Справа № 481/1120/25
Провадж.№ 2/481/537/2025
"27" листопада 2025 р. Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі головуючого судді Вжещ С.І.,
при секретарі Юхименко Т.М.,
за участю відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Павлова Ю.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів та клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Павлова Юрія Володимировича про долучення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою,
В провадженні Новобузького районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою.
25.11.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Павлова Ю.В. до суду надійшло клопотання про долучення доказів, в якому останній просив долучити до матеріалів справи письмові докази, а саме, матеріали фотозйомки, посилаючись на те, що 24.11.2025 року ним за участі ОСОБА_1 було проведено огляд спільної межі земельних ділянок позивача та відповідача з території земельної ділянки відповідача та проведено фотозйомку. Матеріали фотозйомки є доказами того, що спільна межа земельних ділянок позивача і відповідача дійсно має вигин, але не в бік земельної ділянки позивача, а навпаки - в бік земельної ділянки відповідача, у зв'язку із наявністю будівель, побудованих позивачем. Докази, що подаються, не були подані до суду разом із відзивом, оскільки на той момент їх не існувало.
26.11.2025 року від позивача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання, в якому останній просив витребувати у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у клопотанні про витребування доказів просив підготовче засідання, призначене на 27.11.2025 року та клопотання розглядати без його участі.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про долучення доказів підтримали, просили його задовольнити, представник відповідача, адвокат Павлов Ю.В. просив поновити строк на подання даного клопотання. Проти задоволення клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів заперечували, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк подання такого клопотання і не заявлено про поновлення такого строку, а також те, що технічної документації, яку просить витребувати позивач не існує і ним не надано доказів неможливості самостійного отримання такого доказу.
Представник відповідача Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Новобузької міської ради.
Вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Щодо клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказу, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Пунктом 4 ч.2 ст.43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п.4 ч. 2 ст.84 ЦПК України).
Тобто, задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе складнощі їх отримання, тобто об'єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержання та подання доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, якщо незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна посилатися на причини, за яких вона сама не може одержати цей доказ.
Натомість, у клопотанні про витребування доказів позивачем не зазначено про вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.83 ЦПК України).
Частиною 5 ст.83 ЦПК України визначено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Згідно ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.
Частиною 1 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.ч.3-6 ст.127 ЦПК України).
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем процесуальних строків для подання доказів, суд враховує, що позовна заява ОСОБА_2 подана до суду 25.07.2025 року, у позовній заяві не зазначено, які саме докази та з яких причин неможливо подати суду разом з позовною заявою, згідно з додатками до позову окремих заяв (клопотань) з процесуальних питань позивачем подано не було.
Будь-яких обгрунтувань та доказів існування поважних причин, які б перешкодили позивачу реалізувати свої права у встановлений судом строк (для подання доказів), суду не надано. Окрім того, позивач не ставить перед судом питання про поновлення процесуального строку на подачу доказів. Також у клопотанні про витребування доказів позивач не просить поновити пропущений строк на подання такого клопотання.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити, оскільки його подано з порушенням строків, визначених ч.2 ст.83 ЦПК України.
Що стосується клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Павлова Ю.В., суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно із ч.4, 5 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Крім того, згідно із ч.1, 3-6 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Відтак, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, взявши до уваги обставини спору і пояснення представника відповідача, з метою з'ясування необхідних обставин у справі та забезпечення всебічного і об'єктивного вирішення спору, суд вбачає обґрунтованим клопотання про долучення доказів та вважає за необхідне поновити строк та прийняти письмові докази, надані представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Павловим Ю.В., а саме, матеріали фотозйомки від 24.11.2025.
Керуючись ст. 76, 84, 127, 198, 258-261 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою, відмовити.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Павлова Юрія Володимировича про долучення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою, задовольнити.
Поновити строк та прийняти письмовий доказ до справи, а саме, матеріали фотозйомки від 24.11.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала в повному обсязі складена 28.11.2025 року.
Суддя С.І. Вжещ