Справа № 456/3870/25
Провадження № 2/456/1782/2025
судового засідання
24 листопада 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Писарева О. Ю.,
при секретарі Стасів О. Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Стрий під час розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та закриття провадження по справі,
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
17.11.2025 відповідач ОСОБА_1 подав на адресу суду клопотання, в якому просить визнати докази позивача неподаними у строк, встановлений ухвалою суду від 09.09.2025; у разі повторної неявки позивача або його представника на судове засідання 24.11.2025 без поважних причин, залишити позов без розгляду та закрити судове провадження по справі №456/3870/25, відповідно до ч. 5 ст. 223 та ст. 257 ЦПК України. В обґрунтування клопотання зазначає, що Позивач не виконав ухвалу суду та не подав докази. Ухвалою суду від 09.09.2025 позивачу було встановлено п'ятиденний строк для подання доказів. Позивач не подав жодного доказу у встановлений судом строк, не звертався із заявами та фактично проігнорував ухвалу суду. Це є порушенням ст. 83 ЦПК України та є підставою для неврахування таких доказів. Позивач не з'явився в судове засідання без поважних причин. На судове засідання 28.10.2025 позивач та його представник не з'явилися без подання будь-яких заяв. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, повторна неявка позивача без поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)
Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Цією нормою права визначено два випадки у яких суд залишає позовну заяву без розгляду:
1.Якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання;
2.Позивач не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Оглядом матеріалів справи встановлено, що представник позивача Кудіна А. В. в судове засідання не з'являлась, однак звертаючись до суду з позовом, в позовній заяві просила розглянути справу у відсутності представника позивача, не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Окрім того, пунктом 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Частиною 10 ст. 84 ЦПК України визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Позивач дійсно не подав докази, витребувані у нього ухвалою суду від 09 вересня 2025 року, однак це не є безумовною підставою для залишення позовної заяви без розгляду. З врахуванням обставин справи та долучених до позовної заяви доказів, суд вважає за можливе може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.
На підставі викладено суд вважає, що в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 84, 223, 257, ЦПК України, суд,-
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О. Ю. Писарев