490/5877/24 26.11.2025
нп 1-кп/490/530/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5877/24
26 листопада 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152020000285 від 01 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_6 під легендованими даними в порядку, передбаченому ч.9 ст.352 КПК України. Як на підставу необхідності проведення допиту свідка ОСОБА_6 , як особи під легендованими даними, прокурор послалась на те, що всі особи, які є викривачами під час досудового розслідування перебувають під небезпекою для свого життя, здоров'я та своєї сім'ї, зі сторони підозрюваного/обвинуваченого. Даних щодо строку прийняття заходів задля забезпечення безпеки свідка та нерозголошення відомостей про його особу, в наявних у прокурора матеріалах кримінального провадження немає.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 вважав, що задоволення клопотання прокурора є недоцільним, оскільки обвинувачений особисто знайомий із свідком ОСОБА_6 , яка насправді є ОСОБА_7 , що проживає по АДРЕСА_1 . Вважає, що прокурором не доведено наявності виняткових випадків, за яких допит свідка може проводитись в порядку ч.9 ст.352 КПК України, а тому вважав можливим допитати даного свідка безпосередньо в залі судового засідання.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника та зазначив, що дійсно знайомий із свідком ОСОБА_6 , яка насправді є ОСОБА_7 , та під час спілкування з якою, остання повідомила про можливість своєї явки до суду для допиту в якості свідка по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши дуку учасників процесу, оглянувши матеріали судової справи, суд вважає, що заявлене клопотання прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, питання допиту свідка із збереженням у таємниці даних про його особою значною мірою торкається прав обвинуваченого, гарантованих пунктом 1 та підпунктом "d" пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - право обвинуваченого допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення (див. рішення ЄСПЛ у справі "Міралішвілі проти Росії", "Ван Мехелен та інші проти Нідерландів" від 23.04.1997 р. та "Доорсон проти Нідерландів" від 26.03.1996 р.).
В рішенні у справі "Міралішвілі проти Росії" (скарга №6293/04). За наслідками розгляду ЄСПЛ напрацював критерії оцінки рішення національного суду про приховування інформації щодо особи свідка від сторони захисту:
1) чи були причини приховування інформації належними та достатніми (п.196);
2) чи мали вагоме доказове значення приховані матеріали (п.199);
3) чи існували вагомі процесуальні гарантії в процедурі прийняття рішення про обмеження доступу до інформації.
Зокрема, має значення, чи приймав рішення про обмеження доступу до інформації саме суд та чи мав цей суд доступ до матеріалів, які не підлягають розголошенню, а також чим міг суд дослідити співвідношення (баланс) між інтересами сторони провадження щодо розголошення матеріалів та суспільним інтересом щодо нерозголошення таких даних (п.197). Також має значення можливість участі обвинуваченого у вирішенні питання про нерозголошення даних (п.198).
Отже, наведені висновки ЄСПЛ повинні спонукати національні суди підходити до розгляду питання про допит свідка із збереженням в таємниці даних про його особу не формально, а змістовно.
Суд, розглядаючи відповідне питання, повинні сутністно з'ясувати наявність причин для приховування даних про свідка. Необхідно також оцінити, чи є такі причини достатніми аби вважати, що суспільний інтерес в нерозголошенні даних переважає законні інтереси учасників провадження щодо забезпечення змагальності судового процесу. Обвинуваченому має бути забезпечено реалізацію права брати участь у вирішенні питання про те, чи наявні підстави для нерозголошення даних про свідка.
Так, відповідно до ч.9 ст.352 КПК України, у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов'язаний з'ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.
Отже, виходячи із змісту даної норми закону, проведення допиту свідка дистанційно з використанням технічних засобів дозволяється у випадку вжиття щодо такої особи заходів безпеки.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 особисто знайомий та продовжує спілкування зі свідком під легендованими даними - ОСОБА_6 .. При цьому, прокурором не наведено доказів існування "винятковості випадку", що дає підстави для забезпечення безпеки свідка ОСОБА_6 та проведення її допиту в порядку ч.9 ст.352 КПК України. Крім того, з таким клопотанням свідок ОСОБА_6 ні до суду, ні до прокурора не зверталась.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання прокурора містить виключно загальні посилання тобто носить формальний характер, без наведення підстав для проведення допиту свідка ОСОБА_6 в порядку ч.9 ст.352 КПК України та без посилання на конкретні докази, тобто є необґрунтованим та не мотивованим, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ч.9 ст.352 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання прокурора про допит свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (анкетні дані легендовані) в порядку, передбаченому ч.9 ст.352 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1