Справа № 594/1216/25
27 листопада 2025 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю:
секретаря: Кушнір Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», в особі представника Усенка Михайла Ігоровича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», в особі представника Усенка М.І., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101689656, який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису, за умовами якого, відповідач отримав 15000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитними договором. ТОВ «МІЛОАН» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, в той час як відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання, грошові кошти не повернув та проценти за користування коштами не сплатив. 24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідачаза кредитним договором №101689656 у розмірі 68722, 5 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 14700,00 грн; заборгованість за відсотками - 44947, 5 грн, 1575 грн заборгованість за комісією, 7500 грн заборгованість за неустойкою.
Станом на дату звернення до суду, відповідачв не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, а тому просив стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором №101689656 у розмірі 68722, 5 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 14700,00 грн; заборгованість за відсотками - 44947, 5 грн, 1575 грн заборгованість за комісією, 7500 грн заборгованість за неустойкою, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.
Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, направленого відповідачу за місцем реєстрації, таке повернулось до суду без вручення з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що в свою чергу, згідно ст. 128 ЦПК України, дає суду підстави дійти висновку про належне сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, та узгоджується з висновками ВС, викладеними у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
Крім того, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів відповідача, такий про надходження позову та відкриття провадження у справі повідомлявся 07 листопада 2025 року через офіційний веб - сайт суду.
На момент розгляду справи судом, відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №101689656, який підписаний електронним підписом.
Згідно п.1.1 Договору, Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3 Договору, надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п.1.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15000.00 грн.
Згідно п.1.3 Договору кредит надається строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 14.04.2024 (дата надання кредиту).
Відповідно до п.1.4 Договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 25.03.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Відповідно до п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 1725 грн, яка нараховується за ставкою 11, 50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіко платежів, нараховуються за ставкою 547, 50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Відповідно до п.1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912, 50 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.
Додатком №1 до Договору є Графік платежів за Договором про споживчий кредит №101689656 від 14.04.2024.
Матеріали справи містять Заяву на отримання кредиту №101689656 від позичальника ОСОБА_1 , дата створення якої зазначена 14.04.2024, за умовами якої погоджені умови кредитування на суму 15000.00 грн у валюті Українська гривня, строк кредиту: 345 днів, комісія за надання: 11, 5 %, процентна ставка протягом 1-го розрахункового періоду: 547, 50 відсотків річних. Процентна ставка протягом решти строку кредитування: 912, 50 відсотків річних.
Відповідно до Анкети-заяви на кредит №101689656 від позичальника ОСОБА_1 , що міститься в матеріалах справи, дата створення такої зазначена 14.04.2024, за умовами якої погоджені умови кредитування на суму 15000 грн у валюті Українська гривня, строк кредиту: 15 днів, комісія за надання: 11, 5 %.
З копії довідки про ідентифікацію вбачається, кредитний договір позичальником підписаний із застосуванням ЕЦП, одноразовим ідентифікатором: 454303; дата відправки ідентифікатора позичальнику: 14.04.2024; номер телефону, на який відправлено ідентифікатор: НОМЕР_1 .
Згідно копії відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним Договором №101689656 ОСОБА_1 14.04.2024 було надано кредит в розмірі 15000 грн.
Відповідно до копії платіжного доручення №86923100 від 14.04.2024, ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім'я отримувача ОСОБА_1 кредитні кошти згідно договору №101689656 в сумі 15000 грн.
До позову надано розрахунок за Кредитним договором №100271955, сформований представником ТОВ «Мілоан» та виписку з особового рахунку за Кредитним договором №101689656, сформовану ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», згідно якої заборгованість ОСОБА_1 становить: 68722, 5грн, яка складається з: 14700 грн заборгованості за тілом кредиту; 44947, 5 грн заборгованості за відсотками, 1575 грн заборгованість за комісією, 7500 грн - заборгованість за неустойкою.
П. 3.2.6. вищезазначеного кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
24 вересня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №112-МЛ/Т, згідно з яким ТОВ «МІЛОАН» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 101689656 від 14.04.2024, загальна сума заборгованості по якому становить 16382, 5 грн.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Так, порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У даній справі договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачці за допомогою засобів зв'язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Такий правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.202 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Наявні вище докази у справі у своїй сукупності належним чином свідчать про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» кредитного договору №101689656 від 14.04.2024 та, відповідно, наявність у відповідача заборгованості.
Суд зазначає те, що ТОВ «Мілоан» є не банківською, а фінансовою установою, а тому укладаючи кредитний договір та заповнюючи анкету-заяву на отримання кредитних коштів, позичальник, вказуючи номер карткового рахунку, на який бажає отримати кредитні кошти, діє за власною волею, а фінансова установа, в свою чергу, не має повноважень на встановлення власника такого рахунку, оскільки така інформація є банківською таємницею.
Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Позивач підтвердив своє право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №101699656 від 14.04.2024 згідно Договору факторингу № 112-МЛ/Т від 24.09.2024.
Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором у встановлений ним строк, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 14700 грн, заборгованості за процентами в сумі 44947, 5 грн, 1575 грн - заборгованості за комісією, належить задовольнити.
Відповідач не надав суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.
Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача неустойки в розмірі 7500, 00 грн, то такі задоволенню не підлягають і в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово Указами Президента України продовжувався і діє до цього часу, суд вважає, що позичальник підлягає звільненню від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання зобов'язання з повернення грошових коштів, у зв'язку із веденням режиму воєнного стану на всій території України.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 442, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 8000 грн. є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3500 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2158 грн (2422, 40 грн х 61222, 5 грн : 68722, 5 грн).
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором № 101689656 від 14 квітня 2024 року в сумі 61222 (шістдесят одна тисяча двісті двадцять дві) грн 50 коп., з яких: 14700 грн - заборгованість за тілом кредиту; 44947, 5 грн - заборгованість за відсотками, 1575 грн - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2158, 00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3500, 00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуюча: