Справа № 344/19274/25
Провадження № 11-сс/4808/417/25
Категорія ст.199 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
28 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано - Франківського апеляційного суду в складі :
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Івано - Франківського міського суду від 30 жовтня 2025 року, якою продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189, ч.5 ст. 190, ч.1 ст. 263 КК України,-
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою, через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що слідчим та прокурором порушено імперативні (обов'язкові) вимоги закону, а саме: досудове розслідування розпочато та здійснюється у незаконний спосіб, незаконно складено повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, з огляду на клопотання про обрання запобіжного заходу старшим слідчим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 не зазначено, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, не підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано - Франківського міського суду від 30 жовтня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , як незаконну.
Ухвалою слідчого судді Івано - Франківського міського суду від 30 жовтня 2025 року клопотання задоволено. Продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 28 грудня 2025 року включно.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що існують ризики можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вони не дають підстав застосувати на період до завершення досудового розслідування більш м'який запобіжний захід.
Під час апеляційного розгляду:
- підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 , підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді від 30.10.2025 року скасувати;
- прокурор з приводу поданої апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 30.10.2025 року без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом апеляційного оскарження є саме рішення слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 від 30 жовтня 2025 року, у зв'язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку судовим рішенням, які вже набули законної сили та виконані у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 відповідає цим вимогам, оскільки слідчий суддя правильно задовольнив клопотання, таке рішення прийнято за наявності необхідних для цього підстав, з наведенням відповідних мотивів.
Частиною 1 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як вбачається із матеріалів справи, старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_10 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025090000000113 від 03.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189, ч.5 ст. 190, ч.1 ст. 263 КК України.
04 вересня 2025 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2025 року застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 листопада 2025 року.
27 жовтня 2025 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтоване тим, що строк тримання підозрюваного під вартою закінчується, проте ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та залишаються актуальними, а також завершити досудове розслідування кримінального провадження не представляється можливим, оскільки необхідно виконати ще ряд процесуальних та слідчих дій: розсекретити матеріали проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій та документи стосовно їх належності й допустимості, отримати висновки судово - лінгвістичних семантико - текстуальних експертиз, фоноскопічних експертиз, молекулярно - генетичних, балістичних експертиз, виконати ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів, зокрема до інформації, яка міститься в операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » проаналізувати отриману інформацію про телефонні з'єднання, здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними, виконати вимоги ст. 290 КПК України.
На думку суду апеляційної інстанції, задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий суддя, дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189, ч.5 ст. 190, ч.1 ст. 263 КК України, що підтверджується наведеними прокурором даними разом з сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів у їх взаємозв'язку.
Апеляційний суд звертає увагу, що слідчий суддя досліджує обставини злочину лише щодо пред'явленої підозри, після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування ще триває, встановлюються нові фактичні дані, перевіряються обставини.
На думку колегії суддів, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , можуть викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу.
Також, на думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів належним чином оцінив в сукупності всі обставини згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, в тому числі характеризуючі щодо особи підозрюваного ОСОБА_8 .
Сукупність відомостей, які були встановлені під час розгляду клопотання, давали підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку мають місце ризики здійснити підозрюваним дії, передбачені п. п. 1,2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189, ч.5 ст. 190, ч.1 ст. 263 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлюючи про неминучість покарання за їх вчинення може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також інших підозрюваних, оскільки йому відомі їх анкетні дані та відомості про місце їх перебування.
- знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний будучи ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, які додавалися до клопотання про обрання міри запобіжного заходу, розуміючи, що документування його злочинної діяльності відбувалося шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій та на даному етапі розслідування потрібно провести ряд процесуальних дій з метою витребування документів та інших доказів.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно ніде не працевлаштований, на даний час підозрюється у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів.
Висновок про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею зроблено в результаті аналізу сукупності даних про подію кримінальних правопорушень, відомостей, що характеризують особу підозрюваного, інших обставин по кримінальному провадженню, оцінки доводів прокурора.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності з ст. 199 КПК України в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження доводи прокурора про те, що ризики згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України з часу застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати до теперішнього часу, що в свою чергу виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою.
Стороною захисту не наведено вагомих підстав вважати, що обставини, які вказували на наявність заявлених прокурором ризиків, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, змінилися, та відповідно, вони зменшились, а також, що після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.
Суд апеляційної інстанції враховує, що завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_8 перешкоджали вагомий об'єм слідчих (розшукових) дій, процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів, їх аналіз та оцінку.
Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання доведено неможливість запобігання відповідним ризикам у разі застосування до ОСОБА_8 іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При застосуванні іншого більш м'якого запобіжного заходу відносно нього існує значна ймовірність того, що він порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки.
Стороною захисту не спростовано мотивів слідчого судді про неможливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і розмір застави.
В ухвалі слідчого судді зазначено належне мотивування про неможливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, проаналізовано доводи сторони захисту.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слідчий суддя провів ретельний аналіз наявності підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 і з огляду на його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.5 ст. 190, ч.1 ст. 263 КК України, їх обставини, тяжкість, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з врахуванням даних про його особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду, який керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КК України, при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 не визначив розмір застави, оскільки йому інкримінується вчинення злочину із погрозою застосування насильства.
Під час апеляційного розгляду апелянтами не спростовано встановлених слідчим суддею підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
За таких обставин, ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 197, 199, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано - Франківського міського суду від 30 жовтня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_5
ОСОБА_4