Провадження № 33/803/2927/25 Справа № 195/2282/24 Суддя у 1-й інстанції - Скрипченко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Дніпрі, апеляційну скаргу адвоката Охременка А.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії № 994518 19.12.2024 року о 23 годині 00 хвилин на автодорозі Р-73, 25 км., неподалік с.Кисличувата-с.Чумаки, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ DAF FTXF 105 460, д.н.з НОМЕР_1 та експлуатував причеп SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_2 та не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на нерухому перешкоду, відбійник, який поділяє смуги протилежного руху, внаслідок чого ТЗ отримало механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії № 994531 19.12.2024 року о 23 годині 10 хвилин на автодорозі Р73. 25 км. водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ DAF FTXF 105 460, д.н.з НОМЕР_1 та експлуатував причеп SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_2 та після скоєного ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння вживав лікарські препарати, чим порушив вимоги п.2.10є Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Охременко А.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Вважає, що дана постанова незаконна та винесена у невідповідності висновків суду з матеріалами справи, підлягає скасуванню.
Зазначає, що судом першої інстанції порушено право ОСОБА_1 на присутність під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього та реалізацію своїх процесуальних прав, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості скористатися юридичною допомогою адвоката, надавати пояснення та подавати покази.
На думку апелянта, судом першої інстанції допущено неповноту та однобічність судового розгляду.
Будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Охременко А.В. у судове засідання на 14 листопада 2025 року не з'явились.
На адресу Дніпровського апеляційного суду від адвоката Охременка А.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 14 листопада 2025 року через його зайнятість в іншому суді, та через відрядження ОСОБА_1 до м.Тбілісі.
Розгляд справи було відкладено на 26 листопада 2025 року та повідомлено учасників процесу про час, дату та місце розгляду справи.
Будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Охременко А.В. у судове засідання на 26 листопада 2025 року не з'явились. Про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 та його захисник Охременко А.В. належним чином та завчасно повідомлені про дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення, у судове засідання не з'явились, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без їх участі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянтом не оскаржується постанова Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року в частині закриття провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, тому постанова в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до вимог ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено законодавцем в ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. При цьому, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як вбачається з оскаржуваної постанови суд першої інстанції в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №994531 від 20.12.2024 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за допомогою алкотесту - 6810 ARBH 0598, результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 1,57 %проміле;
- довідка інспектора СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Горб Б. про те, що станом на 20.12.2024 року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП не притягувався;
- довідка інспектора СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенанта поліції Горб Б. про те, що станом на 20.12.2024 року ОСОБА_1 посвідчення водія отримував;
- рапорт інспектора СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенанта поліції Горб Б.;
- пояснення громадянина ОСОБА_1 ;
- відеофіксацією вчинення адміністративного правопорушення та складання протоколу відносно гр. ОСОБА_1 , який підтвердив обставини, що викладені в протоколах про адміністративне правопорушення серія ААД № 994518 від 20.12.2024 року за ст. 124 КУпАП та серії ААД № 994531 від 20.12.2024 року за ч.4 ст.130 КУпАП відносно нього. Крім того свою провину визнав повністю, що зокрема підтверджується його поясненнями, що містяться в матеріалах справи.
Надані докази були досліджені апеляційним судом.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 994531 19.12.2024 року о 23 годині 10 хвилин на автодорозі Р73. 25 км. водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ DAF FTXF 105 460, д.н.з НОМЕР_1 та експлуатував причеп SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_2 та після скоєного ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння вживав лікарські препарати, чим порушив вимоги п.2.10є Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст. 130 КУпАП. У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “пояснення додаються на окремому аркуші». Крім того зафіксовано, що у водія документи вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 від 06.05.2021 ТСЦ 3541, видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено місце та час розгляду справи, про що мається підпис останнього у відповідній графі (а.с.1).
Відповідно до рапорту інспектора СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП В Дніпропетровській області Горб Б., 19.12.2024 року останній разом із поліцейським СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Шипула Д.О. заступив у наряд ГРПП для забезпечення безпеки дорожнього руху та наданню допомоги його учасникам. 19.12.2024 близько 23-01 години зателефонували з блокпосту Д-09, та повідомили, що на автодорозі Р-73, 25 км сталося ДТП, а саме: ТЗ ДАФ, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на нерухому перешкоду відбійник, який поділяє смугу протилежного руху, близько 23-25 год. Прибувши на місце, дана подія знайшла своє підтвердження. В ході складання адміністративних матеріалів, водієві ТЗ ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою спеціального приладу, Драгер, проба показала позитивний результат 1,57 % проміле. Під час опитування ОСОБА_1 стало відомо, що останній після скоєння ДТП, від сильних хвилювань вжив ліки «Барбовал». Дана подія фіксувалась під запис на поліцейську бодікамеру №797930, №797963. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що ввечері 19.12.2024 він рухався з м.Дніпро до м. Нікополь на транспортному засобі ДАФ д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом, близько 19-30 години на трасі автодороги Н08 поруч з с.Кам'яне зупинився відпочити. Близько 23-00 години продовжив рух в бік м.Нікополь та на автодорозі Р73 почав засинати, та поблизу с. Чумаки здійснив наїзд на нерухому неосвітлену перешкоду відбійник, який поділяв смуги протилежного напрямку руху. Рухався зі швидкістю близько 50-60 км/год. Після ДТП через хвилювання випив заспокійливий засіб, а саме «Барбовал». НА вимогу працівників поліції пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Драгер погодився. Результат 1,57 % проміле.
Відповідно до чеку Alkotest Drager 6810, 20 грудня 2024 року о 01-08 годин, було проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп'яніння, результат склав - 1,57 проміле.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, які містяться на диску, долученому до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов тестування за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 6810, отриманий результат не заперечував.
Отже зазначені на цих відеофайлах фактичні обставини, а також інші докази по справі в їх сукупності, зокрема зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 994531 від 20.12.2024, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів інформації, підтверджують наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Згідно п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.
Відповідно до п.п. "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП наступає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Тобто, об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за її участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Положеннями частин 1-3 статті 266КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні вимоги містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція).
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у здійсненні зіткнення з відбійником та вживання після цього лікарських препаратів, чим було порушено вимоги п.2.10 ПДР України при обставинах, встановлених постановою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні зазначеного правопорушення, та вчинення його в стані крайньої необхідності.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених ч. 1 ст. 247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Охременка Артема Вікторовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко