Справа №303/7018/25
Провадження №2/936/347/2025
25.11.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., за участю секретаря судового засідання Тереля А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23.10.2025 з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області до Воловецького районного суду Закарпатської області надійшов вищезазначений позов для розгляду за підсудністю.
Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 12.09.2025 та обґрунтована наступним.
22.11.2020 між ТзОВ "ІНСТАФІНАНС" (торгова марка "Dinero") та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №ID9551752, який складається зі Спеціальних умов договору кредитної лінії та Загальних умов Договору кредитної лінії, а також будь-яких змін та доповнень до них. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону позичальника та прирівнюється до власноручного підпису. Відповідно до умов Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит на загальну суму 11500, 00 грн, який відповідач зобов'язалася повернути та сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
03.04.2025 згідно з умовами Договору факторингу № 573/ФК-25 TOB «ІНСТАФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43449827) відступило право вимоги за Кредитним Договором №ID9551752 від 22.11.2020 року на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ" (ЄДРПОУ: 41153878), у зв'язку з чим ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло права вимоги до відповідача.
Оскільки відповідачка не виконує свої зобов'язання за договором, станом на дату відступлення вимоги утворилась заборгованість в розмірі 42948,00 гривень, з яких позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 11500 гривень заборгованості за тілом кредиту, а також судові витрати.
24.10.2025 ухвалою судді Воловецького районного суду Закарпатської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Призначено судове засідання, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, надавши відзив 07.11.2025 та заяву про розгляд справи без її участі. З відзиву вбачається, що позов визнає, заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн, оскільки вважає розмір такої завищеним та неспіврозмірним зі складністю справи.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 22.11.2020 між ТзОВ "ІНСТАФІНАНС" (торгова марка "Dinero") та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №ID9551752, який складається зі Спеціальних умов договору кредитної лінії та Загальних умов Договору кредитної лінії, а також будь-яких змін та доповнень до них.
Договір підписаний одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону позичальника та прирівнюється до власноручного підпису.
Згідно зі спеціальними умовами для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №ID9551752 від 22.11.2020 року та Паспорта споживчого кредиту, відповідачу надано сума кредиту 5000 гривень, строк кредиту 30 днів - до 22.12.2020; процентна ставка в день початково зазначеної тривалості Кредиту 1.33%; процентна ставка в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість Кредиту (починається з наступного дня після Дати оплати) 1.5%, акційна процентна ставка в день 1.33%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 486.42%.
Відповідно до Додаткової угоди №АМ8407605 до спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №ID9551752 від 04.12.2020 року, відповідачу надано сума кредиту 6500 гривень, строк погашення до 22.12.2020; процентна ставка в день початково зазначеної тривалості Кредиту 1.33%; процентна ставка в день для початково зазначеної тривалості кредиту 0,60%; процентна ставка в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість Кредиту (починається з наступного дня після Дати оплати) 3.5%, акційна процентна ставка в день 0.60%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 194.06%.
Таким чином, відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит на загальну суму 11500, 00 грн, який відповідач зобов'язалася повернути в строки, визначені договором та сплатити відсотки за за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
Позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів відповідно до Загальних умов Договору кредитної лінії.
Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.
03.04.2025 згідно умов Договору факторингу № 573/ФК-25 TOB «ІНСТАФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43449827) відступлено право вимоги за Кредитним Договором №ID9551752 від 22.11.2020 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ" (ЄДРПОУ: 41153878), відповідно- ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло права вимоги до відповідача.
Не зважаючи на це, позичальник не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені Договором кредитної лінії №ID9551752 від 22.11.2020.
Відповідач ОСОБА_1 невиконання нею умов кредитного договору визнала, не заперечила проти стягнення з неї суми кредитної заборгованості у розмірі 11500 грн.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Кредитним договором і взяті на себе зобов'язання останньою не виконано, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані проценти не повернуто, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі на дату відступлення вимоги в розмірі 42948,00 гривень, з яких позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 11500 гривень заборгованості за тілом кредиту, що підтверджено витягом із Додатку №1 до Договору факторингу №573/ФК-25 від 03.04.2025.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).
У відповідності до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння а його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то з підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання рушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання ( ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При укладенні вищезазначеного Договору, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, саме на таких умовах, шляхом підписання його за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд всебічно та повно з'ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням основної вимоги, на підставі ст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідача в сумі 2422,40 грн.
Стосовно вимоги про стягнення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., які позивач поніс у зв'язку з розглядом цієї справи та які вважає судовими витратами в цій цивільній справі, які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України, суд зауважує таке.
Згідно з п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на правову допомогу: Акт №ID9551752 від 12.09.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги, складений між адвокатом Білецьким БюМ. та ТОВ ФК "Укрфінстандарт"; детальний опис наданих послуг адвокатом на підставі Договору про надання правової допомоги №41153878 від 29.01.2025 та додаткової угоди до нього; Додаткову угоду №ID9551752 від 12.09.2025, згідно з якими вартість наданих послуг правової допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 складає 6000,00 грн.
Водночас, суд зауважує, що самого Договору про надання правової допомоги №41153878 від 29.01.2025, а також документів, що свідчать про фактичну сплату вказаних витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), позивачем не надано.
Отже, суд констатує, що витрати на професійну правничу допомогу позивачем документально не підтверджені та не доведені, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ: 41153878) заборгованість за Кредитним договором №ID9551752 від 22.11.2020 у розмірі 11500 гривень 00 коп, судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 коп, а всього- 13922 (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
У задоволенні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» судових витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення через Воловецький районний суд Закарпатської області або безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ», місцезнаходження: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ: 41153878;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення буде складено 28.11 2025 року.
Суддя Софілканич О.А.