490/4351/25 28.11.2025
нп 1-кс/490/4556/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/4351/25
28 листопада 2025 року м.Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_6 , -
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024152410000073 від 30 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.332, ч.1 ст.369-2 КК України (судова справа №490/4351/25 провадження №1-кп/490/1653/2025), яке передане на розгляд судді ОСОБА_6 ..
12 листопада 2025 року адвокатом ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 подано до канцелярії суду заяву про відвід судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_6 від участі у розгляді вказаного кримінального провадження. В обґрунтування поданої заяви адвокат ОСОБА_5 зазначила, що підставою для відводу є істотні порушення порядку визначення складу суду та обставини, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Так, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 спочатку було розподілено в автоматизованій системі на суддю ОСОБА_7 , який за результатами проведення підготовчого судового засідання постановив ухвалу про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості та про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні прокурору для продовження досудового розслідування. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року ухвалу судді ОСОБА_7 було частково скасовано та призначено новий розгляд обвинувального акта в суді першої інстанції. Тобто, апеляційний суд не визначав іншого суддю і не змінював склад суду, а отже, новий розгляд мав проводитися тим самим суддею - ОСОБА_7 , якщо не виникне визначених законом обставин для зміни судді. Попри вимоги закону та рішення апеляційної інстанції, після повернення провадження до Центрального районного суду м.Миколаєва справу було скеровано на новий автоматизований розподіл між суддями і матеріали безпідставно, на думку адвоката, опинилися у провадженні судді ОСОБА_6 , яка 10 листопада 2025 року постановила ухвалу про призначення підготовчого судового засідання. Вважає, що за вказаних підстав суддя ОСОБА_6 мала заявити собі самовідвід, у зв'язку з чим у сторони захисту виникли сумніви у її неупередженості. Посилаючись на викладені вище обставини, адвокат ОСОБА_5 просила відвести суддю Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження №42024152410000073 від 30 травня 2024 року щодо ОСОБА_4 по справі №490/4351/25.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 подану заяву про відвід судді підтримали та просили задовольнити.
Прокурор проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді заперечував та просив відмовити у задоволенні.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 та суддя, якій заявлено відвід, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши заяву адвоката та додані до неї матеріали, оглянувши матеріали судової справи №490/4351/25 провадження №1-кп/490/1653/2025, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Статтею 76 КПК України передбачена недопустимість повторної участі судді в кримінальному проваджені. Зокрема, в ч.2 ст.76 КПК України вказано, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанції, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Згідно частин 4, 5 ст.80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини 1 статті 416 КПК України, після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.
Тлумачення змісту частини 2 статті 76 КПК України крізь призму норми частини 1 статті 416 КПК України дає підстави для висновку, що забороняється участь того ж судді у кримінальному провадженні у тих випадках, коли має місце нове провадження, тобто розгляд починається спочатку, що має місце лише у разі скасування ухвали суду першої інстанції, якою було завершено кримінальне провадження (наприклад, ухали про закриття провадження у справі). Тобто, у цій статті йдеться про ті ухвали суду першої інстанції, якими припиняється кримінальне переслідування особи від імені держави або завершується розгляд обвинувачення по суті, оскільки лише у випадку скасування такої ухвали має місце нове провадження.
Постановленням ухвали про повернення обвинувального акта кримінальне провадження щодо особи не завершується. Таким чином, нового провадження не відбувається, а розгляд кримінального провадження продовжується.
Отже, КПК України не містить прямої заборони щодо участі у розгляді кримінального провадження судді, ухвала якого про повернення обвинувального акта прокурору була скасована судом апеляційної інстанції.
Судом встановлено, що 04 червня 2025 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024152410000073 від 30 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.332, ч.1 ст.369-2 КК України, разом з угодою про визнання винуватості від 30 травня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2025 року вказаний обвинувальний акт розподілено та передано судді ОСОБА_7 для розгляду (судова справа №490/4351/25 провадження №1-кп/490/1391/2025).
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 червня 2025 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 серпня 2025 року відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42024152410000073 від 30 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.332, ч.1 ст.369-2 КК України. Кримінальне провадження №42024152410000073 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.332, ч.1 ст.369-2 КК України - повернуто прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому розділом ІІІ КПК України.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 серпня 2025 року скасовано в частині направлення матеріалів кримінального провадження прокурору та призначено новий розгляд обвинувального акта №42024152410000073 від 30 травня 2024 року щодо ОСОБА_4 в суді першої інстанції.
04 листопада 2025 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.332, ч.1 ст.369-2 КК України, з ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року надійшло до Центрального районного суду м.Миколаєва для виконання.
Згідно п.п.2.3.39.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи.
Всупереч зазначеним вище вимогам, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024152410000073 від 30 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.332, ч.1 ст.369-2 КК України, не було передано раніше визначеному в судовій справі головуючому судді ОСОБА_7 , а проведено автоматизований розподіл судової справи та визначено суддю ОСОБА_6 для розгляду вказаного кримінального провадження, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2025 року.
З відповіді на запит керівника апарату Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_9 від 14 листопада 2025 року за вих. №60/25 вбачається, що працівник канцелярії суду при здійсненні розподілу кримінального провадження у справі №490/4351/25 після повернення його з апеляційної інстанції, керувався ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року та застосував тип поєднання справ «На новий розгляд» замість «Для продовження розгляду» всупереч підпункту 2.3.39.2 пункту 2.3.39 Положення про АСДС, відповідно до якого справа повинна була передатись раніше визначеному складу суду - судді ОСОБА_7 .. В результаті чого у звіті автоматизований розподіл судових справ між суддями було виключено суддю ОСОБА_7 з причини того, що він вже слухав поєднану справу №490/4351/25 провадження №1-кп/490/1391/2025. Таким чином, працівником канцелярії суду при розподілі справи №490/4351/25 було допущено помилку та обраний невірний тип поєднання справи.
З огляду на викладене, суд встановлений Законом у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для розгляду вказаного кримінального провадження, станом 04 листопада 2025 року сформовано не було.
Щодо доводів адвоката ОСОБА_5 про наявність інших підстав для відводу судді ОСОБА_6 , суд виходить з такого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із усталеною прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, розумні строки розгляду і безсторонність суду є окремими аспектами права на справедливий суд.
Зокрема, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Білуха проти України", №33949/02, § 49, 50, рішення від 9 листопада 2006 року).
Розглядаючи питання про відвід, суддя повинен оцінити, чи виявляла особа, якій заявлено відвід, упередженість під час розгляду кримінального провадження. Така упередженість, за змістом статей 75, 76 КПК України, може виникнути у зв'язку з наявністю у судді родинних, сімейних, чи інших особистих зв'язків з учасниками провадження, іншого процесуального статусу, порушенням правил визначення судді, попередньою участю у цьому провадженні тощо. Проте законодавчий перелік обставин, які можуть викликати сумнів в неупередженості судді, не є вичерпним.
Обставинами, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 р. зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з вимогами ч.ч.3, 4 ст.80 КПК України, заяви про відвід (самовідвід) можуть бути заявлені і під час судового провадження, які подаються до початку судового розгляду.
Пункт 24 ст.3 КПК України визначає термін "судове провадження", а ст.347 КПК України передбачає початок судового розгляду. Отже вказані норми КПК України передбачають подачу заяви про відвід (самовідвід) і процедуру його розгляду. Такий розгляд заяви про самовідвід можливий лише після відкриття судового провадження, незалежно від того, коли подана заява про відвід або самовідвід, чи до відкриття судового провадження чи до початку судового розгляду.
З поданої заяви про відвід судді не вбачається ознак упередженості з боку судді ОСОБА_6 , а наведені адвокатом підстави фактично є незгодою з постановленим судовим рішенням (ухвалою про призначення підготовчого судового засідання від 10 листопада 2025 року), що не доводить наявності обставин, які могли б за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями викликати сумнів в об'єктивності або неупередженості судді при розгляді цієї справи, як однієї з підстав для відводу.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що передача кримінального провадження №42024152410000073 від 30 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.332, ч.1 ст.369-2 КК України, на розгляд судді ОСОБА_6 порушує порядок визначення судді для розгляду справи за принципом передачі судової справи раніше визначеному в судовій справі головуючому судді, а тому заява адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, -
Заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_6 - задовольнити.
Відвести суддю Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024152410000073 від 30 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.332, ч.1 ст.369-2 КК України (судова справа №490/4351/25 провадження №1-кп/490/1653/2025).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1