Провадження № 22-ц/803/11883/25 Справа № 201/6039/25 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
28 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Свистунової О.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів ,-
05 листопада 2025 року ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції через засоби поштового зв'язку апеляційну скаргу на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року цивільну справу витребувано з Соборного районного суду міста Дніпра.
24 листопада 2025 року цивільна справа надійшла на адресу суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року залишено без руху для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали, зобов'язавши надати виправлену апеляційну скаргу, відповідно до кількості учасників справи.
27.11.2025 року на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року надійшла заява від ОСОБА_1 про її роз'яснення.
Заява мотивована тим, що 25 листопада 2025 року постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначено, що апеляційна скарга не містить «клопотання особи, яка її подала», відповідно до п.7 ч.2 ст.356 ЦПК України. Разом з тим, апеляційна скарга не містила процесуальних клопотань, оскільки її предметом є оскарження рішення суду першої інстанції. Прохальна частина скарги містить вимогу про скасування рішення суду першої інстанції, що відповідає змісту ст. 356 ЦПК України. Враховуючи викладене, ухвала є незрозумілою в частині того, яке саме клопотання суд очікує від апелянта та з якою метою воно має бути подане.
У зв'язку з чим просила роз'яснити ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, а також надати роз'яснення, яке саме “клопотання» має бути подане до апеляційної скарги: чи йдеться про уточнення її прохальної частини (в частині вимог до результату розгляду позову),чи про подання окремого процесуального клопотання (наприклад, про витребування доказів, виклик свідків тощо).
Згідно з ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов наступних висновків.
За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення - ч. 1 ст. 271 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України - подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно із роз'ясненнями, викладеними в п. п. 7, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, під судовим рішенням мається на увазі будь-яке судове рішення, яким справа вирішується по суті, яке ухвалює суд у порядку цивільного судочинства (рішення, в т.ч. й заочне або ухвала, а також судовий наказ). Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й розяснення мотивів ухвалення рішення, суд своєю ухвалою відмовляє в роз"ясненні рішення.
Із зазначеного слідує, що розясненню підлягають не всі судові рішення.
Судове рішення, яке просить роз'яснити ОСОБА_1 , є ухвалою про залишення позовної заяви без руху. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, при цьому у вказаному рішенні суду не торкалось питання предмету спору, таке не є остаточним по справі та ним не вирішувалась суть позову, тому відсутні підстави для його роз'яснення, отже у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху слід відмовити.
Суд звертає увагу апелянта, що у разі виникнення труднощів із розумінням змісту ухвали або виконанням вимог, зазначених у ній, апелянт має право звернутися за правовою допомогою до адвоката чи іншого фахівця у галузі права, відповідно до законодавства України.
Керуючись ст.ст. 271 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху- відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя О.В. Свистунова