Вирок від 27.11.2025 по справі 308/4504/25

Справа № 308/4504/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника адвоката - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42024072030000071 від 04.09.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Львівської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, українка, директора Фермерського господарства « ОСОБА_7 », раніше не судиму

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст.190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст.190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 190 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, українка, директора Фермерського господарства « ОСОБА_7 », раніше не судима обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених часиною першою статті 190, часиною другою статті 190, часиною другою статті 190 часиною третьою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною третьою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною третьою статті 190 Кримінального Кодексу України за наступних обставин:

ОСОБА_6 являючись директором Фермерського господарства « ОСОБА_8 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса АДРЕСА_3 , яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 27.01.2020 приступила до виконання своїх безпосередніх обов'язків.

Згідно Статуту Фермерського господарства « ОСОБА_8 » затвердженого рішенням засновника №01/01/20 від 27.01.2020, директор товариства наділений наступними повноваженнями: організовує роботу господарства в цілому, видає довіреності; забезпечує виконання поточних і перспективних планів. Звіти про виконання попередніх програм і планів; укладає контракти, договори та угоди від імені господарства, забезпечує їх виконання та видає довіреності; відкриває та закриває в банках поточний та інші рахунки господарства; має право підпису усіх без винятку документів, які створюються в процесі діяльності господарства, згідно із своїми правами та обов'язками встановленими даним Статутом та іншими внутрішніми документами; без довіреності здійснює дії від імені та в інтересах господарства в межах, встановлених даним Статутом та іншими внутрішніми документами господарства; приймає рішення і видає накази з оперативних питань внутрішньої діяльності господарства; має право першого підпису на фінансових документах, в тому числі платіжних доручень, рахунків-фактур, чеків, векселів, гарантійних листів, податкової документації та інше, затвердження та підписання організаційно-правової документації господарства в тому числі наказів, штатного розкладу, інструкцій та положень що стосуються внутрішньої організації та роботи господарства.

28.07.2020 ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння природнім газом товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та не маючи на меті повної оплати за поставлений газ, уклала договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-592-20 між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник), з однієї сторони та фермерське господарство « ОСОБА_8 » (Споживач).

Договір постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 28.07.2020 № 41DP887-592-20, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник) (далі - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), в особі старшого менеджера із збуту ОСОБА_9 , з однієї сторони та фермерське господарство « ОСОБА_8 » (Споживач) (далі - ФГ « ОСОБА_8 »), в особі директора ОСОБА_6 , з іншої сторони.

Так в умовах договору зазначено наступне: «1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2020 році природний газ (далі -газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором; 1.2. Річний обсяг постачання газу - до 87500 куб. м.; 2.2. Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ/Оператором ГТС та Споживачем; 3.1. Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем; 3.2. Ціна газу на момент укладення договору становить 3,9166667 грн за 1 куб.м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,1365760 грн. Ціна за 1 куб.м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги замовленої потужності становить 4,0532427 грн, крім того ПДВ 0,8106485 грн, всього ПДВ - 4,8638912 грн.; 4.1. Розрахунковий період для оплати за Договором становить один газовий місяць; 4.2. Оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України -гривні в наступному порядку: 4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу оплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання; 4.2.3. Остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 10 (десятого) числа, наступного за звітним місяця; 4.3. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника; 9.1. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01 серпня 2020 року до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковими угодами, які було укладено між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ФГ « ОСОБА_8 », до договору постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 28.07.2020 № 41DP887-592-20, внесено наступні зміни:

Додаткова угода № 1 від 18.10.2021 до Договору від 28.07.2020 № 41DP887-592-20, Сторони домовились про вилучення об'єктів з договору за адресами: АДРЕСА_4 .

Додаткова угода № 2 від 26.10.2021 до Договору від 28.07.2020 № 41DP887-592-20 - пункти 1.1, 1.2, 1.3 Договору вкласти у таких редакціях:

Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Річний плановий обсяг постачання газу - до 273073,73 куб.м.

Враховуючи вищенаведене, ФГ « ОСОБА_8 » отримано від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » природного газу в періоді з січня 2020 року по серпень 2021 року в розмірі 516 441,23 м? на загальну суму 5 747 803,63 грн та здійснено оплати ФГ « ОСОБА_8 » за такий отриманий газ в сумі 4 427 168,60 грн., що підтверджує злочинний умисел ОСОБА_6 на заволодіння природнім газом та спричинення матеріальної шкоди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у сумі 1326614, 71 гривень, а також можливості розрахунку згідно договору у зв'язку з наявністю грошових коштів на банківських рахунках ФГ « ОСОБА_8 ».

За таких обставин, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння природнім газом укладаючи 28.07.2020 договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-592-20, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою заволодіння природнім газом шляхом обману уклала вищевказаний договір.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.09.2020 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму 55293,35 гривень.

З огляду на викладене, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві).

Крім цього, ОСОБА_6 являючись директором Фермерського господарства « ОСОБА_8 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса АДРЕСА_3 , яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 27.01.2020 приступила до виконання своїх безпосередніх обов'язків.

За таких обставин, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння природнім газом укладаючи 28.07.2020 договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-592-20, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою заволодіння природнім газом шляхом обману уклала вищевказаний договір.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.10.2020 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 207 685,00 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.11.2020 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 257 496,77 гривень.

З огляду на викладене, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, тобто у шахрайстві, вчинене повторно, що спричинило значну шкоду потерпілому.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.12.2020 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 427079, 28 гривень.

З огляду на викладене, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, тобто у шахрайстві, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.01.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 895799, 10 гривень.

З огляду на викладене, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, тобто у шахрайстві, вчинене повторно у особливо великих розмірах.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.02.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 1005499, 74 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.03.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 1033477, 74 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.04.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 1468177, 50 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.05.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 1134648, 64 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.06.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 1087532, 26 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.07.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 1044580, 83 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.08.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 936234, 52 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.09.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 521223, 83 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.10.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 850213, 16 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.11.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 1406873, 92 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 01.12.2021 за договором № 41DP887-592-20, завдано матеріальних збитків на загальну суму за весь попередній період 1326614, 71 гривень.

Крім цього, ОСОБА_6 являючись керівником та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса АДРЕСА_5 , яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 31.03.2021 приступила до виконання своїх безпосередніх обов'язків.

Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в новій редакції, директор товариства наділений наступними повноваженнями: організовує роботу Товариства в цілому, видає довіреності; забезпечує виконання поточних і перспективних планів Товариства; подає Загальним зборам Учасників Товариства проекти програм і планів діяльності Товариства. Звіти про виконання попередніх програм і планів; укладає контракти, договори та угоди від імені Товариства, забезпечує їх виконання та видає довіреності; відкриває та закриває в банках поточний та інші рахунки Товариства; має право підпису усіх без винятку документів, які створюються в процесі діяльності Товариства, згідно із своїми правами та обов'язками встановленими даним Статутом та іншими внутрішніми документами Товариства; без довіреності здійснює дії від імені та в інтересах Товариства в межах, встановлених даним Статутом та іншими внутрішніми документами Товариства; приймає на роботу і звільняє працівників відповідно до штатного розпису Товариства; у разі необхідності ініціює скликання позачергових Загальних зборів Учасників Товариства; приймає рішення і видає накази з оперативних питань внутрішньої діяльності Товариства; має право першого підпису на фінансових документах, в тому числі платіжних доручень, рахунків-фактур, чеків, векселів, гарантійних листів, податкової документації та інше, затвердження та підписання організаційно-правової документації Товариства в тому числі наказів, штатного розкладу, інструкцій та положень що стосуються внутрішньої організації та роботи Товариства.

19.10.2021 ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння природнім газом товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та не маючи на меті повної оплати за поставлений газ, уклала договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-708-20 між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник), з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (Споживач).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, встановлено: 1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.»

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень ч.6 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Рух товарно-матеріальних цінностей (природнього газу) від однієї особи іншій оформляється документально, а саме первинним документом - актом приймання-передачі, який фіксує факт отримання/передачі товарів.

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.

У п.1, п.2 ст.9, п.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено сутність первинних облікових документів та регістрів бухгалтерського обліку, де зазначено наступне: п.1. «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».

п.2. «Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено наступне: п.2.1. «Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.». п.2.5. «Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг».

Законом України «Про платіжні послуги» визначено наступне: п.1.ст.1. «3) безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів; 54) платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції; 57) платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;».

п.2 ст.40. «Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції».

п.1 ст.63. «2) поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства».

Відповідно до п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено наступне: «безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді; платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача».

Згідно обвинувального акта, зазначено, що договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.10.2021 № 41DP887-708-20, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник), в особі директора ОСОБА_10 , з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (Споживач), в особі директора ОСОБА_6 , з іншої сторони.

Так, в умовах договору зазначено наступне: «1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (далі -газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором; 1.2. Річний обсяг постачання газу - до 31 000 куб. м.; 2.3. Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ/Оператором ГТС та Споживачем; 3.1. Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем; 3.2. Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 31,25833333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 31,39490933 грн.; 4.1. Розрахунковий період для оплати за Договором становить один календарний місяць; 4.2. Оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю; 4.4. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника; 9.1. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до реєстру споживачів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення».

Постачання газу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оформлялося документально, а саме первинним документом - актом приймання-передачі, який фіксує отримання/передачі природного газу.

Згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 № 33К82001000, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснило постачання газу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в обсязі 6917,14 м3 на суму 454 275,50 грн., в тому числі ПДВ в сумі 75 712,58 грн.

Враховуючи викладене та аналізу виписки про рух коштів за період з 01.01.2020 до 02.10.2024, органом досудового розслідування зазначено, що встановлено відсутність перерахування грошових коштів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за поставлений природний газ відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 № 33К82001000, станом на 27.08.2024 на загальну суму 454 275,50 грн., в тому числі ПДВ в сумі 75 712,58 грн., що підтверджує злочинний умисел ОСОБА_6 .

За таких обставин, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння природнім газом укладаючи 19.10.2021 договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-708-20, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою заволодіння природнім газом шляхом обману уклала вищевказаний договір.

Таким чином, органом досудового розслідування зазначено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 27.08.2024 за договором № 4DP887-708-21, завдано матеріальних збитків на загальну суму 454 275,50 гривень.

В обвинувальному акті стверджується, що в ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням Товариству з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заподіяно матеріальні збитки на загальну суму 14 112 706 гривень, які не відшкодовано.

Одночасно в обвинувальному акті вказані дії ОСОБА_6 , кваліфіковані як кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві); частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, тобто в шахрайстві, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому; частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України, тобто в шахрайстві, вчинене у великих розмірах; частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України, тобто в шахрайстві, вчинене у особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду обвинувачена вину у вчиненні інкримінованих їй злочинах не визнала та надала показання, що оскільки розрахунки здійснювалися постійно, було сплачено 70 %. Після того, як почалася війна, у них були заблоковані рахунки, фірма мала фінансові проблеми. Однак при цьому вони все ж продовжували сплачувати заборгованість навіть особисто платіжними інструкціями та чеками, оскільки арешти накладені були на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Наголосила обвинувачена на тому, що навіть після отримання повідомлення про відключення від газу, ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ФГ « ОСОБА_8 » сплачували за заборгованість по газу.

Наголошувала на тому, що у фірмах були фінансові проблеми та заблоковані рахунки. Обвинувачена зазначила, що не було можливості платити, тільки на рахунки фірми стягувача. Оплату заборгованості після арешту на рахунки здійснювались чеками директором ОСОБА_11 ». Після початку війни діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » зупинилось взагалі та на рахунках ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » коштів не було.

Також обвинувачена повідомила що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » велися переговори з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за місяць до виникнення заборгованості, але потім почалася війна. Вже після того, як почалася війна не могли відновити виробництво. В усній формі говорили із ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » , але там змінилися представники.

Зауважила, що графік погашення заборгованості робились до війни за ініціативою саме їх підприємств, але це були великі об'єми газу, при цьому ціна газу була одна, але наприклад у грудні написали, що у січні буде ціна набагато більша. Заборгованість по газу виникла за останні два місяці. Коли відключили від мережі вже працювати не мали можливості.

Обвинувачена зазначила, що виплати здійснювалися фірмами пропорційно, а саме: на світло, зарплати, корма для кур, за спожитий газ. Особисті кошти не використовувалися.

Щодо виконання рішень Господарського суду про стягнення коштів, зазначила, що такі на даний час не виконані, оскільки не працюють ці фірми. Вони не змогли відновити діяльність.

Вказувала на те, що відповідно до посади була підписантом та відповідно підписувала договори на постачання газу. Виконувала обов'язки директора ОСОБА_11 », та була директором у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Обвинувачена зазначила, що вона була підписантом та директором, не отримувала доходи від фірм, а отримувала заробітну плату. Якісь дивіденди від прибутку вона не отримувала також.

Цивільний позов не визнає повністю.

Діючи відповідно до статті 22 КПК України, суд створив всі необхідні умови для здійснення кримінального провадження на засадах змагальності, обстоювання сторонами своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими цим Кодексом засобами, забезпечив стороні обвинувачення і стороні захисту можливість надання суду всіх потрібних, на їх думку, доказів.

В обґрунтування винуватості, у вчиненні кримінальних правопорушень інкримінованих ОСОБА_6 , сторона обвинувачення посилається на надані суду й безпосередньо досліджені при судовому розгляді письмові докази, зокрема:

Витяг з ЄРДР від 13.01.2025 з кримінального провадження № 42024072030000071 відомості внесено 04.09.2024, правова кваліфікація КК України ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190 та ч.4 ст. 190 КК України, особа, яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заяву від 04.09.2024 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в особі представника (за договором) адвоката АО « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення з додатками.

Договір постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 28.07.2020 № 41DP887-592-20, що був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник), в особі старшого менеджера із збуту ОСОБА_9 , з однієї сторони та фермерське господарство « ОСОБА_8 » (Споживач), в особі директора ОСОБА_6 , з іншої сторони.

Додаток до договору постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 28.07.2020 № 41DP887-592-20 укладеного 09.02.2022 року згідно з яким фермерське господарство « ОСОБА_8 » підтверджує заборгованість перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом 01.01.2021 та 31.12.2021 року за спожитий природний газ.

Договір суборенди нежитлового приміщення та обладнання №2 від 01.07.2020 укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_8 » в особі директора ОСОБА_6 та Ферменрським Господарством « ОСОБА_13 » в особі голови ОСОБА_14 , предметом якого нежитлове приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

Додаткову угоду № 1 від 18.10.2021 до Договору від 28.07.2020 № 41DP887-592-20, згідно якої сторони домовились про вилучення об'єктів з договору за адресами: АДРЕСА_4 .

Додаткову угоду № 2 від 26.10.2021 до Договору від 28.07.2020 № 41DP887-592-20 - пункти 1.1, 1.2, 1.3 Договору вкласти у таких редакціях: Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 273073,73 куб.м.

Акти приймання-передачі природного газу до Договору на постачання природного газу від 28.07.2020 № 41DP887-592-20: №№33К81023812 від 30.11.2021; 33К81021793 від 31.10.2021; 33К810038101 від 31.03.2021; 33К81019844 від 30.09.2021; 33К81012147 від 30.05.2021; 33К81014033 від 30.06.2021; 33К81016931 від 31.07.2021; 33К81018168 від 31.08.2021; 33К81005088 від 28.02.2021; 33К81009910 від 30.04.2021; 33К80029511 від 31.ю12.2020; 33К81002390 від 31.01.2021; 33К80022151 від 31.10.2020; 33К80025481 від 30.11.2020; 33К80019545 від 31.08.2020; 33К80021522 від 30.09.2020.

Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2020-19.07.2024 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО « ОСОБА_15 ».

Договір №41DP887-708-20 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 19 жовтня 2021 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник), в особі директора ОСОБА_10 , з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (Споживач), в особі директора ОСОБА_6 , з іншої сторони та додатками до нього.

Акти приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 19 жовтня 2021 року №41DP887-708-20 - №№33К82001000 від 31.01.2022; 33К82001000 від 31.01.2022.

Акт звіряння взаємних розрахунків за період: жовтень 2021-грудень 2022 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕХЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за договором №41DP887-708-20 від 19.10.2021.

Статут ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА « ІНФОРМАЦІЯ_9 » згідно якого засновником вказаного ФГ є ОСОБА_14 .

Рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14.06.2022 (справа №907/50/22), згідно якого позов задоволено частково та стягнуто з Відповідача Фермерське господарство « ОСОБА_16 » (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 ) на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 ) заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1 425 088,92 грн (один мільйон чотириста двадцять п'ять тисяч вісімдесят вісім гривень 92 коп.) в тому числі основна заборгованість за спожитий природний газ у сумі 1 320 615,03 грн, пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором 53 771,87 грн, три відсотки річних 9 202,42 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 41 499,60 грн, а також судовий збір у сумі 18 890,08 грн.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_11 від 07 листопада 2022 р. (справа №907/50/22), якою рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14.06.2022 у справі №907/50/22 залишено без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства « ОСОБА_13 » без задоволення.

Наказ від 15 лютого 2023 р. (справа № 907/50/22) ІНФОРМАЦІЯ_10 , про стягнення з Відповідача Фермерське господарство « ОСОБА_16 » (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 ) на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 ) заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1 425 088,92 грн (один мільйон чотириста двадцять п'ять тисяч вісімдесят вісім гривень 92 коп.) в тому числі основна заборгованість за спожитий природний газ у сумі 1 320 615,03 грн, пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором 53 771,87 грн, три відсодки річних 9 202,42 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 41 499,60 грн, а також судовий збір у сумі 18 890,08 грн.

Рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29 серпня 2022 р. (справа №907/227/22) яким позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 , заборгованість в сумі 454 275,50 грн. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят п'ять гривень 50 копійок) за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим №41DP887-708-21 від 19.10.2021 року.

Наказ ІНФОРМАЦІЯ_10 від 17 жовтня 2022 ( справа №907/50/22) ІНФОРМАЦІЯ_10 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 , заборгованість в сумі 454 275,50 грн. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят п'ять гривень 50 копійок) за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим №41DP887-708-21 від 19.10.2021 року на сплачений судовий збір у розмірі 6 814,13 грн. (шість тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 13 копійок).

Постанову першого заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури про визначення підслідності кримінального правопорушення та доручення проведення досудового розслідування за СУ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 04.09.2024.

Постанову слідчого про призначення економічної експертизи від 02.10.2024, на вирішення експертизи поставлено наступні питання: 2.1. Чи підтверджуються документально розрахунок заборгованості від 27.08.2024 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за поставлений природній газ ФГ « ОСОБА_17 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 згідно договору № 41DP887-592-20, якщо так то на яку суму? 2.2. Чи підтверджуються документально розрахунок заборгованості від 27.08.2024 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за поставлений природній газ ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » КОД ЄДРПОУ НОМЕР_2 згідно договору N?41DP887-708-21, якщо так то на яку суму?

Постанову слідчого від 03.10.2024 про тимчасовий доступ до інформації наявної у ПАТ №КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » щодо фінансових операцій ФГ « ОСОБА_16 » та ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », рух коштів по рахунках, зняття грошових коштів, в період з 01.01.2020 по 02.10.2024.

Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 10.10.2024 з описом вилученого.

Рух коштів по рахунку ФГ « ОСОБА_8 » відкритому в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 ».

Платіжні інструкції за період з 07.09.2021 року по 15.11.2021 року про сплату на рахунки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за спожитий природний газ ФГ « ОСОБА_8 ».

Запит до ІНФОРМАЦІЯ_13 від 02.10.2024 та відповіддю на нього про гадання інформації про відкриті рахунки ФГ « ОСОБА_8 » , ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 »,ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Відповідь на запит ІНФОРМАЦІЯ_13 про наявність рахунків ФГ « ОСОБА_8 », ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 »,ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » відкритих в банківських установах.

Постанову від 21 жовтня 2022 року про залучення спеціалістів працівників ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Висновок аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_15 7/07-16-08-00-11/43470733 від 27.02.2025 Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ФГ " ОСОБА_16 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або інших правопорушень за період з 10.02.2020 року по 14.07.2022 року. Згідно результатів якої, в діях службових осіб ФГ « ОСОБА_16 » щодо здійснення операцій з перерахування коштів з рахунків №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 на, карткові рахунки №№ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , власників яких не ідентифіковано, в сумі 949 600 грн., ймовірно наявні ознаки легалізації коштів.

Клопотання експерта та постанова від 22.10.2024 про уточнення питань економічної експертизи, а саме перед експертом поставлені наступні запитання: Чи підтверджуються документально розрахунок заборгованості від 27.08.2024 ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за поставлений природній газ ФГ « ОСОБА_17 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 згідно договору №41DP887-592-20 на суму 1 320 615, 00 гривень? Чи підтверджуються документально розрахунок заборгованості від 27.08.2024 ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за поставлений природній газ ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 згідно договору N?41DP887-708-21 на суму 454 275, 00 гривень?

Висновок експерта від 05.11.2024 №СЕ-19/107-24/10643-ЕК за результатами проведення економічної експертизи, згідно якої: Документально підтверджується несплата ФГ « ОСОБА_8 » (код НОМЕР_9 ) грошових коштів за поставлений природний газ ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 27.08.2024, згідно з договором 4DР887-592-20 на загальну суму 1 326 614,71 гривень, у тому числі по періодах: станом на 01.09.2020 заборгованість в сумі 55293,35 грн; ??станом на 01.10.2020 заборгованість в сумі 207685,00 грн; станом на 01.11.2020 заборгованість в сумі 257496,77 грн; станом на 01.12.2020 заборгованість в сумі 427079,28 грн; станом на 01.01.2021 заборгованість в сумі 895799,10 грн; станом на 01.02.2021 заборгованість в сумі 1005499,74 грн; станом на 01.03.2021 заборгованість в сумі 1033477,74 грн; станом на 01.04.2021 заборгованість в сумі 1468177,50 грн; станом на 01.05.2021 заборгованість в сумі 1134648,64 грн; станом на 01.06.2021 заборгованість в сумі 1087532,26 грн; станом на 01.07.2021 заборгованість в сумі 1044580,83 грн; станом на 01.08.2021 заборгованість в сумі 936234,52 грн; станом на 01.09.2021 заборгованість в сумі 521223,83 грн; станом на 01.10.2021 заборгованість в сумі 850213,16 грн; станом на 01.11.2021 заборгованість в сумі 1406873,92 грн; станом на 01.12.2021 заборгованість в сумі 1326614,71 грн. Документально підтверджується несплата ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) грошових коштів за поставлений природній газ ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » станом на 27.08.2024, згідно з договором №4DP887-708-21 на загальну суму 454 275,00 гривень.

Постанову від 07.11.2024 про об'єднання матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072030000071 від 04.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002109 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України, №12024071030002110 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002111 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002112 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002113 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002114 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002115 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002116 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002117 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002118 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, №12024071030002119 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002120 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002121 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002122 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002123 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, № 12024071030002124 від 06.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України - об'єднати в одне під № 42024072030000071 від 04.09.2024.

Постанову в.о. керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_18 від 26.12.2024 року продовжено строки досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42024072030000071 від 04.09.2024 до 3 місяців тобто до 08.02.2025 року.

Постанову про відібрання експериментальних зразків підпису та почерку від 03.01.2025.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2025 продовжено строку досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42024072030000071 від 04.09.2024 до 5 місяців тобто до 08.04.2025 року.

Лист про надіслання органу досудового розслідування на запит про надання інформації за вих.. № 7762-2025 від 20.01.2025 року щодо надання оригіналів документів, а саме договорів про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим, укладались між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ФГ " ОСОБА_16 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме наступні документи:

договір постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 28.07.2020 № 41DP887-592-20, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та фермерське господарство « ОСОБА_8 »;

графік погашення заборгованості від 26.04.2021 року до Договору, згідно якого між сторонами договору погоджено графік сплати заборгованості в період з 07.05.2021 року по 30.06.2021 року.

графік погашення заборгованості від 12.07.2021 року до Договору, згідно якого між сторонами договору погоджено графік сплати заборгованості у розмірі 738581,15 грн. до 10.08.2021 року

додаткова угода №1 від 18.10.2021 року, про вилучення об'єкта споживання природного газу,

договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.10.2021№ 41DP887-708-20 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Витяг загальної інформації про Фермерське господарство « ОСОБА_15 », Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_8 », Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_14 ».

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 08.11.2024 року у кримінальному провадженні № 42024072030000071 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених часиною першою статті 190, часиною другою статті 190, часиною другою статті 190 часиною третьою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною третьою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною третьою статті 190 Кримінального Кодексу України.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.01.2025 обрано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Рішення ІНФОРМАЦІЯ_16 від 23.05.2022 (справа №914/366/22), Договір №41АР200-14778-22 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 14 січня 2022 р. укладеного між ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » Постачальник - в особі Старшого менеджера із збуту ОСОБА_19 , з однієї сторони і Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » -Споживач, в особі директора ОСОБА_6 , з іншої сторони та додатками до нього, Додаткова угода до №ДУ-2/41АР200-14778-22 до Договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР200-14778-22 від 14 січня 2022 р., Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2022-09.04.2024 між ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » і Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за договором №41АР200-14778-22 від 14 січня 2022 р. від 10 квітня 2024 р.; Рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10 травня 2023 (справа №907/598/22); Договір №41 FP797-14642-21 від 01.10.2021 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів укладеного між ТОВАРИСТО З ОБМЕЖЕОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_18 » - Постачальник в особі старшого менеджера із збуту ОСОБА_20 з однієї сторони, і Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » - Споживач, в особі директора ОСОБА_6 , з іншої сторони додатками; актами приймання-передачі природного газу; Акт звірки, до вказаного договору не містять відомостей щодо причетності до вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, оскільки стосуються господарських відносин між іншими юридичними особами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , повідомив що був заступником головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у 2020-2021 роках.

До його посадових обов'язків входило: ведення бухгалтерського обліку та податкового обліку, пов'язані з цим операції. Аналізуючи бухгалтерську та фінансові звітності щодо виконання умов Договорів з постачання природного газу, ним було виявлено ряд договорів по яких не були виконанні умови щодо оплати, переглянувши наявну документацію по цих договорах було зроблено попередній висновок, що вони могли бути укладені з метою заволодіння природнім газом без наміру сплати за нього повної вартості, тобто якщо казати «простими словами», на його думку, вчинення шахрайства по відношенню до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Було проведений аналіз контрагентів та кінцевих споживачів і було виявлено, що в усіх випадках фігурує гр. ОСОБА_6 , а також пов'язані з нею юридичні особи та особи з кола її оточення, зокрема ОСОБА_14 та ОСОБА_22 , хоча договори укладались з різними юридичними особами, але в «періоді» це виглядало приблизно так - одна юридична особа укладала договір на постачання газу, відбирала певний обсяг газу, після чого частково/або не розраховувалась, а на її місце з іншим договором «заходила» інша юридична особа, яка вчиняла аналогічно.

Так, протягом 2020 - 2021 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та юридичними особами, в яких у власниках чи керівниках фігурують одні і ті самі особи, було укладено Договори постачання природного газу, а саме як я пригадую «28» липня 2020 року, між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та Фермерським Господарством « ОСОБА_17 », в особі директора - ОСОБА_6 , було укладено постачання природного газу.

Також в подальшому, 19.10.2021 між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в особі директора - ОСОБА_6 було укладено Договір на поставку газу.

Однак споживачі не в повному обсязі сплачували за спожитий газ.

Було укладено договори про розстрочення сплати заборгованості, частково сплачували.

Свідок зазначив що є рішення Господарського суду про стягнення коштів із споживачів, що набрали законної сили, проте такі не виконані.

При цьому свідок також вказав на те, що були і інші суб'єкти з якими договори укладала на постачання газу підписант - обвинувачена, та також мала заборгованість.

Надаючи правову оцінку установленим фактичним обставинам справи і суті обвинувачення, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред'явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі й поданих у судовому засіданні.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений; 3) у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

Роз'яснення суворого додержання, закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, передбачені, також, у п. 18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

Пред'являючи остаточне обвинувачення ОСОБА_6 за ч.ч. 1,2,3,4 ст. 190 КК України, орган досудового розслідування кваліфікував остаточно дії обвинуваченої за частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України, як в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві); за частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, як шахрайство, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому; за частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України, як в шахрайстві, вчинене у великих розмірах; за частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України, тобто в шахрайстві, вчинене у особливо великих розмірах.

Зі змісту обвинувального акту слідує, що орган досудового розслідування також пред'являючи обвинувачення ОСОБА_6 за ч.4 ст. 190 КК України, як шахрайство, вчинене повторно у особливо великих розмірах.

За обставин викладених в обвинувальному акті орган досудового розслідування кваліфікував дії обвинуваченої ОСОБА_6 як реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння природнім газом укладаючи договори постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою заволодіння природнім газом шляхом обману уклавши вищевказані договори.

При цьому, на переконання сторони обвинувачення, 28.07.2020 ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння природнім газом товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та не маючи на меті повної оплати за поставлений газ, уклала договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-592-20 між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник), з однієї сторони та фермерське господарство « ОСОБА_8 » (Споживач).

Крім цього, на переконання сторони обвинувачення, 19.10.2021 ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння природнім газом товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та не маючи на меті повної оплати за поставлений газ, уклала договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-708-20 між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник), з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (Споживач).

Своєю чергою, як вважає сторона обвинувачення, обман з боку обвинуваченої полягав у тому, що були можливості розрахунку згідно договору у зв'язку з наявністю грошових коштів на банківських рахунках ФГ « ОСОБА_8 » та враховуючи аналіз виписки про рух коштів за період з 01.01.2020 до 02.10.2024, встановлено відсутність перерахування грошових коштів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за поставлений природний газ відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 № 33К82001000, станом на 27.08.2024 на загальну суму 454 275,50 грн., в тому числі ПДВ в сумі 75 712,58 грн., що підтверджує на думку сторони обвинувачення злочинний умисел ОСОБА_6 .

Статтею 190 КК України (у редакції Закону, що діяв на час вчинення діяння ) передбачено кримінальну відповідальність за шахрайство, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Як випливає зі змісту зазначеної норми кримінального закону та правозастосовної практики, отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання належить кваліфікувати як шахрайство в тому разі, коли винна особа в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов'язання не виконувати.

Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати укладення договорів кредиту, позики, попередньої оплати за виконання певної роботи тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати належно обумовлену роботу чи повернути борг.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридично значимої інформації) характер. У другому випадку для наявності шахрайства необхідно встановити, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов'язковості або вигідності передачі майна (права на майно) шахраєві, була причиною добровільної передачі потерпілим майнових благ. Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, вчинене не може визнаватися шахрайством.

У постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 127/20587/14-к викладено наступну позицію.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховання певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Відповідно, обов'язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об'єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно.

Верховний Суд в ухвалі від 26.02.2019 року у справі № 1-177/11 зазначив, що за змістом диспозиції ст. 190 КК України шахрайство полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно потерпілого шляхом обману чи зловживання довірою, а суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. У разі відсутності хоча б одного з названих елементів, у тому числі об'єктивної та/або суб'єктивної сторони складу цього злочину, такі дії особи можуть вказувати на наявність між сторонами цивільно-правових відносин і не можуть вважатися злочином.

У результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна.

Обман чи зловживання довірою при шахрайстві застосовуються винним з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов'язковість передачі йому майна чи права на нього. Отже, обов'язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об'єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно.

Стаття 190 КК України, інкримінована ОСОБА_6 , передбачає кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно… (ч.2), у великих розмірах… (ч. 3), в особливо великих розмірах… (ч. 4).

Зі змісту зазначеної норми кримінального закону та правозастосовної практики, отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання належить кваліфікувати як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов'язання - не виконувати (п. 18 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»).

Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою або обману, слід розглядати укладення договорів кредиту, позики, попередньої оплати за виконання певної роботи тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати належно обумовлену роботу чи повернути борг.

Із суб'єктивної сторони шахрайство характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Відсутність хоча б одного зі складових елементів шахрайства, у тому числі об'єктивної чи суб'єктивної сторони, означає, що дії осіб, поведінка яких оцінюється, можуть знаходитись в іншій юридичній площині, ніж кримінальна, а саме свідчити про наявність цивільного або господарського спору (постанова ВС №51-2903км18 від 02.10.2018 року).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ст. ст. 91, 92 КПК України).

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст. 86 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч. ч. 1, 2 ст.17 КПК України).

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом (ч. 2 ст. 17 КПК України, рішення Європейського суду з прав людини усправах «Кобець проти України'від 14.02.2008 р., «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06.12.98).

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас, виправдувальний вирок постановляється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення ( ч. 1 ст. 373 КПК України).

Суд дослідив усі представлені стороною обвинувачення (прокурором) докази, сприяв сторонам у їхньому збиранні, надав достатньо часу для надання нових доказів, систематично роз'ясняючи відповідні правомочності учасникам процесу.

Зважаючи на це та достатньо тривалий термін розгляду даного провадження, що виходить за межі розумного, суд вважає можливість отримання додаткових доказів вичерпаною.

Співставляючи пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення із наданими суду доказами, суд приходить до однозначного висновку, що сторона обвинувачення не виконала, визначеного ст. 92 КПК України, обов'язку доказування: - винуватості обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (форми вини, мотивів, мети); - розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Суд вважає недоведеною поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_6 складу інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2, 3, 4 ст.190 КК України, з огляду на таке.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема, досліджених письмових доказів, показань свідка, договір постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 28.07.2020 № 41DP887-592-20, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник) (далі - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), в особі старшого менеджера із збуту ОСОБА_9 , з однієї сторони та фермерське господарство « ОСОБА_8 » (Споживач) (далі - ФГ « ОСОБА_8 »), в особі директора ОСОБА_6 , з іншої сторони та договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.10.2021№ 41DP887-708-20 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Постачальник) (далі - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (Споживач), з іншої сторони фактично пов'язаний з підприємницькою діяльність зареєстрованої в установленому законом порядку юридичних осіб, пов'язаної з передбаченою діяльністю таких осіб.

На виконання умов договору від 28.07.2020 № 41DP887-592-20, укладеного між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ФГ « ОСОБА_16 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » передавав споживачу газ. ФГ « ОСОБА_8 » отримано від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » природного газу в періоді з січня 2020 року по серпень 2021 року в розмірі 516 441,23 м? на загальну суму 5 747 803,63 грн. Поряд з цим, природній газ, який був спожитий ФГ « ОСОБА_16 », та оскільки не був оплачений у повному обсязі, внаслідок чого в останнього перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » утворилася заборгованість в сумі 1326614, 71 грн.

Як слідує з досліджених доказів, у період з січня 2020 року по серпень 2021 року за обсяг спожитого природного газу ФГ « ОСОБА_8 » перерахувало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » грошові кошти в сумі 4427168,60 грн.

Крім цього, як слідує з укладених додатків до договору від 28.07.2020 № 41DP887-592-20 між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ФГ « ОСОБА_16 » від 26.04.2021 року та 21 липня 2021 року сторонами таких узгоджувались графіки погашення наявних на той час заборгованості за спожитий газ.

Крім цього, на виконання умов договору № 41DP887-708-20, укладеного 19.10.2021 між ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » передавав споживачу газ.

Як слідує з досліджених актів звіряння взаємних розрахунків за період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року між ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " за договором № 41DP887-708-20 від 19.10.2021, за спожитий ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " частково сплачувались кошти в розмірі 160896,90 грн., та оскільки такий не був оплачений у повному обсязі, внаслідок чого в останнього перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » утворилася заборгованість в сумі 454 275,50 грн.

Крім цього, відомості про часткову оплату за спожитий газ ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у сумі 160896,90 грн. вказує представник заявника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в заяві про вчинене кримінальне правопорушення також.

Діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та юридичних осіб ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", ФГ « ОСОБА_8 » має ознаки підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що Юридична особа ФГ " ОСОБА_8 ", код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , було зареєстровано 27.01.2020 року, на даний час не ліквідовано та не припинено діяльність такої, з основним видом діяльності Розведення свійської птиці, ОСОБА_6 вказується як підписант. Юридична особа ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " було зареєстровано 28.10.2020 рік, з основним видом діяльності Розведення свійської птиці, та на час укладення договору постачання газу керівником (директором) значилась ОСОБА_6 .

Самі ж посилання прокурора на виписки про рух коштів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та можливості, на думку сторони обвинувачення, розрахунку згідно договору у зв'язку з наявністю грошових коштів на банківських рахунках ФГ « ОСОБА_8 », не може свідчити переконливо, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ФГ « ОСОБА_8 » підприємницькою діяльністю не займалися до моменту укладення договорів про постачання природного газу.

Такі висновки суду підтверджені дослідженими судом доказами та спростовують версію сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння природнім газом укладаючи 28.07.2020 договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-592-20, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою заволодіння природнім газом шляхом обману уклала вищевказаний договір, а також укладаючи 19.10.2021 договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-708-20, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою заволодіння природнім газом шляхом обману уклала вищевказаний договір.

Належними засобами доказування в цьому випадку могли б бути акти безпосередньої перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ФГ « ОСОБА_8 » уповноваженими органами, зокрема, первинних документів фінансово-господарської діяльності (накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків), їх звірки з контрагентами, детальних даних про рух коштів юридичних осіб, в тому числі платіжних доручень, аналіз інтернет-банкінгу, що на розгляд суду, окрім виписки про рух коштів з одного рахунку ФГ « ОСОБА_8 » та висновку аналітичного дослідження про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ФГ « ОСОБА_8 » а також висновку експерта від 05.11.2024 №СЕ-19/107-24/10643-ЕК за результатами проведення економічної експертизи про розмір несплачених сум за спожитий природний газ вказаними юридичними особами, на розгляд суду надано не було.

Також, суд вважає безпідставним покликання сторони обвинувачення на аналіз виписки про рух коштів за період з 01.01.2020 до 02.10.2024, за якою на думку сторони обвинувачення встановлено відсутність перерахування грошових коштів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за поставлений природний газ. Оскільки в матеріалах провадження наявні відомості лише про рух коштів ФГ « ОСОБА_8 » на рахунку відкритому в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 ». Крім цього, договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-708-20 укладено тільки 19.10.2021 року, а юридична особа ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " була зареєстрована 28.10.2020 рік.

Так, стороною обвинувачення надано довідку про наявність банківського рахунку ФГ « ОСОБА_8 » в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_19 ».

В той же час не виключена можливість існування рахунків вказаних юридичних осіб у інших банківських установах. Так, матеріали висновку аналітичного дослідження стосовно ФГ « ОСОБА_8 » , які долучені до кримінальної справи, містять інформацію про наявність рахунків ФГ « ОСОБА_8 » в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », Казначействі України, АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_19 ».

В судовому засіданні так і не було встановлено чи укладалися ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ФГ « ОСОБА_8 » у період часу інкримінованих епізодів інші договори поставки, послуг (зокрема водопостачання, користування електроенергією, тощо), чи були вони виконані у подальшому, у якій спосіб проводилися розрахунки юридичними особами щодо господарської діяльності, чи був отриманий будь-який дохід, якщо отримано та за який період, чи були сплачені податки у зазначений період, чи були в товаристві працевлаштовані інші особи окрім ОСОБА_6 .. При цьому, частково така інформація зазначена в матеріалах висновку аналітичного дослідження стосовно ФГ « ОСОБА_8 », однак в такому відсутні відомості про дати проведених розрахунків, дат поданих податкових декларацій, тощо.

Виходячи з обов'язку органу слідства доводити обставини кримінального провадження, суду не надано жодних доказів щодо намагання слідчого чи прокурора вилучити необхідні документи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Частина 2 вказаної статті визначає, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно змісту частини 1статті 92 КПК України обов'язок доказування покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно до ч.1, 2 статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Із даних обвинувального акту слідує, що в ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням Товариству з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заподіяно матеріальні збитки на загальну суму 14 112 706 гривень, які не відшкодовано.

Поряд з цим, вказаний розмір шкоди взагалі не обґрунтовується жодними дослідженими доказами в ході судового розгляду.

Для виявлення порушень, які б могли сприяти зловживанням, розробленню рекомендацій, якими необхідно керуватися фундаментальними фінансово-бухгалтерськими поняттями і є необхідними в доказуванні інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, доцільно використовувати первинні документи, дані комп'ютерного обліку, які є по суті обліковими реєстрами хронологічних записів, проводити зустрічні перевірки з контрагентами тощо.

Хронологічний аналіз господарських операцій використовується при необхідності стеження за рухом товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів за конкретний період. Такі аналізи проводяться по певних господарських операціях за кожний день шляхом співставлення залишків на початок дня, приходу, витрат за день і виведення залишку на кінець дня. Хронологічне дослідження по днях дає можливість відтворити реальність проведених операцій, а також правильність оформлення та достовірності документів, які відображають товарно-фінансові операції.

У випадку ретельного розслідування даного провадження, особливо з огляду на невизнання ОСОБА_6 своєї провини, ґрунтовній перевірці підлягали би відомості про контрагентів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ФГ « ОСОБА_8 », транспортні засоби, які перебували у їх користуванні, їх переміщення Україною, місця завантаження ним товару, наявність нерухомого майна, виготовленої продукції, а також конкретні місця, дати і час отримання коштів, їх призначення та спрямування.

Такі обставини не встановлені і стороною обвинувачення, оскільки згідно даних обвинувального акту вказується , що ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння природнім газом укладаючи договори постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою заволодіння природнім газом шляхом обману, без зазначення, коли саме яким чином ОСОБА_6 заволоділа природнім газом, в чому саме полягає корисливість спонукань в її діях, що свідчить про обмеження стороною обвинувачення лише загальними, абстрактними, нічим не підтвердженими судженнями.

Навіть у випадках наявності заборгованості за отриманий природний газ юридичними особами, достовірно не доведеною залишився спосіб заволодіння саме ОСОБА_6 природним газом та корисливість спонукань в її діях, тому письмові документи про наявність заборгованості не є настільки вагомими, щоб засвідчити наявність цього факту поза розумним сумнівом та виключити цивільно-правові стосунки.

Факту незаконного збагачення ОСОБА_6 за рахунок зловживання довірою, чого не пред'явлено у обвинуваченні особі або за рахунок обману, як вказано в обвинувальному акті потерпілого, умислу на це, та корисливого мотиву, як про це вказано в обвинуваченні, теж достовірно не встановлено.

Позаяк, відсутні відомості про розпорядження отриманим газом саме ОСОБА_6 , отримання ОСОБА_6 грошових коштів замість того, щоб направити такі на погашення заборгованості ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зокрема, про те, що вони використовувались на інші, ніж бізнес або підприємницьку діяльність, цілі.

За порушення грошового зобов'язання встановлено цивільно-правову відповідальність, зокрема, згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд також зазначає, що на час укладення договорів про постачання газу, відповідно до діючої на той час статті 44 ГК України закріплено принципи підприємницької діяльності, та зазначено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління (діюча на час події стаття 133 ГК України).

Стаття 134 ГК України (діюча на час інкримінованих дій) визначала право власності як основне речове право у сфері господарювання, та встановлювала, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом. В силу приписів статті 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Аналіз зазначених положень в сукупності зі встановленими обставинами свідчить про те, що потерпілий, як власник своїх грошових коштів та майна, мав право на власний розсуд ними розпоряджатися, в тому числі і для здійснення господарської діяльності, не забороненої законом, відтак несе і ризики такої діяльності та був наділений правом захищати свої майнові права в судовому порядку.

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Суд вважає, що за належної обачності та добросовісності потерпілий мав би вжити заходів до належної фіксації правовідносин із юридичними особами, керівником та підписантом якої була обвинувачена задля повноцінного захисту своїх майнових прав у суді в порядку цивільного (господарського) судочинства або ж надання вагомих доказів обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема того, що ще в момент передачі ними майна юридичним особам безпосередньо ОСОБА_6 не мала намірів виконувати взяте на себе зобов'язання, а отримані блага привласнити.

Проте таких доказів суду не надано. Позаяк, навіть, не доведено усіх обставин, що входять до предмету доказування в даній категорії справ, зокрема, місця, часу, способу вчинення злочину, детальних обставин господарської діяльності юридичних осіб та руху їх коштів, зокрема ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Відомості про телефонні перемовини ОСОБА_6 , їх локалізацію, активність у соціальних мережах та меседжерах, безготівкові та готівкові розрахунки, історії інтернет-банкінгів не витребовувались, негласні слідчі (розшукові) дії не проводились.

У контексті цивільно-правових відносин варто сприймати обставини, що викладені в обвинуваченні по вказаним епізодам, на що вказують рішення у справах №907/50/22 та №907/227/22, якими з стягнуто з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ФГ « ОСОБА_8 » на користь ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " заборгованість за спожитий природний газ.

Так, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14.06.2022 (справа №907/50/22), згідно якого позов задоволено частково та стягнуто з Відповідача Фермерське господарство « ОСОБА_16 » (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 ) на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 ) заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1 425 088,92 грн (один мільйон чотириста двадцять п'ять тисяч вісімдесят вісім гривень 92 коп.) в тому числі основна заборгованість за спожитий природний газ у сумі 1 320 615,03 грн, пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором 53 771,87 грн, три відсотки річних 9 202,42 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 41 499,60 грн, а також судовий збір у сумі 18 890,08 грн.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_11 від 07 листопада 2022 р. (справа №907/50/22), якою рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14.06.2022 у справі №907/50/22 залишено без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства « ОСОБА_13 » без задоволення.

Наказом від 15 лютого 2023 р. (справа № 907/50/22) ІНФОРМАЦІЯ_10 , про стягнення з Відповідача Фермерське господарство « ОСОБА_16 » (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 ) на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 ) заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1 425 088,92 грн (один мільйон чотириста двадцять п'ять тисяч вісімдесят вісім гривень 92 коп.) в тому числі основна заборгованість за спожитий природний газ у сумі 1 320 615,03 грн, пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором 53 771,87 грн, три відсотки річних 9 202,42 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 41 499,60 грн, а також судовий збір у сумі 18 890,08 грн.

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29 серпня 2022 р. (справа №907/227/22) яким позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 , заборгованість в сумі 454 275,50 грн. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят п'ять гривень 50 копійок) за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим №41DP887-708-21 від 19.10.2021 року.

Наказом від 17 жовтня 2022 ( справа №907/227/22) ІНФОРМАЦІЯ_10 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 , заборгованість в сумі 454 275,50 грн. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят п'ять гривень 50 копійок) за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим №41DP887-708-21 від 19.10.2021 року на сплачений судовий збір у розмірі 6 814,13 грн. (шість тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 13 копійок).

Сторона обвинувачення не надала жодного доказу того, що у момент укладання відповідних договорів з ФГ « ОСОБА_8 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та поставлення природного газу відповідно до актів приймання-передачі природного газу ОСОБА_6 мала на меті заволодіти цим майном і не виконувати умови договорів у майбутньому.

Тобто, прокурор не обгрунтував перед судом наявність в діях ОСОБА_6 ознак шахрайства та в чому воно б полягало, оскільки відсутні дані про те, як всупереч досягнутим домовленостям з потерпілим вона розпорядилася отриманим обсягом природного газу від потерпілого, в чому полягав обман та яку недостовірну інформацію вона їм надавала.

З цих підстав суд зазначає, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ФГ « ОСОБА_8 » було частково виконано умови зобов'язання за договорами поставки природного газу, що має наслідком цивільну, а не кримінальну відповідальність.

При прийнятті рішення в цій справі, з урахуванням положень ч. 2 ст.62 Конституції України, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

У разі здійснення позичальником принаймні часткового повернення коштів за кредитним договором і за відсутності доказів про намір не виконувати своїх зобов'язань ще в момент отримання кредиту, в діях позичальника (поручителя) відсутні об'єктивна і суб'єктивна сторона шахрайства (ухвала Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 1-177/11, провадження № 51-4158км18).

Відповідно до Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною, «ніхто не може бути позбавлений свободи через неможливість виконання договірного зобов'язання».

Аналогічне положення міститься у статті 11 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Таким чином, інститут «боргової тюрми» є порушенням норм міжнародного права.

У справі «Карімов та інші проти Азербайджану» (№24219/16, 56908/16 та 60139/16) Європейський Суд з прав людини констатував порушення вимог ст.6 (право на справедливий суд) та ст.1 Протоколу № 4 (заборона позбавлення волі за борг) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зважаючи на призначення заявникам покарання у виді позбавлення волі за борги.

При цьому висловлені під час допиту припущення свідка про те, що обвинуваченою могли бути укладені з метою заволодіння природнім газом без наміру сплати за нього повної вартості, не заслуговують на увагу, оскільки такий не володів даними про можливості вказаних юридичних осіб станом на 2020-2021 роки.

На переконання суду, також, не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про те, що на момент укладання договору ОСОБА_6 достовірно знала, що не зможе виконати умови таких договорів.

Своєю чергою досліджені у справі докази, зокрема дані наданих сторонами документів, свідчать про те, що ОСОБА_6 вживала заходів, спрямованих на виконання умов укладеного із ФГ « ОСОБА_8 » договору. Так, установлені обставини свідчать про те, що у період з січня 2020 року по серпень 2021 року за обсяг спожитого природного газу ФГ « ОСОБА_8 » перерахувало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » грошові кошти в сумі 4427168,60 грн.

Крім цього, судом враховується, що постановою від 06.09.2021 року приватного виконавця було відкрито виконавчого провадження №66719217 де боржником зазначено ФГ « ОСОБА_8 », стягувачем вказано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » про стягнення боргу в розмірі 84775,23 грн. Постановою від 06.09.2021 року приватного виконавця в межах виконавчого провадження №66719217 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках юридичної особи.

Як слідує з досліджених доказів, незважаючи на наявність арештів на рахунки ФГ « ОСОБА_8 », наявність заборгованості перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не заперечувалась, а сплачувалась згідно платіжних інструкцій в період з 07.09.2021 року по 15.11.2021 року за спожитий природний газ чз ОСОБА_14 .. В частині виконання умов договору ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_6 пояснювала, що у зв'язку з початком широкомасштабної війни, робота підприємства була паралізована, та після зупинки роботи відновити виробництво було не можливо.

Суд зазначає, що загальновідомим є той факт, що датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року, а 24 лютого 2022 року російська федерація здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану на всій території України, вказані обставини не заперечувались учасниками провадження, та вказані обставини не підлягають доказуванню.

Іншими словами, установлені судом на підставі належних доказів дані свідчать про те, що ОСОБА_6 , як підписант, керівник, та безпосередньо юридичні особи ФГ « ОСОБА_8 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », мали реальні можливості та бажання виконати взяті на себе зобов'язання на час укладення договорів за постачання споживчого газу.

Діям щодо неможливості оплати заборгованості за спожитий газ ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в період лютого 2022 року, та неможливості оплати заборгованості за спожитий газ після накладення арешту на рахунки ФГ « ОСОБА_8 » сторона захисту надала обґрунтовані пояснення, які сторона обвинувачення не спростувала. Тому такі дії обвинуваченої, на переконання суду, не є належним доказом наявності у ОСОБА_6 злочинної мети незаконно заволодіти майном ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і не забезпечити виконання умов договорів поставки природного газу у майбутньому.

Цивільно-правові відносини це врегульовані нормами цивільного права майнові і особисті немайнові відносини, що засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, угоди, договори та інші правочини. Цивільно-правовими угодами визнаються дії громадян, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що становлять зміст угоди.

Тобто, особа при укладанні цивільно-правової угоди повинна мати право на її укладення та можливість виконання покладених за цією угодою на неї обов'язків.

Відмежовуючи шахрайство від цивільно-правових деліктів, слід виходити з того, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство, якщо встановлено, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов'язання не виконувати. Розмежування кримінально-караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не по тому, як оформлені укладені між сторонами договори, а по тому, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, приймаючи на себе зобов'язання, не має ніяких реальних можливостей і бажання їх виконувати, мова йде про шахрайство.

У даній справі, на момент укладання договорів ОСОБА_6 діяла від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як керівника та підписанта ФГ « ОСОБА_8 » у межах своїх повноважень, тобто маючи повноваження на укладення таких угод.

Надані стороною обвинувачення докази: договори, платіжні інструкції, акти приймання-передачі природного газу - не містять ознак підроблення та підтверджують наявність цивільно-правових відносин.

Суд зазначає, що стороною обвинувачення не надано достатньої сукупності доказів, які б доводили відсутність реальних можливостей в ОСОБА_6 , яка виступала від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ФГ « ОСОБА_8 », забезпечення виконання умов вказаних договорів.

Про характер цивільно-правових відносин між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ФГ « ОСОБА_8 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », можуть свідчити також рішення та судові накази господарського суду Закарпатської області, копії яких були надані сторонами провадження.

Своєю чергою, в частині вказаних доводів сторони обвинувачення щодо наявності грошових коштів на банківських рахунках ФГ « ОСОБА_8 » та враховуючи аналіз виписки про рух коштів за період з 01.01.2020 до 02.10.2024, встановлено відсутність перерахування грошових коштів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », суд звертає увагу на те, що навіть наявність грошових коштів на рахунках достатня для виконання відповідного договору або відсутність як вказує сторона обвинувачення перерахування коштів за спожиті послуги після укладення договору не свідчить про наявність у ОСОБА_6 умислу станом на момент укладення таких договір не виконувати такі з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », або про її обізнаність щодо неможливості виконати такий договір в майбутньому.

Дослідивши вказані докази, в тому числі показання свідків та документи, надавши кожному з них оцінку на предмет належності, допустимості, а сукупності зібраних доказів - на предмет достатності, суд дійшов висновку, що між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і ФГ « ОСОБА_8 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » виникли цивільно-правові відносини з приводу договору постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 28.07.2020 № 41DP887-592-20 та договору від 19.10.2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41DP887-708-20.

Будь-яке не виконання господарського договору не може вважатися шахрайством.

Сторона обвинувачення в суді за допомогою належних, допустимих і достатніх доказів не довела, що встановлена в суді сукупність обставин виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом цього судового розгляду, крім того, що був вчинений передбачений ч.ч.1-4 ст. 190 КК України злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 ..

Прокурор не спростував надану обвинуваченою версію їх взаємовідносин між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ФГ « ОСОБА_8 » та між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема документами, що свідчить про обґрунтованість і вірогідність такої версії.

Ухвалюючи вирок у цій справі суд при всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, вважає, що під час судового провадження не здобуто та не надано суду безсумнівних доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про те, що в діях ОСОБА_6 є склад злочину, передбаченого ч.ч.1- 4 ст.190 КК України, в якому вона обвинувачується.

Своєю чергою суд зазначає, що у межах цього кримінального провадження суд не надає оцінку діям ОСОБА_6 як службової особи - керівника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та підписанта ФГ « ОСОБА_8 » в частині розпорядження коштами, які надійшли на рахунок цих юридичних осіб, оскільки це виходить за межі пред'явленого у справі обвинувачення.

Крім цього, право знати та розуміти, в чому особа обвинувачується, є одним із складових елементів визначеного в статті 6 Конвенції права на справедливий суд. Проте, стороною обвинувачення у порушення вимог кримінального процесуального кодексу України, суд робить висновок, що взагалі не з'ясовано, яким саме способом було вчинено шахрайство ОСОБА_6 , оскільки під час складення слідчим та затвердження прокурором обвинувального акту допущено суттєві суперечності, а саме - в кваліфікуючих діях обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1- 4 ст. 190 КК України, не розкрито яким чином саме обвинувачена зловживала довірою потерпілого та у якій формі шляхом обману потерпілого заволоділа чужим майном в особливо великих розмірах при виконанні дій по отриманню споживчого газу згідно договорів, тобто не сформульовано об'єктивної сторони інкримінованого їй злочину, не відображено ознак прямого умислу, що вказує на неконкретність зазначеного обвинувачення. При правовій кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого орган досудового розслідування обвинувачує ОСОБА_6 , та при формулюванні обвинувачення слідчий та прокурор не визначилися у кваліфікуючих ознаках шахрайства відповідно до обставин у справі та змісту зібраних письмових доказів, зробивши загальне формування заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно в особливо великих розмірах.

Досліджені судом докази унеможливлюють зіставлення фактичної складової обвинувачення з його юридичним формулюванням. Відсутність конкретного формулювання обвинувачення є порушенням права обвинуваченого на захист та справедливий судовий розгляд, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та обмежує гарантоване право обвинуваченого на захист вже на момент пред'явлення йому обвинувачення. Між тим, а ні з обвинувального акту, а ні з досліджених судом доказів та показань свідка, не вбачається в чому ж саме полягав умисний характер дій ОСОБА_6 , направлений на заволодіння майном потерпілого шляхом шахрайства, враховуючи механізм постачання газу згідно договору кінцевому споживачу юридичним особам де працювала ОСОБА_6 ..

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 32 КК України повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що злочини, передбачені ст. 190 КК України по епізодам укладення договору постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 28.07.2020 № 41DP887-592-20, укладений між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в особі старшого менеджера із збуту ОСОБА_9 , з однієї сторони та ФГ « ОСОБА_8 », в особі директора ОСОБА_6 , з іншої сторони, кваліфіковані органом досудового розслідування за часиною першою статті 190, часиною другою статті 190, часиною другою статті 190 часиною третьою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною третьою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190, часиною четвертою статті 190 КК України, окремо по місцям.

Поряд з цим, в цій частині інкримінованих епізодів зазначається про вчинення таких дій щодо одного потерпілого, та не вказується про відсутність у в таких єдиного злочинного умислу на незаконне заволодіння майном конкретного потерпілого в особливо великому розмірі. За таких обставин кваліфікація дій ОСОБА_6 по вказаним епізодам мала отримати кримінально-правову оцінку, як єдиний продовжуваний злочин, та жодна з таких дій не може бути кваліфікована, як вчинення окремого злочину.

При прийнятті рішення щодо правильності правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_6 суд враховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного Кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі №658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння. За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

При формуванні судового рішення про дії обвинуваченої, суд, надав оцінку всім доказам обвинувачення і сторони захисту та був орієнтованим на практику Європейського Суду з прав людини, який вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, пункт 23 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 12 від 03.12.1997 р., № 6 від 30.05.2008 р.), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.323 КПК України в основу вироку можуть бути покладені лише ті достовірні докази, які були розглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Крім цього дані вимоги процесуального закону узгоджуються з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішеннях: так у справі «Абрамян проти Росії» Європейський суд зазначив, що у п.3 ст.6 Конвенції йдеться про необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. У кримінальній справі надання повної, детальної, інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (справа «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Матточіа проти Італії», «І.Н. та інші проти Австрії»). Крім того, право бути детально проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції».

Відповідно до статті 65КПК України доказами в кримінальній справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша); ці дані встановлюються показаннями свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами (частина друга). Перелік суб'єктів, які можуть подавати докази, визначено у статті 66 Кодексу.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В рішенні ЕСПЛ у справі Вассіліоса Ставрополуса проти Греції (скарга № 35522/04, 27 вересня 2007 року п. 39), суд вважає, що на підставі принципу «in dubio pro reo» (сумніви тлумачаться на користь підсудного), який представляє собою приватне вираження принципу презумпції невинуватості, не повинно існувати ніякої якісної відмінності між виправдувальним вироком, зважаючи на відсутність доказів і виправдувальним вироком у зв'язку з констатацією безсумнівної невинуватості особи. У дійсності, виправдувальні вироки не розрізняються залежно від підстав, прийнятих до уваги в кожному окремому випадку суддею в кримінальному процесі. Згідно роз'яснень, даних у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», недопустимим є обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

У судових дебатах прокурор просила визнати обвинувачену винуватою з призначенням міри покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного їй майна. Представник потерпілого участі не приймав. Водночас на адресу суду надіслав заяву з виступом в судових дебатах, в якій підтримав думку прокурору щодо доведеності вини і визначення міри покарання ОСОБА_6 , заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовільнити в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 звернув увагу суду, що підстав для постановлення обвинувального вироку не встановлено і необхідно обвинувачену виправдати. Обвинувачена ОСОБА_6 обмежилася повним не визнанням вини, стверджує, що її вина не доведена зібраними доказами у справі, вона не вчиняла шахрайських дій та не заволоділа чужим майном, просила постановити виправдувальний вирок.

Щодо особи обвинуваченої, то суд враховує, що ОСОБА_6 , раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно до ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої ОСОБА_6 , складеної уповноваженим органу з питань пробації, за змістом якої виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити середню небезпеку для суспільства, в тому числі і окремих осіб.

За таких обставин, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, у тому числі й щодо збирання, подання та оцінки доказів обвинувачення, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, суд приходить до висновку про те, що за результатами даного судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом, що за вказаних в обвинувальному акті обставин ОСОБА_6 вчинила дії, відповідальність за які передбачено ч.1 ч.2,ч.3, ч.4 ст. 190 КК України. Тому, за цими обвинуваченнями, ОСОБА_6 , належить виправдати та ухвалити щодо них виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діяннях обвинуваченої є склад кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст. 127 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » подало цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину на заявлену суму 1 780 890, 21 грн.

Частиною третьою статті 129 КПК передбачено, що у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення суд залишає позов без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_6 підлягає виправданню, цивільний позов цивільного позивача має бути залишеним без розгляду.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

У даній справі заходи забезпечення кримінального провадження, окрім обрання підозрюваній запобіжного заходу, не застосовувалися, речові докази відсутні. Разом з цим, надані сторонами кримінального провадження документи необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 обирався у виді домашнього арешту, строк дії якого закінчився, клопотань про обрання запобіжного заходу або продовження дії попереднього до суду не надходили.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 15122,10 гривень судово економічної експертизи від 05.11.2024 року, слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 127, 128, 129, 284, 369 - 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст.190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст.190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 190 Кримінального кодексу України, та виправдати у зв'язку із недоведеністю наявності в її діях складу даних кримінальних правопорушень.

Цивільний позов ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - залишити без розгляду.

Роз'яснити виправданій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на поновлення в її правах, обмежених під час кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення експертизи в даному кримінальному провадженні в сумі 15122,10 гривень судово економічної експертизи від 05.11.2024 року віднести на рахунок держави.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ

132162371

Наступний документ

132162373

Інформація про рішення:

№ рішення:	132162372
№ справи:	308/4504/25
Дата рішення:	27.11.2025
Дата публікації:	01.12.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(12.02.2026)
Результат розгляду:	Справа направлена за підсудністю Львівський апеляційний суд
Дата надходження:	09.02.2026

Розклад засідань:

Минулі засідання (18)

17.04.2025 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
06.05.2025 14:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.05.2025 15:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
23.05.2025 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
21.07.2025 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
21.07.2025 14:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
30.07.2025 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.08.2025 10:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
07.08.2025 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
05.09.2025 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
11.09.2025 15:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
23.09.2025 15:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
07.10.2025 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.11.2025 15:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.11.2025 15:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.11.2025 16:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
08.04.2026 11:30	Львівський апеляційний суд
23.04.2026 10:00	Львівський апеляційний суд