Справа № 304/2513/24 Провадження № 2-о/304/22/2025
17 листопада 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
з участю секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу № 304/2513/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просить встановити факт, що вона постійно проживала зі спадкодавцем - батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Перечин Перечинського району Закарпатської області, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Перечин Перечинського району Закарпатської області помер її батько - ОСОБА_3 . Покійний залишив заповіт, яким заповів їй належну йому 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 . Вона прийняла спадщину за батьком, так як постійно проживала разом з ним на час відкриття спадщини - на день його смерті у будинку АДРЕСА_1 , де батько постійно проживав до смерті та де вона проживала тоді і проживає на даний час. У вказаному будинку також проживав її рідний брат, а син спадкодавця - ОСОБА_2 , який проживає там і на даний час. Також з батьком проживала його дружина, а її мати - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак місце її проживання на день смерті батька та до ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстроване за іншою адресою - АДРЕСА_3 , тобто у будинку її дядька ОСОБА_5 . Реєстрація її місця проживання на час відкриття спадщини за батьком не за адресою проживання батька перешкоджає їй оформити спадкування за батьком та отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, так як вона не може документально підтвердити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та, відповідно, підтвердити прийняття спадщини. Зазначає, що спадкоємцями першої черги за законом є вона та її брат ОСОБА_2 , оскільки батьки її батька померли задовго до нього, інших дітей у батька не було. Одночасно звертає увагу на те, що спору між нею та братом щодо прав спадкування за батьком чи будь-яких інших спорів про право немає. Те, що вона постійно проживала з батьком на день смерті не заперечує ОСОБА_2 та це можуть підтвердити свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Також вказаний факт підтверджується тим, що власник будинку АДРЕСА_3 , тобто її дядько ОСОБА_5 , у 2014 році подавав до неї позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження вказаним будинком та зняття з реєстрації місця проживання, де вказував, що вона, будучи зареєстрованою у вказаному будинку, фактично там не проживала. Вказаний позов був залишений без розгляду за заявою позивача, так як вона знялася з реєстрації місця проживання та 02 серпня 2014 року зареєструвала місце проживання за адресою проживання свого батька, де фактично постійно і проживала. З огляду на вищевикладене просить заяву задовольнити.
Ухвалою судді від 09 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без руху і надано строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення представнику заявника ухвали. Повідомлено заявника, що вказані в даній ухвалі недоліки слід усунути шляхом подання нової заяви та її копій для вручення іншим учасникам справи, та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвалою судді від 04 листопада 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення; залучено ОСОБА_2 до участі у даній справі як заінтересовану особу; постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження.
У судовому засідання заявник ОСОБА_1 заяву підтримала у повному обсязі та просила таку задовольнити. Також зазначила, що весь час проживала разом з батьком, однак деякий час була зареєстрована у бабусі, оскільки була на черзі на квартиру. На даний час вона вже зареєстрована у спадковій квартирі. Раніше не зверталася до нотаріуса, так як не думала про оформлення спадщини, тим більше і мати була жива.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що з 1981 року проживає за адресою: АДРЕСА_4 . З того часу вона знає заявницю ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із синами, братом, мамою та батьком за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою заявниця проживає і на даний час разом зі своїм братом. Нещодавно померла їх мати, а батько вже давно.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що є сусідкою заявника ОСОБА_1 . Підтверджує, що ОСОБА_1 багато років проживала у АДРЕСА_1 , разом з дітьми, братом та батьком. На даний час заявник продовжує проживати за вказаною адресою зі своїм братом та дітьми.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_1 є племінницею її чоловіка. Зазначає, що заявник завжди проживала у АДРЕСА_1 , хоча і була зареєстрована у АДРЕСА_3 , тобто у бабусі. Інша адреса реєстрації пов'язана з тим, що заявник хотіла отримати квартиру. Пригадує, що колись її чоловік дійсно подавав позов до суду, так як хотів виписати ОСОБА_1 . Однак потім вони домовилися, ОСОБА_1 зрозуміла, що робить недобре, оскільки жодного дня не проживаючи у АДРЕСА_3 , зареєстрована за вказаною адресою.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 10 травня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 32.
Також суд встановив, що ОСОБА_3 на випадок смерті належну йому 1/2 (одну половину) жилого будинку з надвірними будовами, розташованогого у АДРЕСА_5 , заповів своїй дочці ОСОБА_1 , про що свідчить заповіт від 29 грудня 1995 року, посвідчений державним нотаріусом Перечинської державної нотаріальної контори Маріаш М., зареєстрований в реєстрі за №2311.
Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 80816584 від 11 квітня 2025 року, наданого приватним нотаріусом Маріашем В.І., спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена.
Згідно Витягу про осіб, місце проживання яких зареєстровано або було зареєстровано в період з 23 квітня 1985 року по 30 квітня 2012 року, наданого Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області 18 вересня 2024 року за № 543/14-11, за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані, зокрема: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (період реєстрації з 17 червня 1993 року по теперішній час), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (період реєстрації з 23 квітня 1985 року по 30 квітня 2012 року).
Також матеріали справи свідчать про те, що заявник ОСОБА_1 з 02 серпня 2014 року також зареєстрована за вищевказаною адресою.
Заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначає, що будучи зареєстрованою у АДРЕСА_3 , фактично без реєстрації проживала разом зі своїми батьком ОСОБА_3 до моменту його смерті у АДРЕСА_1 . Разом з цим, відсутність реєстрації місця її проживання за останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3 створює їй перешкоди у реалізації належного права на розпорядження спадковим майном.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17.
Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких за виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Як роз'яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відтак суд, дослідивши зібрані в справі докази, зокрема заслухавши показання свідків, вважає, що факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за таким за адресою: АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження, а тому заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. 5, 7, 258-259, 265, 294, 315 ЦПК України, суд,
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_6 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_6 .
Повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року.
Головуючий:Ганько І. І.