Миколаївської області
Справа №477/2086/25
Провадження №1-кс/477/1240/25
про арешт майна
28 листопада 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання слідчої відділу розслідування у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000536 від 03 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України про арешт майна
14 листопада 2025 року слідча відділу розслідування у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025150000000536 від 03 липня 2025 року із клопотанням про накладення арешту на майно, що було вилучено 13 листопада 2025 року в ході проведення санкціонованого обшуку транспортного засобу, марки «FORD ESCAPE» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та перебуває у фактичному користуванні (володінні) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що у провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 03 липня 2025 року за №12025150000000536 з попередньою правовою кваліфікацією за частиною третьою статті 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлений факт ймовірного вчинення протиправних дій, пов'язаних з отриманням ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
13 листопада 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України в порядку статті 208 КПК України. Цього ж дня в межах вказаного кримінального провадження проведено обшук транспортного засобу, марки «FORD ESCAPE» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_6 , під час якого було виявлено та вилучено речі та документи згідно переліку.
Оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, що здійснено на підставі ухвали слідчого судді, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів слідча звернулася з даним клопотанням.
У судове засідання слідча відділу розслідування у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 не з'явилася. Від прокурора ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.
ОСОБА_6 , як володілець вилученого майна в судове засідання по розгляду клопотання слідчої не з'явився, про причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань не подав.
Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 листопада 2025 року по кримінальному провадженню №12025150000000536, до вказаного реєстру 03 липня 2025 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за частиною третьою статті 369-2 КК України за фактом пропозиції службової особи надати їй неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Під час досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_6 31 липня 2025 року під час розмови з ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправовірної вигоди. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про те, що може зробити документи, які стануть підставою для відстрочки від проходження військової служби, при цьому висловивши вимогу про необхідність передачі йому особисто неправомірної вигоди в розмірі 6 500 доларів США.
В подальшому, ОСОБА_6 визначив та вказав ОСОБА_7 порядок передачі неправомірної вигоди, зокрема спершу ОСОБА_7 повинен передати йому частину неправомірної вигоди в розмірі 2 000 доларів США для виготовлення документів, які стануть підставою для відстрочки від проходження військової служби. Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 4 500 доларів США необхідно буде надати після отримання документів, які стануть підставою для відстрочки від проходження військової служби.
28 серпня 2025 року ОСОБА_6 , під час зустрічі із ОСОБА_7 отримав від останнього першу частину неправомірної вигоди в сумі 2 000 доларів США, а також копії паспорта громадянина України, РНОКПП, приписного військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_7 .
13 листопада 2025 року ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, під час зустрічі з ОСОБА_7 повідомив йому, що не зможе здійснити вплив на невстановлених осіб з метою отримання документів, що стануть підставою для надання відстрочки від мобілізації, однак зазначив, що має особисті відносити із невстановленими працівниками Національної поліції України в м. Одеса та може вирішити питання щодо отримання ОСОБА_7 службового посвідчення Національної поліції України, без фактичного відвідування органів (закладів, установ) поліції, яке в подальшому стане підставою для його бронювання на період мобілізації та на воєнний час, при цьому вказавши про необхідність передачі йому особисто другої частини неправомірної вигоди в розмірі 4 500 доларів США.
Цього ж дня, близько 17:33 год. ОСОБА_7 , діючи під контролем правоохоронних органів передав ОСОБА_6 другу частину неправомірної вигоди в сумі 4 500 доларів США за здійснення впливу на службових осіб Національної поліції України щодо отримання ОСОБА_7 службового посвідчення Національної поліції, що в подальшому стане підставою бронювання останнього на період мобілізації та на воєнний час.
Після одержання вказаної неправомірної вигоди, протиправні дії ОСОБА_6 припинені правоохоронними органами та останнього затримано у порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України.
14 листопада 2025 року ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, а саме у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, яка з дотриманням положень статті 278 КПК України йому вручена
13 листопада 2025 року, у межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2025 року, проведено обшук транспортного засобу, марки «FORD ESCAPE» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_6 , під час якого, було виявлено та вилучено речі та документи згідно переліку.
Згідно постанови про визнання речовими доказами від 14 листопада 2025 року, вилучене, в ході проведення обшуку транспортного засобу, який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_6 , майно, визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні №12025150000000536 від 03 липня 2025 року.
З метою збереження речових доказів, слідча ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно.
Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих органом досудового розслідування доказів, слідчий суддя виходить з такого.
Порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.
Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
За викладеного вбачається, що на майно, яке було вилучено у ході обшуку транспортного засобу, марки «FORD ESCAPE» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 може бути накладено арешт незалежно від того, кому належить вилучене майно, за умови наявності у вилученого майна, ознак, передбачених статтею 98 КПК України.
У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із одержанням ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, що охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді від 03 листопада 2025 року слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання і вилучення речей та документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, зокрема, речей та документів які стосуються на яких зафіксовано відомості про факти отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 .
Наявність підстав для вилучення документів, зазначених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 13 листопада 2025 року, згідно з яким в ході проведення обшуку виявлено документи та речі на відшукання яких, в тому числі, надано дозвіл ухвалою слідчого судді.
Постановою слідчого вищевказані документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні як такі, що мають ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки фактично зберігають відомості, що згідно з частиною першою статті 98 КПК, можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За вказаного надані органом досудового розслідування докази у сукупності з обставинами, встановленими слідчим суддею під час розгляду клопотання свідчать про те, що майно, вилучене під час обшуку може містити інформацію про обставини одержання ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критерію, зазначеному у статті 98 КПК України.
Слідчим доведено існування обґрунтованої підозри, щодо вчинення злочину такої тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
Вилучена під час проведення обшуку комп'ютерна техніка у ОСОБА_6 , як особи, яка перевіряється органом досудового розслідування на предмет причетності до вчинення противоправних дій, могла бути використана як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критерію, зазначеному у статті 98 КПК України.
Зокрема, інформація, яка міститься на комп'ютерній техніці може мати суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, тощо).
З огляду на існування сукупності підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних речах та документах, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення; кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв'язків між такими особами, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК та доцільність накладення на нього арешту.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 372 КПК України,
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 13 листопада 2025 року, під час проведення обшуку транспортного засобу, марки «FORD ESCAPE» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та перебуває у фактичному користуванні (володінні) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном, а саме на:
- документи у копіях на ім'я ОСОБА_8 (копія паспорту, копія військово-облікового документу, копія картки платника податків);
- ноутбук марки «Lenovo Thinkpad»;
- ноутбук, марки «Asus».
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9