Справа № 303/5856/25
2а/303/75/25
27 листопада 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді Мирошниченка Ю.М.
при секретарі Лукач К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Звертаючись до суду, позивач просив визнати поважними причини пропуску та поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом про скасувати постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 травня 2025 року № 1265, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд зазначив, що на момент відкриття провадження у справі не в змозі достовірно констатувати факт пропущення строку звернення до суду позивачу та вважав клопотання позивача про поновлення пропущеного строку передчасним.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення сторін щодо строку звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною другою статті 44 КАС передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними визначених КАС певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина 1 статті 121 КАС України).
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частини 3, 4 статті 123 КАС України).
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Тобто поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Водночас, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2024 р. (справа № 990/270/23) поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
У разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/20/25 (постанова від 17.04.2025 р.).
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2020 року (справа № 685/1153/17) зазначив, що з'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (стаття 277-1 КУпАП).
Разом з цим закон не забороняє таке повідомлення в інший спосіб, що забезпечує поінформованість особи за три доби до дня розгляду справи про дату та місце розгляду справи. Тому слід вважати належним повідомлення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи в протоколі про адміністративне правопорушення, якщо він вручений особі під розписку, при цьому вона має право внести свої зауваження або відмовитися від підписання. Такий спосіб повідомлення забезпечує право особи на захист та ознайомлення з суттю правопорушення, а також з процесуальними аспектами його розгляду.
Позивач стверджує, що копію оскаржуваної постанови отримав лише 17.07.2025 р. у Мукачівському відділі ДВС, на виконанні якого вона перебувала, та 26.07.2025 р. здав позов до поштового відділення, про що свідчить відповідний штемпель на конверті, в якому позовний матеріал надійшов до суду.
Водночас, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 05 травня 2025 року № 1265, який містить підпис позивача про отримання другого примірника протоколу, ОСОБА_1 під підпис був повідомлений, що розгляд його справи відбудеться о 15 годині 12 травня 2025 року за місцезнаходженням ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ).
Отже, позивач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи та оскільки не клопотав про відкладення розгляду справи й не повідомив про поважні причини неприбуття, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто за його відсутності о 15 годині 12 травня 2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Частиною 2 статті 286 КАС України визначено загальне та спеціальне правила початку обрахування десятиденного строку, протягом якого особа може звернутися до суду з позовом з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, (1) позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а (2) щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Таким чином, строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, що не стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, відраховується з дня розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто з дня, коли особа мала можливість дізнатися про наявність оспорюваної постанови, навіть якщо вона була відсутня на засіданні, але належним чином повідомлена.
Той факт, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, за результатами якого винесено оскаржувану ним постанову, передбачає достатній ступінь імовірності того, що він повинен був дізнатися про притягнення його до адміністративної відповідальності й не існувало перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова ВП ВС від 01.02.2024 р. у справі № 990/270/23).
Доводи позивача стосовно того, що строк звернення до суду із цим позовом повинен обчислюватися з дня отримання ним оскаржуваної постанови є хибними, позаяк ґрунтуються на суб'єктивному та помилковому розумінні норм законодавства й не вказують на наявність поважних причин пропуску вказаного строку, не зумовлюють наявності підстав для його поновлення.
Таким чином, позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не вказав, які саме об'єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений законом строк. Не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав у цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Керуючись 121-123, 142, 238, 241-243, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Головуючий Юрій Мирошниченко