Справа № 486/887/18
Провадження № 1-кс/486/392/2025
28 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Слідчий суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого начальником Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 22 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015150120000656, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, з вищою освітою, на момент вчинення кримінального правопорушення працюючого лікарем-анестезіологом відділення анестезії та інтенсивної терапії ДЗ «СМСЧ № 2 МОЗ України», на даний час проходить військову службу в ВЧ НОМЕР_1 НГУ на посаді начальника медичного пункту артдивізіону у звані майор медичної служби, розлученому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
27 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого начальником Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 22 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015150120000656, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Клопотання слідчий мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезії та інтенсивної терапії ДЗ «СМСЧ №2 МОЗ України» будучи, працюючи за фахом «Анестезіологія» у відділені інтенсивної терапії ДЗ «СМСЧ № 2 МОЗ України» тобто медичним працівником, належним чином не виконав свої професійні обов'язки, внаслідок недбалого до них ставлення, на етапі проведення спинно-мозкової анестезії ОСОБА_6 під час оперативних пологів 21 липня 2015 року в операційній на тлі проведеної лікарем анестезіологом СМА наступила зупинка серця ОСОБА_6 , падіння артеріального тиску, констатована біологічна смерть.
Так, ОСОБА_6 надійшла до пологового відділення 14 липня 2015 року за направленням лікаря жіночої консультації з діагнозом : Вагітність І, 40 тижнів, головне передлежання. Пологи І, майбутні. «Незріла» шийка матки. Крупний плід. гестаційні набряки. анемія вагітної легкого ступеня. Дворога матка. ожиріння ІІ ступеню.
Складено план лікування та обстеження, а також план ведення пологів, який передбачає вичікувально - консерватину тактику через природні родові шляхи, 3-й період пологів вести активно. У разі виникнення ситуації, що загрожують життю породіллі і дитини план пологів переглянути. (Наказ МОЗ №03.11.2008).
У подальшому 21 липня 2015 року о 09:00 год., проведено спільний огляд ОСОБА_6 за участі завідувача відділення ОСОБА_7 , лікарями - ординаторами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неонатологом ОСОБА_10 .
Враховуючи акушерську ситуацію: ПРПО на фоні незрілої шийки матки, великий плід, загрозу дистресу плода, а також з метою профілактики перинатальних втрат і наполегливе бажання вагітної мати здорову дитину прийнято рішення про оперативні пологи, згідно наказу МОЗ України №977 від 27 грудня 2011 року, замовлено оперативну бригаду, оформлено згоду вагітної.
Відповідно до посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезія та інтенсивної терапії ДЗ «СМСЧ № 2 МОЗ України» лікар зобов'язаний: п. 4 розділу 2 Інструкції - визначати та проводити найбільш безпечний для хворого вид анестезії при ургентних та планових втручаннях, з використаням доступних сучасних засобів та обладнання (наркозно-дихального, діагностичного та моніторингового), ґрунтуючись на результатах клінічних, біохімічних, інструментальних та функціональних методах обстеження хворих, які потребують оперативного втручання або проведення інвазивних досліджень; п. 8 розділу 2 Інструкції - приймати рішення та нести за них відповідальність щодо лікувальної тактики пацієнтів у відділенні анестезіологіїї та інтенсивної терапії, при наявності труднощів у виборі методів анестезії та заходів інтенсивної терапії, є лікуючим лікарем пацієнтів, які перебувають на лікуванні у відділенні анестезіології.
Крім того, відповідно до п. 2.2 розділу 2 Інструкції - зобов'язаний здійснювати комплекс заходів з підготовки проведення знеболювання при операціях, спеціальних діагностичних та лікувальних процедурах, а також з реанімації інтенсивної терапії особам з порушенням функцій життєво важливих органів та стабілізації їх діяльності.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» медичні і фармацевтичні працівники зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.
Проте, у порушення вимог вищезазначеного Закону, та посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезія та інтенсивної терапії ДЗ «СМСЧ № 2 МОЗ України», ОСОБА_5 проігнорував встановлений порядок виконання своїх професійних обов'язків в частині забезпечення своєчасної та якісної допомоги ОСОБА_6 , виконання протоколів/стандартів лікувально-діагностичного процесу.
21 липня 2015 року об 11:40 в операційній залі ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезія та інтенсивної терапії ДЗ «СМСЧ № 2 МОЗ України», виконуючи свої професійні обов'язки лікаря - анестезіолога під час оперативних пологів ОСОБА_6 провів спинно- мозкову анестезію останній за протоколом:
- преінфузія 40 р-ну Рінгера в положенні лежачи на лівому боці після триразової обробки шкірних покривів розчином антисептиків під місцевою анестезією Sol. Lidocaini 40 мг. (2%-2,0) на рівні L3-L4 голкою G25 проведена пункція субарахноїдального простору. Отримано чистий, прозорий ліквор з першої спроби без технічних труднощів, інтратекально введено 12,5 мг (2,3 мл) Лонгакаіна Хеві, голка видалена на мендрені. Рівень сенсорного блоку Т8-Т9.
ОСОБА_6 покладена на 15 градусів вліво. Інгаляція О2 через маску 3-4 л за хвилину.
У період часу з 11:50 год. по 11:52 год. хвора поскаржилась на оніміння у руках, почала важко дихати. Стан розцінено як високий спінальний блок. Зафіксована зупинка серця продовжено реанімаційні заходи, о 12:45 год. зафіксовано біологічну смерть.
У ході досудового розслідування встановлено. що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок введення лікарського препарату при проведенні спинномозкової анестезії та високому рівні (Т1-L1), що призвело до високого блоку з настанням гострої серцево-судинної недостатності з наявністю прогресуючої пре еклампсії -гестаційні набряки, набряк легень, двобічний гідроторакс, набряки м'яких тканин грудної клітки та голови, некронефроз, дистрофічні зміни внутрішніх органів з полі органною недостатністю.
Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, тобто у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
25 листопада 2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 .
Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 від 22 липня 2015 року, протоколом огляду місця події від 22 липня 2015 року, висновком судово - медичної експертизи від 22 вересня 2015 року, висновком судово - токсикологічного дослідження від 09 грудня 2015 року, протоколом допиту потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , висновку комесійної судово - медичної експертизи №100-К, висновку комесійної судово - медичної експертизи №1517, висновоку судово - токсилогічного дослідження, висновок додаткової комесійної судово - медичної експертизи №69-К, висновку додаткової комесійної судово - медичної експертизи №101-К, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та іншими доказами.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Сукупність вищезазначених доказів, які зібрані на даному етапі досудового розслідування, є достатньою, а відтак, підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, є обґрунтованою.
На даний час наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків та потерпілих (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) та вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також наявний ризик, як запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні (п. 8 листа Верховного суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»), оскільки дію воєнного стану в Україні продовжено.
Таким чином, виникли підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 .
Доказами того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 2 років, а тому під тяжбою отримання покарання, останній крім переховування від органів досудового розслідування, в подальшому може переховуватись від суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Крім того, ОСОБА_5 проживає на території іншої області, на момент повідомлення про підозру не має на утриманні нікого, що безперешкодно дає можливість останньому переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому від суду.
Доказами того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи.
Доказами того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 те, що в ході досудового розслідування встановлено та допитано потерпілих та свідків, які повідомили обставини, що мають значення для досудового розслідування, а тому під тяжбою можливого отримання покарання підозрюваний, у випадку не обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, матиме змогу здійснювати вплив на потерпілих та свідків з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного.
Таким чином, підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, наявністю достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необхідність покладення на підозрюваного таких обов'язків:
- не відлучатися з м. Запоріжжя, Запорізької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- прибувати до відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за викликом слідчого.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного у скоєні злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також беручи до уваги те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що потребує більшої суворості в оцінці порушень цінності суспільства, крім того, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, звернулась з клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150120000656 внесені відомості за ч. 1 ст. 140 КК України. Короткий виклад обставин: 22 липня 2015 року до чергової частини Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області звернувся громадянин ОСОБА_11 з заявою про те, що 21 липня 2015 року близько 14 години у пологовому відділенні СМСЧ-2 м. Южноукраїнська неналежне виконання медичним персоналом вказаного державного медичного закладу своїх професійних обовязків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення спричинили тяжкі наслідки для його доньки громадянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді смерті останньої.
25 листопада 2025 року о 12:15 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелічені у вказаній статті.
Обґрунтованість підозри підтверджується протоколом огляду місця події від 22 липня 2015 року, висновком судово - медичної експертизи від 22 вересня 2015 року, висновком судово - токсикологічного дослідження від 09 грудня 2015 року, протоколом допиту потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , висновком комісійної судово - медичної експертизи №100-К, висновком комесійної судово - медичної експертизи №1517, висновоку судово - токсилогічного дослідження, висновоком додаткової комісійної судово - медичної експертизи №69-К, висновку додаткової комісійної судово - медичної експертизи №101-К, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 .
При цьому стандарт доведення обґрунтованості підозри при застосуванні запобіжного заходу є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає не доведеним ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, за яке передбачене максимальне покарання у вигляді двох років позбавлення волі. З моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у вказаному кримінальному провадженні та до сьогоднішнього дня сплинуло більше 10 років. Остання експертиза, згідно доказів доданих до клопотання, у кримінальному провадженні була проведена у 2018 році.
Свідки кримінального провадження допитані, а також є колишніми співробітниками ОСОБА_5 , що не заважало їм протягом десяти років спілкуватись з останнім, в тому числі з приводу кримінального провадження.
За вказаний період ОСОБА_5 не вжив жодних дій до переховування.
Крім того, ОСОБА_5 має постійне місце роботи, з 2016 року працював ординатором медичного відділення медичної роти ВЧ НОМЕР_2 , та на даний час проходить військову службу в ВЧ НОМЕР_1 НГУ на посаді начальника медичного пункту артдивізіону.
Ухилення ОСОБА_5 від органів досудового розслідування прокурором не доведено.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає не задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що обов'язок прибувати до
Керуючись ст. ст. 177, 179, 331, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, внесеному 22 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015150120000656, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1