Провадження № 2/470/439/25
Справа № 470/1012/25
28 листопада 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
03 листопада 2025 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідача, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Ткаченко Ю.О., що діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 04 вересня 2025 року.
В позові зазначено, що 12 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики №1842873, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти, у розмірі 3600,00 грн., строк позики 30 днів, зі сплатою процентів, у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. Того ж дня, товариство на виконання п.1 Договору позики виконало свої зобов'язання, зокрема передало відповідачу у власність грошові кошти, в розмірі 3600,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес». Враховуючи викладені вище умови Договору позики та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором, які складають - 0 грн., заборгованість останнього за договором складає 10852,96 грн., зокрема: 3600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7252,96 грн. сума заборгованості за відсотками. 26 жовтня 2023 року ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" уклали Договір факторингу № 2610, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1842873 від 12 березня 2021 року. 03 квітня 2023 року ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет" уклали Договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1842873 від 12 березня 2021 року. Отже відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед позикодавцем, ні перед позивачем, що набуло право вимоги за договором позики на підставі договору факторингу. На підставі зазначеного, просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Фінпром Маркет" суму заборгованості за Договором позики №1842873, в розмірі 10863,76 грн., з яких: 3600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7263,76 грн. сума заборгованості за відсотками. Крім того, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінпром Маркет" суму сплаченого судового збору, в розмірі 2 422.4 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 4500,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не направляв.
Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
12 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено договір позики №1842873, за яким первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 3600,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою 1,99% від суми позики за кожен день користування грошовими коштами. Вказаний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с.14).
Підписанням вказаного договору відповідач погодився, що ознайомлений з Правилами надання грошових коштів у позику (а.с.17-27).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов'язання за договором позики, перерахувавши відповідачу грошові кошти, про що свідчить довідка ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 02 жовтня 2025 року та виписка по картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» за період з 12 до 15 березня 2021 року, однак останній не виконав взятих на себе за договором зобов'язань, грошові кошти та відсотки за їх користування не повернув, у зв'язку з чим йому нараховано заборгованість, в розмірі 10852,96 грн., яку за договором факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року було передано ТОВ «Фінансова компанія управління активами», яке в свою чергу за договором факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року передало право вимоги на вказану заборгованість позивачу (а.с.11, 28-44, 66-68).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачу за період з 12 березня 2021 року до 15 жовтня 2025 року нараховано заборгованість за вказаним договором позики, у розмірі 10852,96 грн., з яких: 3600,00 грн. заборгованість за тілом позики та 7252,96 грн. заборгованість за відсотками (а.с.5-7).
Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права по договору позики.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ч.1 ст.1048 вказаного Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню заборгованості за позикою, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови договору позики та не в повному обсязі розрахувався за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом позики, в розмірі 3600,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача процентів за договором позики від 12 березня 2021 року, то за умовами вказаного договору відповідач зобов'язався сплачувати ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 1,99 % на день від суми позики протягом 30 днів.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З цього слідує, що відсотки за позикою виплачуються лише в межах дії договору позики. Аналогічний висновок було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № 444/9519/12.
За такого заборгованість відповідача за відсотками за укладеним договором позики від 12 березня 2021 року, складає 2149,2 грн. (3600,00 грн. х 1,99 % х 30 днів), однак позивач в позові просив стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, в розмірі 7252,96 грн., тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню, в розмірі 2149,2 грн.
Вимог про стягнення з відповідача процентів у порядку ст.625 ЦК України позивач не заявляв.
Посилання представника позивача в позовній заяві на п.6.5. Правил надання грошових коштів у позику, як на підставу стягнення з відповідача процентів за позикою поза межами строку позики, суд вважає безпідставним, оскільки вказаний пункт Правил не змінює строку повернення позики та суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Великої Палати від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Загальна заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказаним договором позики, складає 5749,2 грн., з яких: 3600,00 грн. заборгованість за тілом позики та 2149,2 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам обов'язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, в розмірі 1283,23 грн. (а.с.56).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 4500,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, укладеного з адвокатом Ткаченко Ю.О., копія витягу з акту №3-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 06 жовтня 2025 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу: вивчення наданих клієнтом документів - 500,00 грн. та підготовка, складання, направлення позовної заяви - 4000,00 грн., копія акту приймання-передачі справ на надання правової допомоги та копія платіжної інструкції про оплату за надання правничої допомоги від 15 жовтня 2025 року (а.с.44-50 зворотні сторони).
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 4500,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому, вважає за можливе визначити їх на рівні 3000,00 грн., однак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача, стягує з відповідача на користь позивача лише 1589,21 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за договором позики № 1842873 від 12 березня 2021 року, в розмірі 5749,2 (п'ять тисяч сімсот сорок дев'ять грн. 20 коп.) грн., з яких: 3600,00 грн. заборгованість за тілом позики та 2149,2 грн. заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1283,23 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 1589,21 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місце знаходження: вул. Садова, 31/33 м. Ірпінь Київської області, 08205;
Відповідач: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 28 листопада 2025 року.
Суддя С. А. Луста