Справа № 486/1218/25
Провадження № 2/486/1000/2025
(заочне)
27 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г.А., при секретарі Маляновій А.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
учасники справи: позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», представник позивача Німченко А.Р., відповідач ОСОБА_1 ,
30 червня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», (далі - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») через підсистему «Електронний суд», звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4349053 від 17 грудня 2021 року у розмірі 33750 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн судового збору та 13000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 17 грудня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 укладено Договір № 4349053 (далі - Договір). За умовами Договору Кредитодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 10000 грн, а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у сумі 3750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
26 липня 2024 року було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4349053. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4349053.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4349053 від 17 грудня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 33750 грн, з яких заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 22750 грн, заборгованість за комісіями - 1000 грн.
Ухвалою суду від 02 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.
Ухвалою суду від 01 серпня 2025 року відкладено розгляд справи на 29 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року призначено справу до розгляду на 24 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2025 року залишено без руху позовну заяву. 31 жовтня 2025 року недоліки позивачем усунуто.
Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року призначено справу до розгляду на 27 листопада 2025 року.
Представник позивача у позовній заяві проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач відзив і докази у визначений судом строк суду не подав. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4349053 (індивідуальна частина) та відповідачу були перераховані кредитні кошти на рахунок в сумі 10000 грн /а.с. 94-98/. До договору додатком №1 додано графік платежів /а.с. 98зв./, додатком №2 - паспорт споживчого кредиту /а.с. 99/. Договір підписано одноразовим ідентифікатором R65575, яким згідно довідки ідентифікований ОСОБА_1 /а.с. 56/.
Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн.
Згідно з п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 17 грудня 2021 року (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 16 січня 2022 року.
Згідно п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту 1000 грн.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
В силу п. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно з п. 1.7. Договору фіксована процентна ставка.
Згідно з п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. Договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний, зокрема, через сайт Кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
26 липня 2024 року ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підставі договору факторингу №26-07/2024 /а.с. 14-19/, що підтверджується копією відповідного договору з додатками, а також копією акту приймання-передачі реєстру боржників, реєстром боржників /а.с. 25, 26- 28, 34/.
Відповідно до довідки /а.с. 57/ ТОВ ФК «Елаєнс» 17 грудня 2021 року кошти згідно договору 4349053 у сумі 10000 грн, були успішно перераховані на номер карти 444111XXXXXX5936.
До позовної заяви долучено статут ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» /а.с. 36-37/.
Відповідно до розрахунку заборгованості /а.с. 12/ станом на 04 березня 2024 року включно відповідач має заборгованість в розмірі 33750 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн; заборгованість за відсотками становить 22750 грн, заборгованість по комісії 1000 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у товариства виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», суд приходить до наступного.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.
У зв'язку з тим, що до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Як вже було зазначено вище, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» свої зобов'язання за договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим нього утворилася заборгованість на суму 33750 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн; заборгованість за відсотками становить 22750 грн, заборгованість по комісії 1000 грн.
Заборгованість нарахована в межах строку дії договору, комісія, віднесена товариством до заборгованості, передбачена умовами даного договору, відповідач розмір заборгованості за кредитним договором не спростовував, тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови договору про споживчий кредит та норми цивільного законодавства України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн /а.с. 62/.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з копії договору про надання правової допомоги з переліком послуг до нього /а.с. 41-43, 45/, заявки на надання юридичної допомоги /а.с. 46/, акту про надання юридичної допомоги /а.с. 48/, позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 13000 грн.
В силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи із викладеного, оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача, тому він має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд
Задовольнити позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4349053 від 17 грудня 2021 року у розмірі 33750 (тридцять три тисячі сімсот п'ятдесят) гривень, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000 (десять тисяч) гривень; заборгованість за відсотками - 22750 (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят) гривень, заборгованість по комісії 1000 (одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г. А. Далматова