Справа № 594/1119/25
27 листопада 2025 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю:
секретаря: Кушнір Т.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», в особі представника Лавріва Віталія Павловича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач, Акціонерне товариство «Таскобанк» (далі - АТ «Таскобанк»,) в особі представника Лавріва В.П. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 22 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень (далі - ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4995475511, відповідно до умов якого відповідачу надано суму кредиту в розмірі 28544, 58 грн, строком на 60 місяців. 23.06.2021 права вимоги за кредитним договором перейшли від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору. Відповідач не виконав умови кредитного договору і його заборгованість станом на 06.08.2025 за кредитним договором, становить 67816, 16 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) становить 26688, 01 грн; заборгованість по простроченим річним процентам (в т. ч. прострочена) - 8504, 81 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 32625, 34 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.
Відповідач відзиву на позов не подав. Натомість, 27.11.2025 подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачем ОСОБА_1 22.06.2021 було укладено кредитний договір № 4995475511, відповідно до умов якого відповідачу надано суму кредиту в розмірі 28544, 58 грн, строком на 60 місяців, зі сплатою відсотків у розмірі 9, 99 % річних від суми боргу за договором, та у розмірі 2, 99 % щомісячних від суми кредиту.
Відповідно до умов п.1.1 договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Договір позичальником підписано власноручно.
ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» 07.10.2016 уклали Договір відступлення права вимоги ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується передати (сплатити) ТОВ «ФК «ЦФР» суму фінансування, а ТОВ «ФК «ЦФР» зобов'язується відступити АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги за кредитними договорами, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Згідно із вказаним Договором, відступлення прав вимоги і всіх інших прав, належних ТОВ «ФК «ЦФР» за Кредитними договорами, Договорами поруки та їх перехід від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «ТАСКОМБАНК» відбувається в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора (п.3.4).
На підставі реєстру прав вимоги від 23.06.2021 до Договору відступлення права вимоги ТАСЦФР-10-2016, ТОВ «ФК «ЦФР» передав, а АТ «ТАСКОМБАНК» прийняв, в тому числі, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №4995475511 від 22.06.2021 у розмірі 28577, 58 грн, з яких: сума основного боргу становить 28544, 58 грн; сума нарахованих процентів - 7, 92 грн; сума нарахованого щомісячного проценту (плати за кредитом) - 25, 10 грн. Окрім того зазначено, що ціна договору за реєстром становить 28577, 60 грн.
Як вбачається із повідомлення про відступлення прав вимог, підписаного власноручно відповідачем, останній ознайомлений та згідний, що відступлення прав вимоги за кредитним договором № 4995475511 від 22.06.2021 відбудеться на користь АТ «ТАСКОМБАНК»; про факт відступлення прав вимоги його буде повідомлено шляхом направлення CMC-повідомлення на його номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Крім того він визнає АТ «ТАСКОМБАНК» кредитором по Кредитному договору № 4995475511 від 22 06.2021; зобов'язується без вимог від АТ «ТАСКОМБАНК», окрім цього повідомлення, без будь-яких інших доказів відступлення до АТ «ТАСКОМБАНК» прав кредитора по Кредитному договору № 4995475511 від 22.06.2021 виконувати свої зобов'язання по Кредитному договору № 4995475511 від 22.06.2021 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» та здійснювати переказ грошових коштів за реквізитами, зазначеними в цьому Повідомленні. На момент підписання цього Повідомлення не існує будь-яких взаємних однорідних вимог до ТОВ «ФК
«ЦФР», строк виконання яких настав до або в день підписання цього Повідомлення.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №4995475511 від 22.06.2021 слідує, що відповідач належним чином не виконував умов договору, у зв'язку з чим має заборгованість за договором станом 06.08.2025 у сумі 67816, 16 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) становить 26688, 01 грн; заборгованість по простроченим річним процентам (в т. ч. прострочена) - 8504, 81 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 32625, 34 грн.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
У частині другій статті 627 ЦК України закріплено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон № 1023-XII застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII (стаття 11 Закону № 1023-XII у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).
Згідно із частиною четвертою статті 16 Закону № 1734-VIII, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) виснувала, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій правовий висновок, висловлений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13 (провадження № 14-600цс18), вказавши, що суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема, частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), в якій був установлений обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
У справі №638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.
Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували визначений банком розмір заборгованості за кредитом, навпаки, подав заяву про визнання позову.
Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 4995475511 від 22 червня 2021 року в сумі 67818, 16 грн.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Зважаючи на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
З відповідача в користь позивача слід стягнути 50 (п'ятдесят) відсотків судових витрат, понесених ним на сплату судового збору.
На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 610 - 612, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 142, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м.Київ вул.С.Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором №4995475511 від 22.06.2021 станом на 06.08.2025 в розмірі 67818 (шістдесят сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 16 коп. з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 26688, 01 грн; заборгованість по річних процентах (в т. ч. прострочена) - 8504, 81 грн; заборгованість по щомісячних процентах (в т.ч. прострочена) - 32625, 34 грн.
Повернути Акціонерному товариству «Таскомбанк» (01032, м.Київ вул.С.Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443) з державного бюджету п'ятдесят відсотків судового збору в сумі 1211, 20 грн, сплаченого ним при поданні позову, відповідно до платіжної інструкції №2070 від 03.09.2025.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м.Київ вул.С.Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443) п'ятдесят відсотків судових витрат, понесених ним на сплату судового збору в сумі 1211, 20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: