Справа № 466/9671/25
Провадження № 2-а/466/221/25
20 листопада 2025року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львовав складі:
головуючого судді Свірідової В.В.
при секретарі Солиган М.Р.
за участю представника позивача Проскурякової І.М.
представника відповідача Шпакова Т.М.
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення,-
встановив:
17.10.2025 адвокат Проскурякова І.М. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якій просила визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що постановою начальника відділу - інспектора з паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Діденко Миколи Анатолійовича Серії ЛВ №00956095 від 20 жовтня 2025 року притягнуто ОСОБА_1 до відповідальність за ч.1 ст.152-1 КУпАП.
В межах справи, відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Зазначає, що позивачем дану постанову про накладення адміністративного стягнення від 20 жовтня 2025 р. серії ЛВ №00956095 було отримано лише 28 жовтня 2025 р. в приміщенні Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.
У зв'язку з цим, представник позивача 28.10.2025р. подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає наступне: позивач є власником автомобіля марки: TOYOTA, модель: YARIS CROSS, номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
07 жовтня 2025 року о 15 год. 06 хвилин 06 секунд запаркувавши власний автомобіль TOYOTA, державний номерний знак НОМЕР_2 , нею було відскановано QR-код для здійснення оплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів. За результатом скасування QR-коду позивачка перейшла за посиланням, де було зазначено паркувальний майданчик: В1002. В подальшому, вона обрала здійснити оплату за допомогою EasyPay та внесла відповідні дані щодо номеру автомобіля та обрала час паркування, натиснула кнопку "Сплатити за паркування" для завершення трансзакції. Згідно з наданою позивачем квитанцією до платіжної інструкції №20368-1051 294489645 позивач 07 жовтня 2025 року о 15 год. 06 хвилин 06 секунд год здійснив оплату за паркування по вул. Гавришкевича, 3 - пл. Д. Галицького, 8, номер транспортного засобу: BO7705ВС, час оплати за паркування з 07 жовтня 2025 року 15 год. 06 коп. по 07 жовтня 2025 р. 18 год. 26 коп., паркувальний майданчик: В1002, вартість за паркування 116,66 грн.
В подальшому, коли позивачка повернулася до свого автомобіля вона побачила на лобовому склі повідомлення інспектора з паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про складення постанови серії ЛВ №00956095 від 07 жовтня 2025 року в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу TOYOTA BO7705HВ, 07 жовтня 2025 р. 17:42:13, В1002 по вул. Гавришкевича, 3 - пл. Д. Галицького, 8, встановлено недоплату паркування на платному пакувальному майданчику, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.152-1 КУпАП, п. 15 Правил дорожнього руху.
Вказану постанову вважає незаконною, безпідставною і такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львоа від 22.10.2025р. відкрито провадження у справі.
23.10.2025року представником відповідача подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п.1ч.1 ст. 238 КАС України (а.с.64-71).
В подальшому представником позивача уточнено позовні вимоги. (а.с.89-104).
В судовому засіданні, яке відбулось в режимі відеоконференції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Проскурякова І.М. просила позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у ньому.
Представник відповідача в судовому засіданні заперчила щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки: TOYOTA, модель: YARIS CROSS, номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , зо підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.30-31).
Повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови Серії ЛВ №00956095 від 07 жовтня 2025 року, інспектором з паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Бровко К.Г. в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу TOYOTA - BO7705HВ, 07 жовтня 2025 р. 17:42:13, В1002 по вул. Гавришкевича, 3 - пл. Д. Галицького, 8, встановлено недоплату паркування на платному пакувальному майданчику, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.152-1 КУпАП, п. 15 Правил дорожнього руху (а.с.26-29).
Відповілно до квитанції до платіжної інструкції №20368-1051 294489645 позивач 07 жовтня 2025 року о 15 год. 06 хвилин 06 секунд год здійснила оплату за паркування по вул. Гавришкевича, 3 - пл. Д. Галицького, 8, номер транспортного засобу: BO7705ВС, час оплати за паркування з 07 жовтня 2025 року 15 год. 06 коп. по 07 жовтня 2025 р. 18 год. 26 коп., паркувальний майданчик: В1002, вартість за паркування 116,66 грн.(а.с.20).
Постановою начальника відділу - інспектора з паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Діденко Миколи Анатолійовича Серії ЛВ №00956095 від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальність за ч.1 ст.152-1 КУпАП (а.с.108), яку позивачем було отримано 28 жовтня 2025 р. в приміщенні Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Згідно з п. 1.1, Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дорожній знак 5.43 ПДР України "Зона стоянки" - позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.
Табличка 7.14 - "Платні послуги" - застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки за платній основі.
Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування тягнуть за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Згідно з приміткою до статті, під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Стаття 14-2 КУпАП визначає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Згідно п.1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 затверджені Правила паркування транспортних засобів, які регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.
Як визначено Правилами, оператор - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування такими майданчиками, забезпечує відповідно до Податкового кодексу України сплату збору за місця для паркування транспортних засобів.
Згідно з п.6 Правил, контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою, інспектори з паркування у частині контролю за дотриманням правил паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування).
Пункт 21 Правил визначає, що на майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про: оператора (найменування, адреса, контактні телефони); вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати.
У відповідності до п.26 Правил Користувач зобов'язаний:
поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;
розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;
після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Пункт 29 Правил передбачає, що оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами: придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування; за допомогою засобів мобільного зв'язку; через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу; через автоматичний в'їзний та виїзний термінали. Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв'язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп'ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика. Паркувальні автомати, платіжні пристрої, за допомогою яких здійснюється оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких запроваджено автоматизовану систему, повинні бути інтегровані в автоматизовану систему та передбачати наявність технічної можливості введення реєстраційного номера транспортного засобу. Сплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування не здійснюється у разі незабезпечення оператором належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг відповідно до вимог цих Правил щодо обладнання таких майданчиків. Несплата користувачем вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування тягне за собою відповідальність, передбачену законом
Порушення цих Правил тягне за собою відповідальність згідно із законом (п.32 Правил).
Згідно з наданою позивачем квитанцією до платіжної інструкції №20368 1051-294489645 вбачається, що позивач 07 жовтня 2025 року о 15 год. 06 хвилин 06 секунд здійснила оплату за паркування по вул. Гавришкевича, 3 - пл. Д. Галицького, 8, номер транспортного засобу: BO7705ВС, час оплати за паркування з 07 жовтня 2025 року 15 год. 06 коп. по 07 жовтня 2025 р. 18 год. 26 коп., паркувальний майданчик: В1002, вартість за паркування 116,66 грн. (а.с.20).
В подальшому позивачкою було встановлено, що вона при зазначенні номеру транспортного засобу помилково зазначила не ті дві останні букви свого автомобіля, а саме: замість вірних букв « НОМЕР_4 » зазначила помилкові « НОМЕР_5 ».
Відтак на момент винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 20 жовтня 2025 р. Серії ЛВ №00956095 (07 жовтня 2025 року о 17 год. 42 хв. 12 секунд), транспортний засіб TOYOTA, державний номерний знак НОМЕР_2 перебував в статусі активного паркування.
За таких обставин, з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля TOYOTA, модель: YARIS CROSS, номер транспортного засобу: НОМЕР_1 є належним доказом розміщення транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України.
Таким чином, позивач здійснила оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, що підтверджується знімком екрану мобільного пристрою за допомогою EasyPay, а тому, представник позивача вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1ст.152-1 КУпАП.
Представник позивача доведено, що у конкретному випадку позивач вчинив усі залежні від неїо дії щодо реєстрації початку паркування та здійснила оплату паркування. Помилка уведення двох останніх букв номерного знаку, яка дозволила згенерувати початок паркування при введенні номерного знаку автомобіля, не може бути покладена у провину позивачу, який на момент початку паркування не замітив некоректність введення номерного знаку автомобіля та не була повідомлена про коректний формат введення номерного знаку.
Позивач своєчасно оплатила паркування, відтак, не може бути притягнута до відповідальності за «паркування транспортного засобу на майданчику для приватного паркування без оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.
Згідно з приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 зазначила, що визначенийстаттею 77 КАСобов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльність не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Аналогічні за змістом висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17, від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним порушення ПДР відповідними доказами.
Тому, суд, приходить до висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Окрім того, у ст.62 Конституції України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відтак суд приходить висновку про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно положень ст.286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Розподіляючи судові витрати, суд виходить з такого.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Ухвалою суду від 25.11.2025р. виправлено описку в короткому тексті резолютивної частини рішення суду від 20.11.2025р., яка є невід'ємною частиною даного рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,9,76,77,139,205,229, 241-246, 250, 255, 272, 286, 293,295 КАС України, суд,-
ухвалив:
позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника відділу - інспектора з паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Діденко Миколи Анатолійовича Серії ЛВ №00956095 від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальність за ч.1 ст.152-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).У разі проголошення у судовому засіданні скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, адреса пл. Ринок, 1, м. Львів, Львівська область, 79008, РНОКПП 44448833.
Повний текст рішення складено 25.11.2025р.
Суддя В. В. Свірідова