Провадження № 22-ц/803/11082/25 Справа № 191/2717/25 Суддя у 1-й інстанції - Форощук С.А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
про повернення апеляційної скарги
28 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: Головуючого судді - Ткаченко І.Ю.,
Суддів: Свистунової О.В., Пищиди М.М.
ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Не погодившись із вказаним заочним рішення суду ОСОБА_1 16.10.2025 року через систему “Електронний суд» подала апеляційну скаргу
Ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено, а апеляційну скаргу було залишено без руху, для сплати судового збору.
19 листопада 2025 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 в якій вона просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі та є матір'ю - одиначкою.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до спати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Виходячи зі змісту ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, розстрочити, зменшити розмір судового збору або звільнити від сплати судового збору у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа ,яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільненні від сплати судового збору, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або зменшення повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Правова позиція щодо необхідності підтвердження незадовільного майнового стану була викладена в постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 у справі №904/9117/17, в якій Верховний Суд вказав на те, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Жодних документів, які б об'єктивно відображали майновий стан апелянта та розмір річного доходу за попередній календарний рік не подано.
Тому, наведені доводи щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з тих підстав, які заявлені у відповідному клопотанні.
Враховуючи викладене, підстави для звільнення від сплати судового збору апелянту за подання апеляційної скарги відсутні, подана з цього приводу заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ст. ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
Враховуючи, що недоліки апеляційної скарги не усунуті, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути її скаржнику.
Роз'яснити ОСОБА_1 те, що вона не позбавлена можливості повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити апелянту, що він не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення його апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у визначеному законом порядку.
Судді: