27.11.2025
Справа № 482/1786/25
Номер провадження 2-к/482/1/2025
27 листопада 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судових засідань Лебедьєвої А.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи Інгульський РВ ДРАЦС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 , про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, -
19.08.2025 року до суду надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи Інгульський РВ ДРАЦС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 , про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
На обґрунтування клопотання представник заявника посилалася на те що, 08 лютого 2003 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Заявниця), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Заінтересована особа), відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Миколаєва (теперішня назва відділу - Інгульський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис за № 35.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у шлюбі у подружжя народилась дочка - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 03 вересня 2003 відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Миколаєва, актовий запис № 2260.
Заявниця разом із чоловіком вирішили розірвати шлюб через виникнення певних непорозумінь та припинення спільного проживання, у зв'язку з чим 19 листопада 2012 року в місті Малага (Королівство Іспанія) уклали нормативну угоду про розлучення.
Відповідно до цієї угоди, сторонами було узгоджено питання щодо припинення презумпції подружнього співжиття, щодо встановлення місця проживання дитини разом із матір'ю, питання опіки над дитиною та режим відвідування неповнолітньої доньки батьком, щодо сплати батьком аліментів та додаткових витрат на утримання доньки, щодо припинення спільної сумісної власності, а також щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з процедурою розлучення.
Діючи за взаємною угодою, 21.11.2012 року подружжя подало до Суду першої інстанції № 6 м. Малага (Королівство Іспанія), спеціалізація - сімейні справи, відділ 2, заяву про розлучення, яка відповідає вимогам закону 1/2000 від 8 січня. Відповідно до статті 777 Цивільного процесуального закону з наданих до суду доказів встановлено, що у даному випадку наявні підстави для розірвання шлюбу згідно зі статтею 86 Цивільного кодексу.
У зв'язку з чим, судом було вирішено задовольнити подану заяву та постановити розірвання шлюбу. 26 травня 2013 року суддею Суду першої інстанції № 6 м. Малага (Королівство Іспанія), спеціалізація - сімейні справи, відділ 2, у провадженні «Сімейні справи. Розлучення за взаємною угодою 1641/2012» Пані ОСОБА_5 було винесено рішення № 392/2013, яке є остаточним та полягає у наступному: «Постановляється розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Також затверджується запропонована подружжям нормативна угода від 19.11.2012. Це рішення може бути оскаржене лише Генеральною прокуратурою, в інтересах неповнолітніх або недієздатних дітей подружжя. Апеляційну скаргу необхідно підготувати у вигляді письмового подання до цього суду протягом двадцяти (20) робочих днів, починаючи з дня, наступного після повідомлення рішення. Після набрання чинності цим рішенням, про це слід повідомити Центральний ресстр, в якому зареєстровано шлюб, надіславши відповідну копію рішення для внесення відповідного запису. Таким чином, цим рішенням я оголошую, наказую та підписую. ОПУБЛІКУВАННЯ. Вищезазначене рішення було винесено, зачитано і опубліковано паном пані СУДДЕЮ, який/яка його виніс/винесла, під час відкритого судового засідання, що відбулося в цей же день, про що я, судовий секретар, засвідчую в Малазі, двадцять шостого травня дві тисячі тринадцятого року».
Суд 11.09.2025 року надіслав письмові повідомлення заінтересованим особам про надходження вищевказаного клопотання і запропонував їм у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 31.10.2025 року клопотання призначено до розгляду.
Заявник в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Її представник подала заяву про підтримання клопотання та розгляд його без їх участі.
Представник заінтересованої особи Інгульського РВ ДРАЦС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом отримано заяву про розгляд справи без участі представника відділу, заперечення відсутні.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
08 лютого 2003 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Заявниця), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Заінтересована особа), відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Миколаєва (теперішня назва відділу - Інгульський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис за № 35.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у шлюбі у подружжя народилась дочка - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 03 вересня 2003 відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Миколаєва, актовий запис № 2260.
Заявниця разом із чоловіком вирішили розірвати шлюб через виникнення певних непорозумінь та припинення спільного проживання, у зв'язку з чим 19 листопада 2012 року в місті Малага (Королівство Іспанія) уклали нормативну угоду про розлучення.
Відповідно до цієї угоди, сторонами було узгоджено питання щодо припинення презумпції подружнього співжиття, щодо встановлення місця проживання дитини разом із матір'ю, питання опіки над дитиною та режим відвідування неповнолітньої доньки батьком, щодо сплати батьком аліментів та додаткових витрат на утримання доньки, щодо припинення спільної сумісної власності, а також щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з процедурою розлучення.
Діючи за взаємною угодою, 21.11.2012 року подружжя подало до Суду першої інстанції № 6 м. Малага (Королівство Іспанія), спеціалізація - сімейні справи, відділ 2, заяву про розлучення, яка відповідає вимогам закону 1/2000 від 8 січня. Відповідно до статті 777 Цивільного процесуального закону з наданих до суду доказів встановлено, що у даному випадку наявні підстави для розірвання шлюбу згідно зі статтею 86 Цивільного кодексу.
У зв'язку з чим, судом було вирішено задовольнити подану заяву та постановити розірвання шлюбу. 26 травня 2013 року суддею Суду першої інстанції № 6 м. Малага (Королівство Іспанія), спеціалізація - сімейні справи, відділ 2, у провадженні «Сімейні справи. Розлучення за взаємною угодою 1641/2012» Пані ОСОБА_5 було винесено рішення № 392/2013, яке є остаточним та полягає у наступному: «Постановляється розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Також затверджується запропонована подружжям нормативна угода від 19.11.2012. Це рішення може бути оскаржене лише Генеральною прокуратурою, в інтересах неповнолітніх або недієздатних дітей подружжя. Апеляційну скаргу необхідно підготувати у вигляді письмового подання до цього суду протягом двадцяти (20) робочих днів, починаючи з дня, наступного після повідомлення рішення. Після набрання чинності цим рішенням, про це слід повідомити Центральний ресстр, в якому зареєстровано шлюб, надіславши відповідну копію рішення для внесення відповідного запису. Таким чином, цим рішенням я оголошую, наказую та підписую. ОПУБЛІКУВАННЯ. Вищезазначене рішення було винесено, зачитано і опубліковано паном пані СУДДЕЮ, який/яка його виніс/винесла, під час відкритого судового засідання, що відбулося в цей же день, про що я, судовий секретар, засвідчую в Малазі, двадцять шостого травня дві тисячі тринадцятого року».
При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частини 1 статті 49 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року, ратифікованого Постановою Верховної ради N 3941-XII від 4 лютого 1994 року, за умов, передбачених цим Договором, Договірні Сторони визнають і виконують на своїй території рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони, а саме рішення судів з цивільних справ.
Відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з статтею 471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Відповідно до частини 1 статті 472 ЦПК України зазначено, що клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
За наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. У визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених статтею 468 цього Кодексу (частини 6, 7 статті 473 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання; в інших випадках, встановлених законами України.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Суду першої інстанції № 6 м. Малага (Королівство Іспанія), спеціалізація - сімейні справи, відділ 2, у провадженні «Сімейні справи. Розлучення за взаємною угодою 1641/2012» від 26 травня 2013 року № 392/2013 про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким шлюб, зареєстрований 08.02.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Миколаєва (теперішня назва відділу - Інгульський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за № 35, розірвано - набрало законної сили за законодавством держави, на території якої воно постановлено, відсутнє раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, відсутні інші обставини, передбачені статтею 468 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що судом не встановлено підстав для відмови в задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду про розірвання шлюбу, передбачених статтею 468 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність визнання на території України рішення Суду першої інстанції № 6 м. Малага (Королівство Іспанія), спеціалізація - сімейні справи, відділ 2, у провадженні «Сімейні справи. Розлучення за взаємною угодою 1641/2012» від 26 травня 2013 року № 392/2013 про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким шлюб, зареєстрований 08.02.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Миколаєва (теперішня назва відділу - Інгульський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за № 35, розірвано
Керуючись статтями 471-473 ЦПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи Інгульський РВ ДРАЦС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 , про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню- задовольнити.
Визнати на території України рішення Суду першої інстанції № 6 м. Малага (Королівство Іспанія), спеціалізація - сімейні справи, відділ 2, у провадженні «Сімейні справи. Розлучення за взаємною угодою 1641/2012» від 26 травня 2013 року № 392/2013 про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким шлюб, зареєстрований 08.02.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Миколаєва (теперішня назва відділу - Інгульський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за № 35, розірвано.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко