Справа № 341/527/25
Провадження № 22-ц/4808/1543/25
Головуючий у 1 інстанції АННИШИН С. І.
Суддя-доповідач Луганська
25 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів: Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є,
за участю секретаря - Кузів А.В.
учасники справи
заявник - ОСОБА_1
заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,
орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Галицької міської ради, військова частина НОМЕР_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року, ухвалене в складі судді Аннишин С.І., за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опікуна та його призначення з необхідністю здійснення опіки над недієздатною, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Галицької міської ради, військова частина НОМЕР_1 ,,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опікуна та його призначення опікуном над недієздатною.
Заява обгрунтована тим, що рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30.01.2025 року визнано обмежено дієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено піклувальника над ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , який є сином ОСОБА_2 .
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов сім'ї, складеного Сапогівським старостинським округом Галицької міської ради Івано-Франківської області від 26.07.2023 року до мобілізації в ЗСУ син ОСОБА_1 проживав з матір'ю та здійснював догляд за нею. Інші особи, які можуть здійснювати такий догляд відсутні.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №292/2024 від 13.08.2024 року ОСОБА_2 , 1940 року народження, страждає стійким хронічним психічним розладом судинною (атеросклеротичною) деменцією, згідно МКX-10 F01.8, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними, а, отже, потребує призначення опікуна з подальшою необхідністю здійснення опіки над нею як недієздатною особою.
Рішенням виконавчого комітету Галицької міської ради від 04.12.2024 року визначено, що ОСОБА_1 може бути призначений опікуном ОСОБА_5 .
Заявник зазначає, що сам по собі факт проходження ним військової служби не може бути підставою для відмови у призначенні його опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки/піклування під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця піклувальником над недієздатною особою.
На підставі наведеного, ОСОБА_1 просив визнати ОСОБА_2 недієздатною та її опікуном призначити ОСОБА_1 ; встановити строк дії рішення в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною два роки з дня набрання рішенням законної сили.
Ухвалою Галицького районного суду від 02 квітня 2025 року залучено у справі заінтересовану особу військову частину НОМЕР_1 .
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опікуна та його призначення з необхідністю здійснення опіки над недієздатною задоволено частково.
Визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 відмовлено.
Суд ухвалив до призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 обов'язки зі здійснення опіки над нею покласти на орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Галицької міської ради.
Встановлено строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною - до 11 вересня 2027 року.
Не погодившись з рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року в частині відмови у призначенні опікуна та покладення опікунських повноважень на орган опіки піклування (виконком міської ради), ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити у оскарженій частині нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд не навів жодної переконливої причини чому висновок органу опіки на користь заявника було проігноровано і чому родинна опіка замінена інституційною. Опіки та піклування надається близьким родичам, оцінуються моральні якості, життєві обставини, здатність виконувати обов'язки, а у випадку заявника ОСОБА_1 , то він фактично відповідає цим критеріям, що підтверджено матеріалами та висновком органу опіки.
Судом неправильно застосовано право щодо впливу військової служби на можливість бути опікуном. Сам по собі факт проходження військової служби не є і не може бути автоматичною підставою для відмови у призначенні опікуном - на що посилався суд в оскаржуваному рішенні з посиланням на постанову Верховного Суду від 27.11.2024 року у справі №341/1526/23. Водночас висновок суду суперечить цій же правовій позиції, оскільки заявнику відмовлено лише через перебування на службі без дійсної оцінки попередньо здійснюваного постійного догляду, можливості звільнення, відпусток, ротацій і реального виконання представницьких дій опікуна та наявності позитивного висновку органу опіки на користь останнього.
Суд застосував норму закону у зворотному змісті, вважаючи службу перешкодою для опікунства, хоча законодавець визначає опікунство як підставу для звільнення від служби. Суд не навів мотивів чому відступив від висновку органу опіки та піклування на користь заявника. З урахуванням ст. 12.13,81-82 ЦПК України не забезпечив повноту дослідження та оцінки доказів, зокрема щодо реального здійснення догляду заявником і можливості виконання ним обов'язків опікуна. Висновок судово-психіатричної експертизи підтверджує потребу встановлення опіки, але не визначає конкретної особи опікуна - це дискреція суду за поданням органу опіки. Орган опіки визначив заявника, а тому суд, відмовляючи, мав надати чіткі, конкретні мотиви відступу від висновку органу опіки та піклування, однак таких мотивів не навів.
Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у призначенні опікуна, ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити у оскарженій частині нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга обґрунтована там, що заявник ОСОБА_1 є не просто особою, яка перебуває у родинних відносинах із недієздатною ОСОБА_2 , а є сином останньої, тобто особою першого ступеня споріднення та єдиним, хто виявив бажання опікуватися недієздатною ОСОБА_2 . Умови, передбачені ст. 63 ЦК України, які б виключали можливість ОСОБА_1 бути опікуном, відсутні.
Таке рішення порушує права недієздатної ОСОБА_2 , яка змушена буде покладатися при старості чи психічних розладах не на рідну їй людину, а на сторонніх осіб.
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Посилається на те, ОСОБА_1 на момент звернення до суду із заявою є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним на військову службу під час мобілізації та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , суд дійшов обґрунтованого висновку, що вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ОСОБА_1 обов'язків опікуна ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Повх І.Д. підтримав апеляційні скарги в межах їх доводів.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Гринишин І.Я. підтримав апеляційні скарги в межах їх доводів.
У судове засіданні представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Галицької міської ради та представник військової частини НОМЕР_1 не з'явилися, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документу.
Відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Із змісту апеляційних скарг вбачається, що рішення оскаржується в частині відмови у призначення опікуном ОСОБА_2 - ОСОБА_1 . Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною особою не оскаржується, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині, а саме у відмові заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні вимоги про встановлення опіки та призначення опікуном ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що подання Органу опіки та піклування щодо доцільності призначення заявника опікуном, не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості, оскільки жодних мотивів доцільності призначення опікуном саме заявника не містить.
Суд виходив з того, що зі змісту подання інші діти ОСОБА_2 на засідання опікунської ради не викликались, їхня думка стосовно призначення опікуна ОСОБА_1 не заслуховувалась. Висновок опікунської ради про те, що інших осіб, які б могли бути опікунами недієздатної ОСОБА_2 , окрім ОСОБА_1 , немає, зроблений тільки зі слів старости села Сапогів, який повідомив, що до мобілізації ОСОБА_1 доглядав за матір'ю та порався по господарству. В той же час, як вбачається з подання, староста не повідомляв про відсутність інших осіб, які можуть здійснювати опіку над ОСОБА_1 . Також у поданні не враховано, що заявник мобілізований та проходить військову службу в складі ЗСУ.
Суд зазначив, що ОСОБА_1 з 2022 року призваний за мобілізацією та проходить військову службу і вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків як опікуна ОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявник змінив своє прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », про що свідчить свідоцтво Серії НОМЕР_2 від 20.07.2019 року.
ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї, виданою Сапогівським старостинським округом №12 Галицької міської ради від 05.05.2023 №32/13-13 та актом обстеження житлово-побутових умов, виданого Сапогівським старостинським округом №12 Галицької міської ради від 26.07.2023 №4/13-08 ОСОБА_2 .
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, виданого Сапогівським старостинським округом №12 Галицької міської ради від 26.07.2023 №4/13-08 ОСОБА_2 часто хворіє, за станом здоров'я та у зв'язку з віком потребує постійного стороннього догляду. До мобілізації до лав ЗСУ з нею проживав її син ОСОБА_1 та здійснював за нею догляд. Інші особи, які можуть здійснювати такий догляд, відсутні. Житлові умови «задовільні». ОСОБА_2 проживає одна.
Відповідно до довідки, виданої Сапогівським старостинським округом №12 Галицької міської ради від 05.05.2023 року №31/13-13, ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 . З 2018 року з нею проживав її син - ОСОБА_1 , який здійснював догляд за своєю матір'ю, оскільки вона через невиліковну хворобу не могла самостійно пересуватися та обслуговуватися. ОСОБА_1 з 21.09.2022 року мобілізований на службу в ЗСУ.
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30.01.2025 року, ОСОБА_2 визнано обмежено дієздатною. ОСОБА_1 призначено піклувальником обмежено дієздатної ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №292/2024, наданого на підставі ухвали судді Галицького районного суду Івано-Франківської області Васильцової Г.А. від 11.12.2023 ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - судинною (атеросклеротичною) деменцією, згідно МКХ-10 F01.8. Внаслідок зазначеного розладу ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Виконавчим комітетом міської ради затверджено висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Галицької міської ради про можливість призначення громадян опікунами, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання її Галицьким районним судом Івано - Франківської області недієздатною, що підтверджується витягом з рішення виконавчого комітету Галицької міської ради Івано-Франківської від 15.04.2025 року №53.
Згідно з висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Галицької міської ради про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 . Згідно довідки ЛКК КНП «Галицький центр первинної медико - санітарної допомоги» Галицької міської ради ОСОБА_2 по стану здоров?я потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до акту обстеження житлово - побутових умов від 22.11.2024 № 8/13-08 ОСОБА_2 за станом здоров?я і у зв?язку з престарілим віком має потребу в постійному сторонньому догляді. Староста Сапогівського старостинського округу повідомив, що ОСОБА_1 до мобілізації проживав з мамою та здійснював догляд за нею: порався по господарству, супроводжував хвору до медичних закладів, готував їжу.
У висновку зазначено, що осіб, які б виявили бажання бути опікунами ОСОБА_2 , окрім ОСОБА_1 , не виявлено. ОСОБА_2 - багатодітна мати, проте її дочки та сини живуть далеко від с.Сапогів, є особами похилого віку і через стан здоров'я не мають змоги щоденно допомагати матері.
Згідно подання опікунської ради при виконавчому комітеті Галицької міської ради про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 опікунська рада при виконавчому комітеті Галицької міської ради вважає, що ОСОБА_1 може бути призначений опікуном ОСОБА_2 .
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №14728/2/256 від 22.03.2025 року на рапорт ОСОБА_1 старший солдат ОСОБА_1 звернувся з рапортом про звільнення з військової служби під час воєнного стану на підставі абзацу 15 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною - ОСОБА_2 , яка є його матір'ю.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 55 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
В постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20 викладена правова позиція, згідно якої «при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Згідно п. 3.1 Правил опіки та піклування, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Таке подання має для суду лише рекомендаційний характер.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 проходить військову службу у ЗСУ.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням виконавчого комітету №164 від 04.12.2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення заявника опікуном його матері ОСОБА_2 .
Із висновку вбачається, що ОСОБА_2 за станом здоров'я, віком потребує стороннього догляду, з метою захисту прав ОСОБА_2 орган опіки виходив з доцільності призначення опікуном останньої ОСОБА_1 , оскільки осіб, які б виявили бажання бути піклувальниками ОСОБА_2 , окрім ОСОБА_1 не виявлено.
У висновку зазначено,що ОСОБА_2 - багатодітна мати, проте її дочки та сини живуть далеко від с. Сапогів, є особами похилого віку і через стан здоров'я не мають змоги щоденно допомагати матері.
Між тим, сам висновок не містить висновку на підставі якої інформації орган опіки та піклування робить висновок про вік інших дітей ОСОБА_2 , їх місце проживання та не змогу будь-кого з них бути опікуном ОСОБА_2
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції , що висновок органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 не містить належної мотивації призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , зважаючи на наявність осіб, які можуть бути опікунами, а саме інших повнолітніх дочок і синів ОСОБА_2 .
Вказані обставини не досліджувались органом опіки та піклування при призначені заявника опікуном ОСОБА_2 , як і не досліджувались обставини можливості здійснення ними повноважень опікуна.
Крім того, орган опіки та піклування при направленні подання до суду не з'ясував можливість заявника здійснювати повноваження опікуна, оскільки ОСОБА_1 з 2022 року призваний за мобілізацією та проходить військову службу.
У постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711 св24) Верховний Суд зазначив, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність цього, уникаючи можливих зловживань, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції заявником та його представником не надано доказів того, що рідні брати чи сестри заявника за віком чи станом здоров'я не можуть бути опікуном матері.
Встановивши, що у ОСОБА_2 є інші діти, які можуть бути її опікунами, а ОСОБА_1 з 2022 року призваний за мобілізацією та проходить військову службу, що унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків опікуна ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуна із зазначених підстав. Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 26 червня2024 року у справі № 742/887/23 (провадження № 61-3316св24) та від 24 грудня 2024 року у справі № 716/662/24 (провадження № 61-13107св24), від 27 лютого 2025 року у справі №344/2344/24.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника скаржника - ОСОБА_8 про те, що сам факт призначення заявника опікуном є підставою для звільнення його з військової служби і вважаючи службу перешкодою для опікунства порушуються права його довірителя з огляду на наступне. ОСОБА_1 наразі не має можливості виконувати обов'язки опікуна, так як вже виконує обов'язки військовослужбовця відповідно до ст. 65 Конституції України та Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», де такими обов'язками визначено: захищати Україну, виконувати завдання оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності тому, враховуючи діючий у країні воєнний стан, заява ОСОБА_1 про призначення його опікуном над ОСОБА_2 при наявності інших рідних сестер і братів і при недоведеності ними здійснювати опіку над матір'ю, не може розцінюватися як порушення прав заявника на опіку.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в оскаржуваній частині по доводам апеляційних скарг не має.
Керуючись ст. ст.367,374,375,382,384, ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 та Гринчишина Ігоря Ярославовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року в оскаржуваній частині, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 28 листопада 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева