Справа № 478/1326/25 Провадження № 3/478/392/2025
18 листопада 2025 року смт. Казанка
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., при секретарі Крюкової О.М., за участю особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -
12.11.2025 року до Казанківського районного суду Миколаївської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України з підстав, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 608244 від 04.11.2025 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 31.10.2025 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , домашнє насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного тиску.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчинені відносно своєї дружини домашнього насильства не визнав, та пояснив суду, що жодних дій (застосування фізичної сили, побиття, образ, погроз життю та здоров'ю, будь-якого іншого психологічного тиску чи інших форм насильства) по відношенню до своєї дружини (ОСОБА_2 ) які йому інкримінують він не вчиняв. Так, дійсно, між ними як подружжям існує давній конфлікт, підґрунтям якого стали майнові відносини, а саме, уклавши шлюб у 2022 році, останій у 2023 році, будучі введеним в оману з боку своєї дружини обіцянкою догляду за ним, так як останній дуже тяжко хворіє, уклав договір дарування на користь своєї дружини на належне йому нерухоме майно, - житлового будинку та земельної ділянки (земельного паю). Проте, після вчинення вказаних дій його дружина своєї обіцянки не дотримується, фактично залишивши його на самоті. Фактично шлюбних відносин між ними вже тривалий час не існують, хоча вони продовжують жити в одному домоволодінні.
Так дійсно він неодноразово пропонував їй змінити все назад, отписавши йому його колишнє майно, про-те його дружина, після того як він озвучив своє прохання, постійно його сварить та ображає. Внаслідок її сварливого характеру робить його життя неможливим, постійно до нього пристає та не дає спокою. Пліткує по сусідам та робить з нього грубіяна, який її ображає та вчиняє насильство. Висловлювалась що взагалі вигоне мене з мого колишнього домоволодіння. Також, з метою тиску на мене, вона вже неодноразово виклика поліцію, звинувачуючи мене у вчинені нібити відносно неї домашнього насильства. Знаючі її скандальний характер він ніколи з нею не вступав у суперечку, в тому числі ніколи не висловлював на її адресу образи або виражався нецензурною лайкою, тому що знає що вона обов'язково поверне це на свою користь, виставить себе потерпілою стороною та викличе поліцію, що фактично і сталось 31.10.2025 року коли вона на злобу йому викликала наряд поліції та звинуватила його у скоєні домашнього насильства.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 173-2 КУпАП, адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь - яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цією статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Психологічне насильство в сім'ї насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 608244 від 04.11.2025 року, ОСОБА_1 , 31.10.2025 року о 11 год. 00 хв., перебуваючі за адресою спільного проживання із дружиною - ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 вчинив відносно останьої дії психологічного тиску, примушуючи переписати на нього майно, чим вчинив домашнє насильство в сім'ї.
Відповідно до заяви гр. ОСОБА_2 , яка звернулась з проханням прийняти міри до свого чоловіка, який вчинив відносно неї домашнє психологічне насильство. Із заяви, датованої 04.11.2025 року, встановити конкретну дату або проміжок часу вчинення домашнього насильства неможливо, оскільки у власноруч складеній заяві вказане лише «у жовтні місяці».
З письмових пояснень заявниці ОСОБА_2 вбачається що між нею та її чоловіком ОСОБА_1 відбувся словесний конфлікт з приводу майна, в ході якого він попросив переписати на неї майно, а вона відмовила, і таки сварки між ними відбуваються на постійній основі. Конкретної дати виникнення конфлікту та майнового спору між подружжям вказане пояснення не містить.
17.11.2025 року від ОСОБА_1 до суду надішло письмове пояснення стосовно обставин справи, у якому він конкретизував причину виникнення сімейного конфлікту та які фактично повторюють ті пояснення, які він надав особисто у судовому засіданні.
За наслідками поданої заяви на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Свідки події у протоколі не зазначені (не встановлені), не містять посилання на свідків і матеріали справи.
З вказаного протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 та доданих до нього матеріалів (письмових пояснень), не вбачається наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, викладені обставини свідчать лише про те, що відбувся сімейний конфлікт, під час якого останній діяв з умислом завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , також не зазначено чи могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 внаслідок дій, які були вчинені ОСОБА_1 по відношенню до неї. Не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, а саме, в чому саме виразились дії психологічного тиску (образи, погрози вчинення фізичного насильства та їх реальність тощо).
Сам по собі конфлікт між колишнім подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не свідчить про вчинення психологічного насильства. Не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення такого обов'язкового реквізиту, як «суть адміністративного правопорушення» порушує вимоги ст. 256 КУпАП та унеможливлює розгляд такого протоколу по суті.
Отже, суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та не містить всіх ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого правопорушення.
Разом з тим, належні, допустимі та достатні докази вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, а сама по собі обопільна сварка побутового характеру між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не є домашнім насильством, про яке йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, та не охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На додаток до цього, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що вказані дії ОСОБА_1 призвели або могли реально призвести до наслідків, що передбачені у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто заподіяли або могли заподіяти шкоду психологічному чи фізичному здоров'ю потерпілої та у який спосіб.
Підсумовуючи викладене, вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про недоведення перед судом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За відсутності складу адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення не може бути накладене, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 не встановлена, а наявність конфлікту між ним та ОСОБА_3 не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За наведеного, порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, та не зазначення у протоколі обов'язкового реквізиту - суті адміністративного правопорушення, позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність події і складу адміністративного правопорушення.
У такому вигляді протокол не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які, відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь ОСОБА_1 а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'зку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283 - 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Х.В. Іщенко