Справа № 127/34317/25
Провадження 2-а/127/320/25
26 листопада 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
30.10.2025 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 5320 від 14.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яку мотивовано тим, що 27.06.2025 року позивач в застосунку Резерв+ побачив інформацію про порушення військового обліку і для з'ясування цієї інформації самостійно звернувся до відповідача, однак, не зважаючи на відсутність будь-яких підстав, представник відповідача склав протокол № 3309 від 30.06.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП за невчасне оновлення даних.
Проте, протягом 2024 року він неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі в червні 2024 року, для отримання відстрочки від призову на військову службу, оскільки доглядає за своєю матір'ю з інвалідністю 2 групи, свої облікові дані він оновлював вчасно і їх не змінював, про що повідомляв відповідачу під час складення протоколу.
Також позивачу було повідомлено, що розгляд протоколу відбудеться 14.07.2025 року о 10.00 год. в приміщенні ТЦК. В зазначену дату позивач звернувся до ТЦК, щоб дізнатись результати розгляду справи, однак, представник відповідача повідомив, що очікувати не потрібно, про результат розгляду він дізнається, коли отримає постанову.
Фактично копії постанови позивач не отримав, дізнався про неї під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у відділі ДВС 17.10.2025 року.
Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною, оскільки у постанові не вказано, які саме дані не оновив позивач і які дані сам відповідач не може отримати з відповідних державних реєстрів.
Позивач ОСОБА_1 просив скасувати зазначену постанову, а провадження у справі про притягнення його за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 05.11.2025 року.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Бездітна Т.В. позов підтримала за викладених у ньому обставин, просила вимоги ОСОБА_1 задоволити. Зауважила, що вимог закону позивач не порушував, підстав для притягнення його до відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП та накладення штрафу не було. Він не отримував повістки про виклик до ТЦК для уточнення персональних даних і сам зміст постанови не містить інформації, які ж дані не були відомі відповідачу. Просила врахувати, що позивач неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 2024-2025 років, в тому числі 18.06.2024 року і подавав всі необхідні військово-облікові дані для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В застосунку «Резерв +» відмітка про уточнення даних датована 26.07.2024 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав відзив на позов і просив повністю відмовити в його задоволенні.
19.11.2025 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву, згідно якого 30.06.2025 року уповноваженим працівником ТЦК та СП відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 3309 за ст. 210-1 КУпАП., оскільки він не виконав вимоги ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності ел.пошти) та інші персональні дані. Законом покладено на військовозобов'язаних уточнити свої персональні дані в період з 18.05.2025 року по 16.07.2025 року, примітка про те, що держатель реєстру може лише перевірити факт уточнення персональних даних, не є такою, що звільняє від відповідальності за порушення цього обов'язку. Реєстри, бази даних, інформаційно-комунікаційні системи, держателями яких є державні органи, можуть не містити окремих даних, які необхідно було оновити до 16.07.2024 року, зокрема, актуального номера телефону, адреси ел.пошти. Згідно інформації АІСТ «Оберіг», відмітка про дату уточнення (звірки) даних - 26.07.2024, після встановленого законодавством строку для уточнення (оновлення) облікових даних. Наявність повістки як доказ уточнення (оновлення) даних не може братись до уваги, оскільки сама явка до ТЦК та СП не є автоматичним оновленням даних. Сам факт отримання військово-облікових документів, повістки, відстрочки, проходження ВЛК не звільняє позивача від обов'язку вчасно уточнити свої персональні дані військовозобов'язаного. ТЦК та СП лише використовує дані, які вже занесені в електронну систему Оберіг підрозділом обліку. Позивач особисто не звертався в підрозділ обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , через центр надання адміністративних послуг чи електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста із заявою про уточнення облікових даних. Тому постановою від 14.07.2025 року № 5320 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу - 17 000 грн. На момент розгляду справи від ОСОБА_1 жодних клопотань про відкладення справи до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило, про час та дату розгляду справи був обізнаний, в протоколі зазначив про розгляд справи без його участі. Постанова про притягнення позивача до відповідальності та накладення штрафу прийнята на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи позицію відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Судом встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 , ВОС 769331, номер в реєстрі Оберіг 161220220693564000062, військову присягу прийняв 14.12.2002 року, військове звання - молодший сержант, 30.12.2006 року звільнений в запас.
Згідно витягу з електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_2 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем реєстрації проживання - АДРЕСА_1 , за якою зареєстрований на даний час. Дата уточнення даних - 26.07.2024 року.
18.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ЦНАП «Прозорий офіс» із заявою на здійснення перевірки перебування військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яка потребує догляду, наявність інших зареєстрованих/задекларованих осіь за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка потребує догляду згідно з п. 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560. До заяви надав пакет документів згідно переліку, в тому числі військово-обліковий документ і ті, що підтверджують адресу проживання, номер засобу зв'язку тощо.
Згідно довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 06.08.2024 року ОСОБА_1 , 1984 р.н. надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як такому, що здійснює догляд за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи і не має інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані її утримувати, на строк до 09.11.2024 року. Довідка дійсна за пред'явлення військово-облікового документа серія МО № 655217 та документа, що посвідчує особу.
Згідно довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 10.12.2024 року ОСОБА_1 , 1984 р.н. надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як такому, що здійснює догляд за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи і не має інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані її утримувати, на строк до 07.02.2025 року. Довідка дійсна за пред'явлення військово-облікового документа серія МО № 655217 та документа, що посвідчує особу.
Також ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації до 05.11.2025 року на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
30.06.2025 року відповідальним працівником ТЦК та СП за порушення правил військового обліку складений протокол № 3309 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП. В протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 14.07.2025 року о 10.00 годині.
В протоколі ОСОБА_1 надав письмові пояснення та зазначив, що до ТЦК та СП він прибував, дані оновлював. Протокол просив розглядати без нього.
14.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 прийнято постанову № 5320 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП за «невиконання вимог абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 року в частині обов'язку уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси ел.пошти (за наявності) та інші персональні дані.
Доказів надіслання та вручення постанови ОСОБА_1 відповідач не надав.
Постановою державного виконавця Третього відділу ДВС у м. Вінниці 09.10.2025 року було відкрите виконавче провадження № 79309047 з примусового виконання постанови № 5320, виданої ІНФОРМАЦІЯ_8 від 14.07.2025 року про стягнення штрафу в розмірі 34 000 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно вимог ст. 235 КУпАП, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період (в редакції згідно Закону № 3696-IX від 09.05.2024 року). Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період в Україні настав з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014 «Про часткову мобілізацію», продовжений Указом Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» та Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан з 05.30 год. 24.02.2022 року, строк дії якого продовжено неодноразово.
Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав, тому особливий період в Україні станом на день розгляду справи не припинений.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 затверджені Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів (Додаток № 2 до постанови в редакції станом на дату складення протоколу про адміністративне правопорушення), які визначають механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначають особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Зазначеним порядком, зокрема, визначено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку, зокрема, є своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів;організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку;забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 року, внесено зміни до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно абз. 4 п.п. 1 п. 1 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
-у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Як було встановлено судом на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходиться на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 з 27.12.2022 року.
Згідно наданої відповідачем інформації, ОСОБА_1 знаходиться на обліку за місцем реєстрації проживання - АДРЕСА_1 .
Після набрання чинності ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ позивач 18.06.2024 року з'явився до Центру надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» із заявою і подав необхідний пакет документів для вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період і така відстрочка була надана ІНФОРМАЦІЯ_2 06.08.2024 року. В переліку дули документи, що підтверджують адресу проживання, номери засобів зв'язку, інші персональні дані ОСОБА_1 . Тому він добросовісно вважав виконаним вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а також обов'язок військовозобов'язаного, тому вина ОСОБА_1 у формі умислу (чи необережності) на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, судом не встановлена.
Відповідна інформація і персональні дані також наявні в обліковій картці військовозобов'язаного ОСОБА_1 і були внесені в реєстр Оберіг 26.07.2024 року.
Крім того, відповідач на виконання вимог ст. 77 КАС України не довів, які саме відомості не були оновлені позивачем і які відомості відповідач не може отримати шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами.
Таким чином, жодних доказів наявності необхідності у позивача оновлення відповідної інформації відповідач не надав.
Враховуючи наведене, складений щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення та прийнята постанова без обґрунтування її доказами не дають підстав для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову № 5320 від 14.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити на підставі п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 90, 139, 241-244, 246, 268-272, 286КАС України, суд
позов задоволити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5320 від 14.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів відповідно до вимог ст.ст. 272, 293, 295 КАС України.
Учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
- відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2
Повне судове рішення складене 26 листопада 2025 року.
Суддя: