подальшому, на підставі рішення Приморської сільської ради
від 12 жовтня 2018 року № 424 здійснено поділ земельної ділянки, площею
3 га, з кадастровим номером 5122383000:02:001:0199, внаслідок якого у Державному земельному кадастрі 15 квітня 2019 року проведено державну реєстрацію 31 новосформованої земельної ділянки, у тому числі земельної ділянки, площею 0,1 га, для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020.
8. Після цього, рішенням державного реєстратора Вилківської міської ради Ізотової О. О. від 12 жовтня 2020 року № 54540123 проведено державну реєстрацію права власності за Кілійською районною державною адміністрацією на земельну ділянку з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020.
9. Розпорядженням Кілійської районної державної адміністрації
від 01 грудня 2020 року № 190 надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, площею 0,1 га, з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020 для індивідуального дачного будівництва, яка знаходиться на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту.
10. На підставі вказаного розпорядження рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Вилківської міської ради Ізотової О. О.
від 21 січня 2021 року № 56253924 проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,1 га, з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020.
11. В подальшому ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу
від 06 квітня 2021 року, здійснила відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_2 .
12. Рішенням приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу Зезика В. А. від 08 квітня 2021 року № 57529304 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.
13. Водночас, за результатами вивчення питання законності відведення вказаної земельної ділянки встановлено, що вона надана із земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство», знаходиться на території Дунайського біосферного заповідника та сформована в порушення приписів земельного законодавства України.
14. Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, прокурор просив суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 01 грудня 2020 року № 190 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва»;
- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вилківської міської ради Одеської області Ізотової О. О. від 21 січня 2021 року № 56253924 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020 (РНОНМ 2191683451223, номер запису про право власності 40213052);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020, укладений 06 квітня
2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Зезиком В. А.;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу Зезика В. А. від 08 квітня 2021 року № 57529304 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020 (РНОНМ 2191683451223, номер запису про право власності 41391778);
- припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020 (РНОНМ 2191683451223, номер запису про право власності 41391778);
- витребувати на користь держави в особі Одеської обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020;
- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020;
15. Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 19 квітня
2023 року залучено до участі у справі Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Ізмаїльське лісове господарство», як правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору - ДП «Ізмаїльське лісове господарство», та виключено останнє із числа учасників справи.
Короткий зміст судових рішень
16. Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 04 липня
2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 01 жовтня 2024 року, позов прокурора задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 01 грудня 2020 року № 190 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва».
Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вилківської міської ради Одеської області Ізотової Ольги Олександрівни від 21 січня
2021 року № 56253924 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020 (РОНМ 2191683451223, номер запису про право власності 40213052).
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020, укладений 06 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Зезиком В. А. та зареєстрований в реєстрі за № 188.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу Зезика В. А. від 08 квітня 2021 року № 57529304 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020 (РОНМ 2191683451223, номер запису про право власності 41391778).
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Одеської обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею
0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020.
Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0020.
У задоволенні позовної вимоги про припинення права власності - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
17. Суди попередніх інстанції виходили з того, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство», належала до земель державного лісового фонду, проте в подальшому була безпідставно відведена у приватну власність неуповноваженим органом та всупереч порядку зміни цільового призначення із земель лісогосподарського призначення на землі рекреаційного призначення.
18. Крім того, земельна ділянка, яка була відведена у власність
ОСОБА_1 , а потім відчужена ОСОБА_6 , знаходиться у межах Дунайського біосферного заповідника, що взагалі унеможливлює набуття на неї права приватної власності.
19. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання самовільного зайняття земельної ділянки та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, а отже порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенції) у даному випадку відсутнє.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат
Хрипко М. Ю., просить рішення Кілійського районного суду Одеської області
від 04 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову в позові прокурора.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. 30 жовтня 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Хрипко М. Ю., подав касаційну скаргу на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 04 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року.
22. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 ,витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 502/2141/21, які у січні 2025 року надійшли до Верховного Суду.
23. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 10 квітня 2024 року у справі
№ 369/4557/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 та 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Стверджує, що прокурором заявлено негаторний позов з віндикаційною вимогою, що у контексті обставин цієї справи є необґрунтованим і таким, що не спрямоване на ефективне відновлення права держави на спірну земельну ділянку. За твердженням прокурора спірна земельна ділянка відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року знаходиться в межах 1 та 40 кварталів Вилківського лісництва ДП «Ізмаїльське лісове господарство». Натомість фактично спірна земельна ділянка утворена шляхом поділу іншої земельної ділянки, яка вже існувала з 2007 року, і за реєстраційним принципом держава не була її власником.
27. Звертає увагу, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, зокрема лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 09 травня 2023 року щодо відомостей про межі земель лісового фонду ДП «Ізмаїльське лісове господарство» та спірної земельної ділянки.
28. Зауважує, що апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання
від 10 травня 2024 року та від 13 вересня 2024 року про долучення доказів, яких не було у відповідача на час розгляду справи у суді першої інстанції.
29. Вважає, що прокурором не доведено належність спірної ділянки до земель лісового фонду, оскільки вона була сформована шляхом поділу іншої земельної ділянки, яка була виділена із земель запасу та не входила до складу земель переданих у постійне користування ДП «Ізмаїльське лісове господарство».
30. Наголошує, що відповідача протиправно позбавлено права власності на земельну ділянку, а прокурором не доведено обґрунтованості втручання у права ОСОБА_2 .
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Обставини справи, встановлені судами
31. Згідно з архівним витягом з рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 150-V-VII від 29 травня 2007 року, затверджено проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним та юридичним на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області. Надано суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та юридичним особам в довгострокову оренду земельні ділянки за рахунок земельного земель рекреаційного призначення, які перебувають у запасі Приморської сільської ради: ОСОБА_7 - земельну ділянку, загальною площею 3 га, в довгострокову оренду строком на 49 років із земель рекреаційного призначення на території Приморської сільської ради для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку.
32. Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19 червня
2007 року, укладеного між орендодавцем - Приморською сільською радою в особі сільського голови Тарасова А. С. , з одного боку та орендарем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 , уклали договір за яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель рекреаційного призначення, яка знаходиться на території Приморської сільської ради в межах населеного пункту. Відповідно до договору, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 3 га, договір укладено на
49 років, земельна ділянка передається в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку. Цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення. Погоджена заборона зміни цільового використання.
33. Рішенням Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 39-VI-ІІ від 06 січня 2011 року, на підставі заяви ОСОБА_7 про припинення права користування земельною ділянкою, вирішено розірвати достроково з ОСОБА_7 договір оренди земельної ділянки вказаної земельної ділянки. Зараховано земельну ділянку, площею 3 га, до земель запасу рекреаційного призначення Приморської сільської ради.
34. Відповідно до додаткової угоди від 06 січня 2011 року про дострокове розірвання договору оренди, договір оренди земельної ділянки, площею 3 га, від 19 червня 2007 року визнано достроково розірвано.
35. Рішенням Приморської сільської ради Кілійського району Ізмаїльського району Одеської області № 424-VII-ХХХІ від 12 жовтня 2018 року надано дозвіл виконавчому комітету Приморської сільської ради на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 3 га, з кадастровим номером 5122383000:02:001:0199, яка знаходиться на території с. Приморське Кілійського р-ну Одеської області.
36. Згідно із заявою від 03 березня 2019 року, поданої головою Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області на ім'я директора
ПП «Тайзер Експо Україна», встановлено, що заявник просить виконати комплекс робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку, що розташована за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, Приморська сільська рада, та внесенню інформації в базу даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.
37. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27 вересня 2020 року, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020, площею 0,1 га, знаходиться за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, Приморська сільська рада, цільове призначення: 07.03 для індивідуального дачного будівництва, категорія земель: землі рекреаційного призначення, форма власності - державна власність.
38. Розпорядженням Кілійської районної державної адміністрації № 190
від 01 грудня 2020 року надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, площею 0,1 га, з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020, для індивідуального дачного будівництва, яка знаходиться на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту.
39. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого
06 квітня 2021 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Зезиком В. А., здійснено відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 5122383000:01:002:0020, площею 0,1 га, на користь ОСОБА_2 .
40. Відповідно до листа ДП «Ізмаїльське лісове господарство» від 11 травня 2021 року, земельні ділянки, серед яких і ділянка з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020, згідно з матеріалами лісовпорядкування 2013 року перебувають в постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство», яке не давало дозвіл на вилучення на їх вилучення і підстав для такого вилучення даних земельних ділянок немає. Кадастрові номери присвоєні без відома ДП «Ізмаїльське лісове господарство». Права постійного користування підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
41. Згідно з листа ДП «Ізмаїльське лісове господарство» від 19 травня
2021 року, на території Ізмаїльського району в Державному лісовому фонді України, який знаходиться в підпорядкуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство» Вилківське лісництво, відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року знаходиться Дунайський біосферний заповідник, площею 11 256,2 га. Землі, площею 11 256,2 га, передані в користування Дунайському біосферному заповіднику без вилучення з державного лісового фонду. Документи, які підтверджують право власності ДП «Ізмаїльське лісове господарство» Вилківське лісництво на данні ділянки: проєкт організації та розвитку лісового господарства ДП «Ізмаїльське лісове господарство»; проєкт організації та розвитку лісового господарства ДП «Ізмаїльське лісове господарство» таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків; карта-схема лісонасаджень ДП «Ізмаїльське лісове господарство» з розміщенням кварталів Вилківського лісництва переданих без вилучення ДБЗ.
42. Відповідно до листа Одеської обласної прокуратури від 12 липня
2021 року, адресованого ДП «Ізмаїльське лісове господарство», Дунайський біосферний заповідник створений відповідно до указу Президента України
від 10 серпня 1998 року № 861/98 «Про створення Дунайського біосферного заповідника». Відповідно до додатків № 1, 2 до Указу землі, площею 22 662 га, мають бути надані Дунайському біосферному заповіднику у постійне користування, а землі площею 23 740,90 га - включені до складу біосферного заповідника без вилучення у землекористувачів. Указом Президента України від 02 лютого 2004 року № 117/2004 розширено територію Дунайського біосферного заповідника за рахунок земель, площею 1 295 га, які передаються біосферному заповіднику у постійне користування та земель, площею 3 850 га, які включаються до складу заповідника без вилучення у землекористувачів. Як вбачається з Указу Президента України до складу Дунайського біосферного заповідника увійшли землі, загальною площею 11 575 га, що перебувають у користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство» без вилучення. Відповідно до матеріалів проєкту створення Дунайського біосферного заповідника установлено, що ДП «Ізмаїльське лісове господарство» у 1997 році надало згоду на передачу земель Вилківського лісництва Держлісгоспу без вилучення Дунайському біосферному заповіднику, загальною площею 11 575 га, відповідно до матеріалів лісовпорядкування 1994-1994 років (квартали 1-16, 24-32, 34-35). На теперішній час згідно з чинних матеріалів лісовпорядкування до складу Дунайського біосферного заповідника включено землі Вилківського лісництва Держлісгоспу без вилучення, загальною площею 11 256,2 га (квартали 1-16, 24-40). Таким чином, вбачається, що площа земель Держлісгоспу, які увійшли до складу Дунайського біосферного заповідника без вилучення, зменшилась на 318,8 га. Також, матеріали лісовпорядкування обліковано 40 квартал Вилківського лісництва, якого не існувало станом на час створення Дунайського біосферного заповідника без вилучення, зменшилась на 318,8 га. На підставі викладеного, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, заступник керівника обласної прокуратури просив надати інформацію та відповідні копії документів.
43. 16 липня 2021 року ДП «Ізмаїльське лісове господарство» направило заступника керівника обласної прокуратури лист, яким повідомило, що підставою для зменшення площі земель ДП «Ізмаїльське лісове господарство» на 318,8 га, згідно з проєкту організації та розвитку лісового господарства є рішення виконкому Вилківської міської ради № 95 від 24 травня 2001 року, яким передано в землі запасу Вилківської міської ради 308,9 га та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року у справі № 2-а-13665/08/1570 передано в землі запасу Приморської сільської ради Кілійського району Вилківське лісництво квартал 1, площа 1 га, разом вилучено 309,9 га земель Державного лісового фонду. Визначити площу 8,9 га на яку зменшилася площа Вилківського лісництва після лісовпорядкування 2013-2014 років не представляється можливим (помилки в роботі лісовпорядкування). Згідно з матеріалами лісовпорядкування 1993-1994 років площа Вилківського лісництва складала 18 718 га. При створені у 1998 рік Дунайського біосферного заповідника до його складу увійшла з вилученням із земель Держлісгоспу, площа 7 143 га, та без вилучення 11 564 га (помилки роботи лісовпорядкування на 9 га). Підставою формування кварталу 40 Вилківського лісництва було виділення з кварталу 1 площу якого складають плавні та болота, земель зайнятих пісками, для яких плануються інші лісогосподарські заходи. Згідно з матеріалами лісовпорядкування 1993-1994 та 2003-2004 років площа кварталу 1 Вилківського лісництва складала 386 га. При лісовпорядкуванні 2013-2014 років для кращого планування лісогосподарських робіт з кварталу 1 для створення кварталу 40 було виділено площу 29 га. Згідно з матеріалами лісовпорядкування 2013-2014 років площа квартала 1 складає 374,1 га. Зміна площі сталася за рахунок зміни площ інших кварталів. Зовнішні межі Вилківського лісництва з моменту створення Дунайського біосферного заповідника не змінювались.
44. Відповідно до додатку № 1 до Указу Президента України від 10 серпня 1998 року № 861/98 встановлено, що ним визначено перелік землекористувачів, землі яких мають бути надані у постійне користування Дунайському біосферному заповіднику, в якому вказано, що: Природний заповідник «Дунайські плавні» -14 851 га; включаючи акваторію Чорного
моря - 5 600 га; Ізмаїльське державне лісогосподарське підприємство -
7 143 га; Колективне сільськогосподарське підприємство імені Мічуріна -
668 га; всього - 22 662 га.
45. Згідно з додатком № 2 до Указу Президента України від 10 серпня
1998 року № 861/98 встановлено, що ним передбачено перелік землекористувачів, землі яких включаються до складу Дунайського біосферного заповідника без вилучення у землекористувачів та вказано, що Ізмаїльське державне лісогосподарське підприємство - 11 575 га; Вилківське рибогосподарсько-аграрне колективне підприємство - 2 648 га; Колективне сільськогосподарське підприємство «Прикордонник» - 2 333,7 га; порту «Усть-Дунайський» - 498 га; Акваторія Чорного моря (із збереженням традиційного промислу риби) - 6 686, 2 га. Всього 23 740,9 га.
46. 06 травня 2021 року до Одеської обласної прокуратури надійшов лист Дунайського біосферного заповідника, з якого вбачається, що на переважну частину земель, які передані ДБЗ в постійне користування, а саме на
19 026,62 га, оформлено державний акт серії ІІ-ОД № 001676 від 24 лютого
2000 року. До цих земель увійшли, згідно з Указом Президента України
від 10 серпня 1998 року № 861 землі колишнього природного заповідника «Дунайські плавні», а також територія Стенцівсько-Жебріянівських плавнів. На передану заповіднику у постійне користування однокілометрову смугу Чорного моря державний акт не оформлявся, так як чинним законодавством не передбачена процедура видачі державних актів на земельні ділянки, вкриті морем. Межі Дунайського біосферного заповідника встановлені в натурі. Як і межі ще природного заповідника «Дунайські плавні», так і межі з боку Чорного моря вже біосферного заповідника, на місцевості ніякими знаками не визначені, оскільки технічно це зробити практично неможливо. До складу ДБЗ включені всі без винятку землі Вилківського лісництва ДП «Ізмаїльське лісове господарство», загальною площею 11 575 га. Межі Вилківського лісництва, визначені на місцевості на підставі відповідних матеріалів лісовпорядкування, стали відповідно і зовнішніми межами ДБЗ. Формування ДБЗ в межах сучасної площі, а саме 50 252,9 га, здійснювалось на підставі реалізації постанови Уряду
1981 року і двох Указів Президента України (1998 року та 2004 року). Щодо проєкту організації території ДБЗ, то він був розроблений Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (м. Харків) при активній участі науковців ДБЗ і затверджений наказом Мінприроди України від 04 жовтня
2010 року № 435. В жовтні 2020 року термін дії зазначеного проєкту закінчився і зараз розробляється новий. Також вказано, що попереднє зонування території ДБЗ було визначене ще у «Тимчасовому Положенні про ДБЗ», затвердженого наказом Мінприроди України в жовтні 1998 року.
47. Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України № 435 від 04 жовтня 2010 року, затверджено проєкт організації території та охорони природних комплексів Дунайського біосферного заповідника.
48. Згідно з листом, направленим у січні 1997 року директором Ізмаїльського держлісгоспу на ім'я начальника державного управління екологічної безпеки в Одеській області, вбачається, що Ізмаїльський держлісгосп дав згоду на передачу Стенцівських плавнів в Кілійському районі Вилківського лісництва з виключенням з держлісгоспу. Загальна площа для передачі - 7 143 га нелісових земель. Згода на передачу земель держлісгоспу надається для розширення заповідника «Дунайські плавні» та створення на його базі біосферного заповідника.
49. Згідно з листом від 23 червня 2021 року, направленим Одеською обласною прокуратурою до Кабінету Міністрів України, прокуратура просила надати інформацію чи приймалось Кабінетом Міністрів України рішення про вилучення, припинення права постійного користування ДП «Ізмаїльське лісове господарство», відведення або зміну цільового призначення вищевказаних ділянок будь-яким фізичним або юридичним особам.
50. 05 липня 2021 року від Секретаріату Кабінету Міністрів України надійшло повідомлення, яким встановлено, що Кабінетом Міністрів України рішення про вилучення, припинення права постійного користування ДП «Ізмаїльське лісове господарство», відведення або зміну цільового призначення ділянок із зазначеними кадастровими номерами будь-яким фізичним або юридичним особам, не приймалось.
51. 30 серпня 2021 року Головне Управління Держгеокадастру в Одеській області направило лист до Прокуратури Одеської області, в якому зазначено, що у Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 5122383000:02:001:0199, цільове
призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. До Державного земельного кадастру надійшли відомості про державну реєстрацію від 15 липня 2016 року права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5122383000:02:001:0199 за Приморською сільською радою Кілійського району Одеської області. У Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо поділу 15 квітня
2019 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, яка розроблена відповідно до рішення Приморської сільської ради від 12 жовтня 2018 року № 424-VII, земельної ділянки з кадастровим номером 5122383000:02:001:0199. У результаті утворено земельні ділянки за кадастровими номерами, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером - 5122383000:01:002:0020, з цільовим призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. За даними Відділу № 2 управління в Ізмаїльському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у вересні 2020 року державним кадастровим реєстратором внесені зміни до державного земельного кадастру про цільове призначення земельних ділянок, серед яких і земельна ділянка за кадастровим номером - 5122383000:01:002:0020, внаслідок чого змінено цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва. У відділі відсутня документація із землеустрою, на підставі яких внесені зміни у цільове призначення земельних ділянок, а також до Державного фонду документації із землеустрою, що ведеться відділом - не надходило.
52. Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 07 вересня 2021 року вбачається, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером - 5122383000:01:002:0020, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, внесено до Державного земельного кадастру
15 квітня 2019 року на підставі розробленої ПП «Тайзер Експо Україна», технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області. Згідно з матеріалами зазначеної документації із землеустрою формування земельних ділянок відбувалося на підставі рішення 31 сесії Приморської сільської ради VII скликання від 12 жовтня 2018 року № 424 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 5122383000:01:002:0199 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, форма власності - комунальна), яка перебувала у той час у власності Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області. У подальшому Державним кадастровим реєстратором Відділу у Кілійському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_9 , за заявами про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру у відомості ДЗК щодо земельних ділянок. Так, 01 вересня 2020 року за заявами внесено зміни про цільове призначення та форму власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5122383000:01:002:0020 - цільове призначення змінено з «для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення» на «для індивідуального дачного будівництва», форму власності змінено з «комунальна» на «державна». Також вказано, що Головне управління проінформувало, що у відділі відсутня документація із землеустрою, на підставі якої внесено зазначені зміни Державним кадастровим реєстратором відділу ОСОБА_9
53. Як вбачається з листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 07 червня 2021 року, спірна земельна ділянка частково розташована на території Смарагдової мережі - Дунайського біосферного заповідника.
54. 12 жовтня 2021 року прокурором у кримінальному провадженні
№ 42021161300000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, надано дозвіл прокурорам Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області та Одеської обласної прокуратури, які відповідно до розподілу обов'язків здійснюють представництво інтересів держави в суді, використовувати копії документів та інформацію, що міститься в матеріалах відповідного кримінального провадження.
55. 27 червня 2022 року прокурором у кримінальному провадженні
№ 42021160000000331 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною третьою статті 362 КК України, надано дозвіл прокурорам Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області та Одеської обласної прокуратури, які відповідно до розподілу обов'язків здійснюють представництво інтересів держави в суді, використовувати копії документів та інформацію, що міститься в матеріалах відповідного кримінального провадження.
56. 27 червня 2022 року прокурором у кримінальному провадженні за
№ 12022160000000412 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 362, частиною третьою статті 362, частиною третьою статті 3684 КК України, надано дозвіл прокурорам Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області та Одеської обласної прокуратури, які відповідно до розподілу обов'язків здійснюють представництво інтересів держави в суді, використовувати копії документів та інформацію, що міститься в матеріалах відповідного кримінального провадження.
57. Вироком Київського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2022 року у справі № 947/13883/22, який набрав законної сили 03 жовтня 2022 року, ОСОБА_9 , який обіймав посаду державного кадастрового реєстратора відділу у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 362, частиною третьою статті 362, частиною третьою статті 3684 КК України, зокрема за вчинення протиправних дій щодо зміни інформації стосовно земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020.
58. Згідно з висновком експертів № 22-138/182, складеного 26 травня
2022 року за результатами проведення земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи земельна ділянка з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020 накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному в користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство» частково квартал 1 та частково квартал 40 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року. Площа накладання складає 100%.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
59. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
60. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
61. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
62. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
63. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (стаття 18 ЗК України).
64. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 ЗК України).
65. Статтею 43 ЗК України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
66. Згідно зі статтею 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
67. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (стаття 45 ЗК України).
68. Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
69. Відповідно до статті 17 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що утворюються з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
70. Відповідно до пункту «г» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
71. У розглядуваній справі суди попередніх інстанцій, встановивши, що спірна земельна ділянка, яка була відведена у власність ОСОБА_1 , а потім відчужена ОСОБА_6 , перебувала у постійному користуванні
ДП «Ізмаїльське лісове господарство», належала до земель державного лісового фонду, знаходиться у межах Дунайського біосферного заповідника, дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову прокурора.
72. Крім того, судами враховано, що незаконність вибуття спірної земельної ділянки із власності держави внаслідок протиправних дій також підтверджено вироком суду від 02 вересня 2022 року у справі № 947/13883/22, яким державного кадастрового реєстратора відділу у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 362, частиною третьою статті 362, частиною третьою статті 3684 КК України, зокрема за вчинення протиправних дій щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020.
73. Використання спірної земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва на землях лісового фонду та Дунайського біосферного заповідника суперечитиме суспільному інтересу та визначеної законом меті утворення біосферного заповідника.
74. З огляду на встановлені обставини, втручання держави у право ОСОБА_6 щодо ведення нового індивідуального дачного будівництва на земельній ділянці на території об'єкта природно-заповідного фонду здійснюється згідно із законом і з легітимною метою контролю за використанням спірної ділянки за цільовим призначенням згідно із суспільними інтересами.
75. Крім того, відповідач не надав судам відомостей про фактичне використання ним спірної земельної ділянки саме для індивідуального дачного будівництва.
76. Проявивши розумну обачність, ОСОБА_6 міг дізнатись про наявність перешкод для вибуття спірної ділянки із власності держави.
77. Спірна земельна ділянка придбана відповідачем за ціною 27 000 грн, що більш ніж в 10 разів менше її ринкової вартості, визначної експертом в межах кримінального провадження.
78. Викладеним спростовані доводи касаційної скарги про те, що прокурором не доведено обґрунтованості втручання у право власності заявника.
79. Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій проігнорували лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 09 травня 2023 року щодо відомостей про межі земель лісового фонду
ДП «Ізмаїльське лісове господарство», є безпідставними.
80. Прокурором до матеріалів справи долучено висновок експертів
№ 22-138/182 від 26 травня 2022 року, складений в межах кримінального провадження, з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122383000:01:002:0020 накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному в користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство» частково квартал 1 та частково квартал 40 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року. Площа накладання складає 100%.
81. Вказана експертиза була проведена не на підставі відомостей Державного земельного кадастру щодо сформованих вже конкретних земельних ділянок, а за матеріалами лісовпорядкування ДП «Ізмаїльське лісове господарство» 2013 року, які також долучені до матеріалів справи.
82. Відомості Державного земельного кадастру, на які посилається заявник, стосуються спірної земельної ділянки та земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0145, загальною площею 2 188,2707 га, сформованої на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності території Кілійського району Одеської області.
83. Водночас відповідно до указу Президента України від 10 серпня
1998 року № 861/98 «Про створення Дунайського біосферного заповідника» Дунайському біосферному заповіднику надано у постійне користування землі, у тому числі, Ізмаїльського державного лісогосподарського підприємства у площі 7 143 га та без їх вилучення у землекористувача (вказаного підприємства) у площі 11 564 га.
84. До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України).
85. Під час розгляду справи ОСОБА_2 був обізнаний із наданим прокурором висновком експерта, який є належним письмовим доказом, проте клопотань про призначення судової експертизи в межах розглядуваної цивільної справи не заявляв, висновку експерта, складеного на власне замовлення, не надав.
86. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
87. Посилання заявника на безпідставне відхилення апеляційним судом клопотань про долучення доказів спростовані змістом оскарженої постанови, в якій наведені мотиви відхилення цих клопотань, з якими погоджується Верховний Суд.
88. Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
89. Як встановлено апеляційним судом, в провадженні суду першої інстанції справа перебувала близько двох років та ОСОБА_2 мав достатньо часу для подання доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.
90. Щодо посилань заявника про те, що прокурором помилково заявлені одночасно вимоги, які притаманні як віндикаційному, так і негаторному позовам, які є взаємовиключними, то Верховний Суд зауважує, що суть цих доводів зводиться до того, що належним способом захисту порушених прав держави у цій справі є звернення з позовом про витребування спірної земельної ділянки, обґрунтованість якого прокурором не доведена.
91. Водночас твердження заявника про недоведеність позовних вимог прокурора спростовані встановленими судами обставинами, з яких вбачається як незаконність вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, так і неправомірність зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду відповідачем, а тому колегія суддів в межах доводів та вимог касаційної скарги не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржених судових рішень.
92. За цих обставин висновки суддів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 10 квітня 2024 року у справі № 369/4557/22, на які заявник посилається у касаційній скарзі.
93. Інші доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та переважно спрямовані на переоцінку доказів Верховним Судом, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
94. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).
95. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
96. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
97. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
98. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалено оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.
99. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Хрипко Максим Юрійович, залишити без задоволення.
2. Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 04 липня
2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович