Справа № 331/5643/25
Провадження № 1-кп/331/707/2025
28 листопада 2025 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №12025087020000199, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 серпня 2025 року,
за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання, раніше судимий:
- 20.12.2024 Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст.309 КК України до 1 року пробаційного нагляду;
- 12.03.2025 Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя направлено до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.309 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
25 серпня 2025 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, діючи незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», будучи особою, яка вчинила злочин протягом року після засудження за цією статтею, знаходячись біля буд. 15 по вул. Моторобудівників в м. Запоріжжі, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого зіп-пакет, що містив у собі кристалічну речовину білого кольору, схожу на психотропну, та піпетку (пристрій для куріння) з нашаруванням на внутрішніх поверхнях речовини чорного кольору.
Вказаний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору та піпетку з нашаруванням на внутрішніх поверхнях чорного кольору ОСОБА_4 поклав до своєї наплічної сумки та розуміючи, що дана речовина є психотропною, обіг якої заборонений, став незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту до того часу, як 25.08.2025 приблизно о 14 годині 54 хвилини, перебуваючи біля будинку 45 по вул. Фортечній в м. Запоріжжі був зупинений працівниками поліції, які в ході поверхневої перевірки в наплічній сумці ОСОБА_4 виявили та вилучили зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору та піпетку з нашаруванням на внутрішніх поверхнях чорного кольору.
Згідно з висновком судової хімічної експертизи №СЕ-19/108-25/19584- НЗПРАП від 02.09.2025 у складі наданої на дослідження кристалічної речовини білого кольору та в складі нашарувань речовини чорного кольору на внутрішній поверхні скляного виробу виявлено особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - РVР, загальна маса якої склала 0,2943 г (в перерахунку на основну), яку ОСОБА_4 незаконно зберігав при собі без мети збуту.
Прокурор у судовому засіданні обвинувачення підтримала у повному обсязі, просила суд визнати пом'якшуючими покарання обставинами щире каяття та повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також зазначила про відсутність обтяжуючих покарання обставин. Також вона просила призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік та відповідно до ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 20.12.2024 призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. Окрім того, вона просила вирішити питання про речові докази та судові витрати.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, просив суворо його не карати та пояснив суду, що 25 серпня 2025 року біля буд. 15 по вул. Моторобудівників в м. Запоріжжі, де знаходиться бомбосховище, біля каменя знайшов пакетик з РVР, який він поклав до своєї наплічної сумки. Пізніше у цей же день біля будинку 45 по вул. Фортечній в м. Запоріжжі його зупинили працівники поліції, яким він під час перевірки добровільно віддав наявний у нього наркотичний засіб. Цей наркотичний засіб він зберігав при собі для власного вживання, оскільки вживає наркотики. На даний час він лікування від наркотичної залежності не проходить, але хоче розпочати лікуватися. Також він повідомив, що на даний час працює неофіційно - допомагає доглядати за особами похилого віку. На запитання прокурора ОСОБА_4 підтвердив, що йому відомо про те, що органом пробації було направлено стосовно нього повідомлення до поліції за фактом невиконання вироку суду, яким йому було призначено покарання у вигляді пробаційного нагляду. Цей вирок суду він не виконував через сімейні обставини.
Захисник обвинуваченого не оспорювала кваліфікацію дій ОСОБА_4 , просила врахувати, що він розкаюється, є наркозалежною особою, але має намір лікуватися, тому вважала запропоноване прокурором покарання надто суворим і просила призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавленням волі і дати йому останній шанс на виправлення.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, підтверджується дослідженими судом доказами - показаннями обвинуваченого, який свою вину визнав повністю і підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за обставин, встановлених під час досудового розслідування і під час судового провадження. Його дії щодо незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчиненого особою протягом року після засудження за цією статтею, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України.
За згодою учасників судового провадження суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
При визначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості і характер суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.
Так, судом враховано, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
ОСОБА_4 раніше судимий, покарання, призначене вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 20.12.2024 у вигляді 1 року пробаційного нагляду не відбуває, відносно нього на розгляді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває ще одне кримінальне провадження за ч. 2 ст. 309 КК України, одружений, офіційно не працевлаштований, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з 2024 року неодноразово оглядався лікарем наркологом, а з 1995 року неодноразово оглядався лікарем психіатром.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та повне визнання вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України встановлено не було.
Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вказані вище відомості про його особу, пом'якшуючі покарання обставини і відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також той факт, що обвинувачений усвідомив суспільну небезпеку скоєного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.
При цьому, суд не вбачає підстав для призначення йому покарання у вигляді штрафу, як визначено у санкції ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він офіційно не працевлаштований і відомостей про законні джерела його доходів до суду надано не було.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив дане кримінальне правопорушення у період відбування покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 20.12.2024, при призначенні йому покарання слід застосувати вимоги ч. 1 ст. 71 КК України і призначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
При цьому, суд враховує, що відповідно до пп. а-1 п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, зокрема, одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
Тому суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому остаточного покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць, оскільки саме такий вид та строк покарання необхідний і достатній для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
У той же час, суд не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого положень ст. 75 КК України, оскільки він вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення у період відбування покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 20.12.2024, яке він фактично не відбував і жодних поважних причин для його невідбування він суду назвати не зміг, що суттєво підвищує його суспільну небезпечність і свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування була проведена судова експертиза, витрати на проведення якої склали 2674,20 грн. Дані витрати відповідно до ст.118 та ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат і згідно зі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Цивільний позов у справі не заявлений, матеріальна шкода даним кримінальним правопорушенням завдана не була.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає, відповідне клопотання до суду заявлене не було.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутої частини покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 20.12.2024, остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання даним вироком законної сили.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Речові докази:
- об'єкт №1 масою 0,3018 г, об'єкт №2 використаний повністю та повернений у вигляді гексанового екстракту (в полімерній пробірці типу «еппендорф» - упакування експерта) та предмет-носій в первинному упакуванні, які поміщено в полімерний сейф-пакет експертної служби №6716505 і які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;
- DVD-R диск із відеозаписом з нагрудних боді-камер працівників поліції від 25.08.2025, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_6