іменем України
28 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 394/292/25
провадження № 22-з/4809/124/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс»на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2025 року у складі судді Запорожця О.М.,
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 серпня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» задоволено. Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за договором про споживчий кредит від 25 березня 2021 року №26237734 у розмірі 23000 грн 00 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» 6056 грн судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.
До Кропивницького апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» про ухвалення додаткового рішення.В обґрунтування заяви посилалося на те, що Кропивницьким апеляційним судом ухвалено постанову за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2025 року. Вказувало, що в суді першої інстанції позивачем були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн, які він просив стягнути з відповідача на свою користь та ухвалити додаткове рішення у справі.
Розглянувши подану заяву, дослідивши письмові докази по справі колегія суддів вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 зазначено, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ЦПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі 910/16803/19).
На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем додано договір про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року №43657029, укладений між адвокатом Білецьким Б.М. та ТОВ «ФК «Солвентіс», детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги на суму 6000 грн від 03 березня 2025 року (а.с.16-19).
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та обсяг фактично витраченого часу за надані послуги при підготовці апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 6000 грн відповідають критерію розумності, та є співмірними із складністю виконаної роботи, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» підлягає задоволенню.
За вказаних вище обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення відповідно до вимог ст.270 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» задовольнити.
Ухвалити додаткове судове рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс»на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2025 року.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029, вул. Симона Петлюри, 21/1 м. Бровари, Київська область) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції узагальному розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко