Справа № 344/19294/25
Провадження № 11-сс/4808/424/25
Категорія ст.303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
27 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
скаржника ОСОБА_7 ,
представника адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2025 року, -
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити. Визнати незаконною бездіяльність відповідальних осіб Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою. Зобов'язати відповідальних осіб Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 356, ч.1 ст.365, ч.1 ст. 191 КК України, що вчинені уповноваженими особами та представниками КП «Муніципальна інспекція «Добродій» в співучасті із уповноваженими та посадовими особами Івано-Франківської міської ради та розпочати досудове розслідування за вказаною заявою.
Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, оскільки слідчим суддею не з'ясовано всіх необхідних фактичних обставин справи.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що у 2002 році він придбав металевий гараж, який знаходився в дворі житлового будинку №16-Г по вулиці Целевича в м. Івано-Франківську. У вказаному гаражі він більше 20 років зберігав чимало матеріальних цінностей, зокрема, городній інвентар, автозапчастини, гумові килими, навісні шафи, бетонні плити, плити тирасові, чоловічий велосипед та інше. Найбільш важливі для нього речі, які він там зберігав - це художня, наукова та навчальна література в загальній кількості більше 100 одиниць. Вказані книги на даний час неможливо знайти у вільному продажі і для нього, як науковця, вони є цінними.
В серпні 2025 року він перебував на санаторно-курортному лікування за межами Івано-Франківської області. Проте, після приїзду з лікування він дізнався, що його гараж зі всіма цінностями був самовільно демонтований уповноваженими особами та представниками КП «Муніципальна інспекція «Добродій» в співучасті із уповноваженими особами та посадовими особами Івано-Франківської міської ради. Залишки гаража були переміщені на територію Локомотиворемонтного заводу, а більшість матеріальних цінностей з гаража, в тому числі книги, пропали.
При цьому, вказує, що на його неодноразові усні та письмові звернення, представники муніципальної інспекції постійно відмовляли у наданні правдивої інформації з приводу знаходження його особистих речей. Більше того, на адвокатський запит, останні повідомили, що ніякого демонтажу його гаража вони не вчиняли. Стверджує, що ніхто і ніколи з ним не зв'язувався щодо демонтажу гаража, а також не було жодного рішення суду чи міської ради, яким би було ухвалено перенесення гаражу. Таким чином, беззаперечним є те, що уповноважені особи та представники КП «Муніципальна інспекція «Добродій» в співучасті із уповноваженими та посадовими особами Івано-Франківської міської ради вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст. 356, ч.1 ст.365, ч.1 ст. 191 КК України.
У зв'язку з наведеним, 08 жовтня 2025 року він звернувся до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області із повідомленням про кримінальні правопорушення. Однак, тільки 22 жовтня 2025 року його викликав дільничий інспектор РУП ГУНП для відібрання пояснень з приводу його повідомлення про кримінальні правопорушення, де йому стало відомо, що відомості до ЄРДР не було внесено. Після розгляду слідчим суддею його скарги, 31 жовтня 2025 року в Івано-Франківському РУП ГУНП йому вручено відповідь про те, що його звернення розглянуте, підстав для внесення відомостей до ЄРДР немає, оскільки відсутні ознаки кримінального правопорушення, посилаючись на цивільно-правові відносини.
Вважає, що бездіяльність відповідальних осіб Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, яка полягає у безпідставному невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР свідчить про відкрите нехтування вимогами кримінального процесуального закону, а також суперечить завданням кримінального провадження. У свою чергу, оскаржуване рішення слідчого судді фактично позбавляє його права на захист від кримінальних правопорушень та на реалізацію ним свого гарантованого права на ефективний судовий захист.
Прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд провадження.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_8 не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності прокурора і просили задовольнити вимоги апеляційної скарги.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України колегія суддів вважає можливим проведення судового розгляду за відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами перевірки законності і обґрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні, поряд з іншим, можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 08 жовтня 2025 року ОСОБА_7 звернувся до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області із повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 356, 365 ч. 1, 191 ч. 1 КК України. Зокрема зазначав про те, що представники КП «Муніципальна інспекція «Добродій» разом з уповноваженими особами Івано-Франківської міської ради в серпні 2025 року самовільно демонтували його гараж, який в подальшому було порізано на частини, а всі матеріальні цінності, що знаходилися в гаражі, пропали.
Івано-Франківським РУП ГУНП Івано-Франківській області за результатами розгляду звернення ОСОБА_7 надано письмову відповідь від 27.10.2025 року за №198616-2025 про те, що під час розгляду звернення не встановлено обставин, які є достатніми для свідчення про вчинення злочину та внесення відомостей до ЄРДР, перевірку проведено відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та КУпАП. Крім того, повідомлено заявника про те, що 26.06.2025 працівниками КП «Муніципальна інспекція «Добродій» було демонтовано металевий гараж по вул. Целевича, 16 Г у м. Івано-Франківськ на підставі рішення Івано-Франківської міської ради №1147 від 29.10.2025.
ОСОБА_7 , в порядку ст. 303 КПК України, оскаржив бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та просив зобов'язати відповідальних осіб Івано-Франківського РУП ГУНП внести до ЄРДР відомості та розпочати досудове розслідування за його заявою.
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 . В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя послався на те, що в заяві про кримінальне правопорушення ОСОБА_7 як і в скарзі слідчому судді, заявником не наведено вагомих обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а тому зміст заяви не відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України. При цьому, слідчий суддя вважав, що за змістом заяви про злочин, ОСОБА_7 не погоджується із діями працівників КП «Муніципальна інспекція «Добродій» під час процедури знесення його гаражу, про яку він був повідомлений завчасно, але гараж самостійно не демонтував. В даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини та заявник вправі звернутись до суду із позовною заявою про відшкодування вартості втраченого, якщо таке мало місце, майна, яке перебувало в гаражі на час знесення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки він виходить за межі повноважень суду та стосується перевірки доводів щодо вчиненого кримінального правопорушення і встановлення обставин, які можуть бути встановлені тільки під час проведення досудового розслідування.
Так, згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 4 ст. 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Колегія суддів вважає, що повідомлення про злочин повинно мати посилання на реальні події, не містити характер припущення та не порушувати право інших осіб на захист своїх інтересів від безпідставного звинувачення у вчиненні злочину до якого вони явно не причетні. При цьому, особа яка стверджує про вчинення правопорушення повинна бути в установленому законом порядку повідомлена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин.
Згідно ч.1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Таким чином, чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за умови, що повідомлення про злочин містить достатні дані про вчинене правопорушення.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Кримінальне процесуальне законодавство не містить правових норм, які зобов'язують заявника довести наявність обставин, на які він посилається, та які свідчать про вчинення правопорушення. Суд повинен тільки встановити, що заява про правопорушення містить достатні дані для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та дозволяє встановити попередню правову кваліфікацію вчиненого правопорушення. При цьому, заявник особисто несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про правопорушення, що зобов'язує його посилатись тільки на обставини, які відповідають дійсності.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи, що заява ОСОБА_7 містить достатні відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, уповноважена особа зобов'язана була невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання повідомлення внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Так, ст. 356 КК України встановлено кримінальну відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Разом з тим, доводи про наявність ознак кримінальних правопорушень, які передбачені ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 191 КК України можуть бути перевірені органом досудового розслідування в межах відповідного провадження за наявності отримання додаткових даних щодо обставин демонтування гаражу, який належав ОСОБА_7 .
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Приписами ч.1 ст.412 цього Кодексу встановлено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом про зобов'язання уповноважених осіб Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 08 жовтня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу.
Зобов'язати уповноважених осіб Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 від 08 жовтня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5