Справа № 487/8873/25
Провадження № 1-кс/487/5229/25
28.11.2025 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62025080200002513 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, про арешт майна,-
Слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62025080200002513 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 19854296.
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025080200002513 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
18.10.2025 у порядку ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що підозрюваній на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №19854296.
У клопотанні слідчий посилається на те, що оскільки санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, є підстави, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, для арешту майна підозрюваної.
В судовому засіданні слідчий не був присутнім, подав заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання про арешт майна проведено без повідомлення підозрюваної, її захисника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК).
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК).
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Судом встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025080200002513 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку збройної агресії підрозділами збройних формувань РФ проти України 24.02.2022 окремі громадяни України, що проживали на території Херсонської області у період тимчасової окупації певної частини області, добровільно, діючи на шкоду державним інтересам, зайняли посади в незаконно створеному правоохоронному органі, так званому, мовою оригіналу «гу мвд Херсонской области».
Починаючи з 17.06.2022 року, у відповідно до наказу № 51 від 17.06.2022, виданого так званим, мовою оригіналу, «Военным комендантом Херсонскойобласти» на території тимчасово окупованої Херсонської області, невстановлені особи з числа військових та представників спецслужб рф створили незаконний правоохоронний орган на території Херсонської області, а саме: так зване «Главное управление Министерства Внутренних Дел Херсонськой области» та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, у тому числі діючих та колишніх працівників Головного управління Національної поліції в Херсонській області, які б співпрацювали з ними у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному органі.
Також, з метою встановлення належного функціонування вищевказаного незаконного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території Херсонської області наказом «Военного коменданта Херсонскойобласти» від 14.06.2022 № 46 «О применении уголовно-процесуального законодательства российской федерации на територии Херсонской области» (мовою оригіналу - російською) введено в дію норми та положення діючого кримінально-процесуального законодавства РФ.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаною про введення воєнного стану в Україні, розуміючи факт наявності збройного конфлікту на території країни та ведення РФ агресивної війни проти України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема, м. Херсон, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об'єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на території Херсонської області та, зокрема, м. Херсон, окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсон Херсонської області, у період тимчасової окупації, не пізніше 01.07.2022 (більш точні час та місце у ході досудового розслідування не встановлено) добровільно обійняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме: «временно исполняющего обязанности начальника центра автоматизированной фиксации АП дорожного движения управления ГИБДД Главного управления МВД Херсонской области» (мовою оригіналу - російською).
Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_4 , діючи умисно, від імені та в інтересах держави-агресора, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, надав російській федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи службові обов'язки за посадою, безпосередньо сприяла представникам окупаційної адміністрації у становленні незаконно створеного окупаційного органу влади - «Главного управления Министерства Внутренних Дел Херсонской области», чим забезпечила його належне функціонування.
18.10.2025 у порядку ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме: у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України.
Письмове повідомлення про підозру 18.10.2025 опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, ОСОБА_4 було викликано до слідчого другого слідчого відділу для допиту та участі у слідчих діях шляхом опублікування повісток на сайті офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Проте, підозрювана ОСОБА_4 до слідчого не прибула, будь-які документи, які підтверджують поважність причин неприбуття, не надала.
Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Стаття 111-1 КК України передбачає відповідальність за колабораційну діяльність, що є злочином проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ч. 7 ст. 111-1 КК України колабораційна діяльність карається позбавленням волі від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Отже, закон про кримінальну відповідальність передбачає можливість конфіскації майна у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.10.2025 № 447951703 ОСОБА_4 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 19854296.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні доведені підстави і мета арешту майна відповідно до положень статті 170 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, який карається і конфіскацією майна, існує ризик відчуження майна підозрюваною, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Оскільки арешт накладається з метою конфіскації майна як виду покарання, відповідно до ст. 170 КПК України, існують підстави для тимчасового позбавлення підозрюваного права на розпорядження вищевказаним майном.
Слідчий суддя зазначає, що на даному етапі таке обмеження права власності є розумним та співмірним із завданнями кримінального провадження, а незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
У кримінальному провадженні № 62025080200002513 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 19854296, заборонивши розпоряджатися цим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1