Провадження № 2/470/446/25
Справа № 470/1017/25
28 листопада 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
03 листопада 2025 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідачки, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", в якому зазначено, що 10 грудня 2019 року між ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладено договір № 0983005480. 14 липня 2021 року було укладено договір №14-07/21, відповідно до якого ТОВ "Інфінанс" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0983005480. 10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0983005480. Таким чином ТОВ "Коллект Центр" наділено правом вимоги до відповідачки за договором позики №0983005480. Загальний розмір заборгованості по поверненню позики та сплаті процентів за її користування за договором №0983005480, що підлягає стягненню з відповідачки станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 146863,09 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом позики) - 7750 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 139113,09 грн. Проте, враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за позикою, в розмірі 104548,07 На підставі зазначеного, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за договором позики №0983005480 від 10 грудня 2019 року, в розмірі 104548,07 грн., крім того просив стягнути понесені витрати на сплату судового збору, в розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу, в розмірі 25000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання також не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не направляла.
Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так 10 грудня 2019 року між ТОВ "Інфінанс" та відповідачкою в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0983005480, за яким первісний кредитор надав відповідачці позику у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатках до договору. Загальний розмір кредитної лінії визначений сторонами - 20000 грн., однак максимальний строк користування кредитом (траншем) - 30 днів, а максимальна відсоткова ставка - 1,75% за один календарний день від суми фактичного залишку заборгованості. Вказаний договір підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором (електронним підписом) (а.с.30-33).
Підписанням вказаного договору відповідачка погодилася, що ознайомлена з його умовами та Правилами надання грошових коштів у позику (а.с.71-80).
На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ «Інфінанс» 10 лютого 2020 року направило відповідачці пропозицію про надання 4 траншу кредиту згідно заявки-анкети №2628553557 від 10 лютого 2020 року в рамках вказаного кредитного договору, за якою запропонувало отримати кредит (позику), в розмірі 7750,00 грн., строком на 30 днів, зі строком дії договору 3 роки, відсотковою ставкою 1,225% за один день користування позикою, яка відповідачкою була погоджена, про що свідчить Акцепт офорти від 10 лютого 2020 року, підписаний відповідачкою електронним підписом (а.с.55,69-70,81).
ТОВ «Інфінанс» виконало зобов'язання за договором позики, перерахувавши відповідачці грошові кошти, про що свідчить довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09 вересня 2025 року, однак остання не виконала взятих на себе за договором зобов'язань, грошові кошти та відсотки за їх користування не повернула, у зв'язку з чим їй нараховано заборгованість, в розмірі 77151,84 грн., яку за договором факторингу №14-07/21 від 14 липня 2021 року було передано ТОВ «Вердикт Капітал», яке в свою чергу, нарахувавши відповідачці заборгованість, в розмірі 146863,09 грн., за договором про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року передало її ТОВ «Коллект центр» (а.с.15-29, 35-53, 83).
Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, відповідачці станом на 17 жовтня 2025 року нараховано заборгованість за вказаним договором позики, у розмірі 146863,09 грн., з яких: 7750,00 грн. заборгованість за тілом позики та 139113,09 грн. заборгованість за відсотками, однак позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідачки лише 104548,07 грн., з яких: 7750,00 грн. заборгованість за тілом позики та 96798,07 грн. заборгованість за відсотками (а.с.7-14).
Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права за договором позики.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Нормою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Також за вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов'язань по погашенню заборгованості за позикою, розрахунки заборгованості відповідачкою не спростовано.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови договору позики, не в повному обсязі розрахувалася за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за тілом позики, в розмірі 7750,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками, в розмірі 96798,07 грн. за вказаним договором позики, точастиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З цього слідує, що відсотки як за позикою так і за кредитом виплачуються лише в межах дії договору. Аналогічний висновок було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № 444/9519/12.
За умовами укладеного договору позики від 10 грудня 2019 року, з урахуванням Акцепту оферти від 10 лютого 2020 року, позиканадавалася відповідачці за 4 траншем лише на 30 днів, тобто до 11 березня 2020 року, однак згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, заборгованість відповідачки за відсотками була нарахована за період з 10 лютого 2020 року до 09 грудня 2022 року, тобто за межами строку позики (а.с.7-14).
За такого, за весь період позики з 10 лютого 2020 року до 11 березня 2020 року відповідачка повинна сплатити відсотків лише 2848,13 грн. (7750,00 грн. х 1,225% х 30 днів).
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за вказаним договором позики №0983005480 від 10 грудня 2019 року підлягають частковому задоволенню, в розмірі 2848,13 грн.
Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача за вказаним договором позики складає 10598,13 грн., з яких 7750,00 грн. заборгованості за тілом позики та 2848,13 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов'язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 245,56 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 25000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладеного з адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс", прайс-лист адвокатського об'єднання "Лігал Ассістанс", заявку на надання юридичної допомоги №2319 від 01 вересня 2025 року та витяг з акту №14 про надання юридичної допомоги від 30 вересня 2025 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу за позовом: за надання усної консультації - 4000,00 грн., підготовка пропозицій - 6000,00 грн. та за складання позовної заяви - 15000,00 грн. (а.с.62-68).
Враховуючи складність справи, що не є складною, виконані адвокатом роботи, які не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 25000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому вважає за можливе визначити їх на рівні 3000,00 грн., однак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача, стягує з відповідачки на користь позивача лише 304,11 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0983005480 від 10 грудня 2019 року, в розмірі 10598,13 грн., з яких 7750,00 грн. заборгованості за тілом позики та 2848,13 грн. заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 245,56 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 304,11 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: вул. Мечникова, 3 офіс 306, м. Київ, 01133;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 28 листопада 2025 року.
Суддя С. А. Луста