Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/646/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Стручкова Л. І.
Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.
06.11.2025 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2025 року в справі про притягнення:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ПАТ «Укртелеком»
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247622, ОСОБА_1 15.02.2025 року о 10.15 год. під час керування автомобілем «Део Нубіра» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 14.6 а) ПДР на перехресті вул.. Першотравнева, автодороги М-30 (Олександрійського району) не переконавшись у безпечності маневру здійснив обгін транспортного засобу «Рено Меган», реєстраційни номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у тій самій смузі і повертав ліворуч.
Постановою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з мотивувальної частини, суддя дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б об'єктивно підтверджували факт здійснення водієм ОСОБА_1 обгону на перехресті, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, суд вказав, що згідно висновку експерта № 827/25-27 в діях водія ОСОБА_1 не вбачається факт порушення ним правил дорожнього руху, які б були в прямому причинному зв'язку з ДТП.
У апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить скасувати постанову районного суду і прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити провадження у справі згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Зазначає, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст. 38 КУпАП закінчились, а тому суд першої інстанції мав би закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, суд дійшов помилкових висновків про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він здійснював обгін на перехресті, чим порушив п.14.6 ПДР України.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає обставинам справи, перед поворотом ліворуч він завчасно увімкнув покажчик повороту та розпочав маневр. Перехрестя було добре видно, а ввімкнений покажчик свідчив про намір повороту. При таких обставинах, стверджує, що саме неправомірні дії ОСОБА_1 , водія автомобіля «Део Нубіра», який мав можливість відмовитися від обгону на перехресті та уникнути зіткнення і знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією даної ДТП та наслідками.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що суддею Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області повністю досліджено усі докази у справі, встановлені обставини справи, надано їм вірну оцінку, та просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
Вказує, що у судовому засіданні 11 серпня 2025 року повідомляв суд першої інстанції, що він обізнаний про можливість закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, однак заперечив проти такого рішення. Своє рішення пояснив тим, що йому відомо про нереабілітуючий характер зазначеної підстави і з урахуванням того, що він з самого моменту ДТП і до початку розгляду справи вини не визнав, наполягав на отриманні результатів експертизи, на вирішення якої були поставленні питання, у тому числі причинно-наслідкового зв'язку.
Будучи своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, потерпілий ОСОБА_2 та його захисник адвокат Чепула І.В. в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, адвокат Чепула І.В. в телефонному режимі просив розглядати справу без їх участі, за наявними матеріалами справи.
При таких обставинах, апеляційний суд відповідно до вимог п.6 ст. 294 КУпАП вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без ОСОБА_2 та адвоката Чепули І.В. в межах доводів апеляційної скарги.
З'ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши наявні в справі письмові докази, вважаю, що апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає за таких підстав.
За змістом положень ст. ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на ПДР України.
Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вищевказаних вимог ПДР України, які зазначені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
Так, за правилами пункту «а» п.п.14.6 ПДР України встановлено, що обгін заборонено на перехресті.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 247622 від 15 лютого 2025 року, ОСОБА_1 поставлено за провину те, що він 15.02.2025 року о 10 годині 15 хвилин на перехресті автодороги М-30 (Олександрійський район) та вул. Першотравнева, керуючи транспортним засобом «Део Нубіра», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час виконання обгону не переконався, що водій транспортного засобу «Рено Меган», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду у тій самій смузі, повертав ліворуч , в результаті чого відбулося зіткнення.
У відповідності до даних схеми-місця ДТП від 15 лютого 2025 року, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП: транспортний засіб «Део Нубіра», державний номерний знак НОМЕР_1 - переднє праве крило, капот, блок фара ліва і права, передній бампер, пошкоджено лакофарбове покриття; транспортний засіб «Рено Меган», державний номерний знак НОМЕР_2 - деформація лівої частини кузова ТЗ, ліве крило, ліві передні двері, лівий поріг (а.с.2).
У поясненнях до протоколу ОСОБА_1 , на місці пригоді свою вину у недотриманні вищевказаних вимог ПДР не визнав, вказав, що на місці ДТП маються по одній полосі для руху у кожному напрямку. Попереду нього рухався автомобіль «Рено Меган». Швидкість руху була близько 75 км/год. Перед подією ДТП «Рено Меган» рухався ближче до правого краю проїжджої частини. Світлові прилади були заліплені снігом. На місці ДТП відсутні дорожні знаки, які б попереджали про наявність перехрестя. Дорожнє полотно було вкрито снігом , розмітки видно не було. Дорожня обстановка не свідчила про наближення до перехрестя. Рухаючись правіше у нашій полосі водій Рено зменшив швидкість. Будь-які світлові сигнали не надавались. З його поведінки не вбачалось, що він має намір повертати, з його дій вбачалось, що він має намір зупинитись на обочині. Він продовжував рух, коли порівнявся із дверима водія Рено, кутовим зором побачив, що він перестроюється на його полосу. Відстань між транспортними засобами у цей час становила безпечний інтервал близько 1м. Уникнути ДТП не було технічної можливості. З такого перебігу подій , відсутності інформованості водія про наближення до перехрестя , відсутність знаків регулювання дорожнього руху та нерозчищеної розмітки, виключають у його діях складу правопорушення. Винним себе не вважає (а.с.3).
У письмових пояснення потерпілий ОСОБА_2 вказав, що він керував автомобілем «Рено Меган», державний номерний знак НОМЕР_2 , по автодорозі М-30, рухався напрямку м. Дніпро, доїжджав до повороту як їхати до с. Червона Кам'янка, увімкнувши лівий покажчик повороту, коли вже мав повертати на перехресті його почав обганяти автомобіль «Део Нубіра», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів, завдано матеріальних збитків, травмованих не має. Після цього відразу викликали працівників поліції (а.с.4).
Крім того, постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.03.2025 року у справі призначено судову інженерно-транспортну експертизу (автотехнічну експертизу обставин та механізму ДТП), проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно висновку експерта № 827/25-27 твердження, що водій ОСОБА_1 здійснював обгін автомобіля «Рено Меган», не мають свого технічного підтвердження. Механізм ДТП відповідає прямолінійному руху автомобіля «Део Нубіра» вздовж автодороги. В даній дорожньо-транспортній ситуації, з експертної точки зору в діях водій автомобіля «Део Нубіра» ОСОБА_1 не вбачається невідповідності до вимог ПДР. Дії водія автомобіля «Део Нубіра» ОСОБА_1 не перебувають в причинному зв'язку з ДТП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Тому, будь-яких доказів щодо наявності порушень ОСОБА_1 пункту «а» п.п.14.6 ПДР України у матеріалах справи немає.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі стосовно механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди є недоведеними та нічим не підтверджені.
Таким чином висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП є правильним та відповідає дійсним обставинам справи.
Що стосується доводів ОСОБА_2 про закриття провадження у даній справі у зв'язку із закінченням строку притягнення особи до відповідальності без встановлення наявності чи відсутності вини особи, то такі апеляційний суд вважає безпідставними.
Так, нормами КУпАП прямо не передбачено необхідності визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у випадку закриття провадження у справі.
Однак суд звертає увагу на те, що встановивши вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення, законодавець не зробив будь-яких виключень щодо постанов про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, із чого необхідно зробити висновок про те, що виконання вимог ч.2 ст. 283 КУпАП є обов'язковим і для цього виду постанов.
Із урахуванням вищенаведеного та враховуючи відповідні положення ЦПК України та КАС України щодо обов'язковості висновків суду у справі про адміністративне правопорушення при розгляді цивільного чи адміністративного позову в частині висновків про те, чи мали місце певні дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою, виходячи із принципів верховенства права та однієї із засад судочинства, передбаченої п.2 ч.1 ст. 129 Конституції України, якою є забезпечення доведеності вини, суд приходить до висновку про те, що визнання вини особи є обов'язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав.
Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, у рішенні Суду "Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Аналіз диспозиції та санкції 124 КУпАП дає підстави стверджувати те, що це правопорушення відповідає критерію кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства, де визнання вини є обов'язковим відповідно до положень ст. 17, ч.4 ст.374 КПК України, п.2 ч.1 ст. 129 Конституції України.
Аналіз положень ст. 38 та п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП дає підстави стверджувати те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення. При цьому суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була би відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене та враховуючи зазначену вище правову позицію ЄСПЛ у питанні порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про те, що закриття справи у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за своєю суттю є закриттям справи із нереабілітуючих підстав, не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, що указує на необхідність визнання вини.
Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою підставою, а відтак не звільняє суд обов'язку з'ясувати передбачені ст. 280 КУпАП обставини про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, та навести виклад установлених під час розгляду справи обставин у постанові.
Відтак, в даному випадку, суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, дотримався вимог закону та в мотивувальній частині своєї постанови зробив висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП
Будь-яких процесуальних порушень, допущених суддею місцевого суду, під час розгляду даної справи, в тому числі і тих про які вказує ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає, достатніх та законних підстав для скасування постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2025 року, стосовно ОСОБА_1 - відсутні.
Керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2025 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Д.Л. Іванов