Справа № 128/3590/25
Провадження № 2/127/7029/25
(ЗАОЧНЕ)
27.11.2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Гондарук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №1592678 про надання споживчого кредиту від 25.06.2024 у розмірі 41894,99 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1592678 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію.
Після того, як Відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно- телекомунікаційній системі первісного кредитора (далі - ІТС) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, ТОВ «Селфі Кредит» 25.06.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №1592678 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми позики). 25.06.2024 Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Селфі Кредит» 25.06.2024 направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Е521, котрий в свою чергу Боржником було 25.06.2024 13:23:53 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1592678 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою. Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає Позичальнику (Споживачу) кредит в гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 350 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за Договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 .
В подальшому відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
29.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-03/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договір факторингу № 01.02-03/25 від 29.01.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1592678 становить 41894,99 грн., з яких: заборгованість по тілу - 9499,99 грн.; заборгованість по відсотках - 27645 грн.; пеня - 4750 грн., у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Тому суд розглянув справу у відсутність відповідача.
Таким чином, з урахуванням приписів ст. 280 ЦПК України суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і позивач не заперечив проти такого порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості.
При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України.
Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом встановлено, що 25.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №1592678 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію. Після того, як Відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно- телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ІТС) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, ТОВ «Селфі Кредит» 25.06.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №1592678 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми позики). 25.06.2024 Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Селфі Кредит» 25.06.2024 направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Е521, котрий в свою чергу Боржником було 25.06.2024 13:23:53 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1592678 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.
Відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 6500,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 350 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної' процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,5 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України ««Про споживче кредитування»: (34125 грн. / 6500 грн.) / 350 дк * 100 % = 1,5 % в день. Загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 34125 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 10352,48 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40625 грн.
Згідно Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає Позичальнику (Споживачу) кредит в гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 .
В подальшому відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
29.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-03/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договір факторингу №01.02-03/25 від 29.01.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1592678 становить 41894,99 грн., з яких: заборгованість по тілу - 9499,99 грн.; заборгованість по відсотках - 27645 грн.; пеня - 4750 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює, припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Отже, судом встановлено, що 25.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №1592678 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію.
До позивача перейшло право кредитора за вказаним вище кредитним договором, що підтверджується дослідженими доказами.
Оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту - 9499,99 грн. та відсотками - 27645 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 4750 грн., то суд дійшов наступного висновку.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи дію воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.
Відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене, виходячи з вищенаведених норм законодавства, слід дійти висновку, що в даному випадку відповідач звільнений від обов'язку сплати на користь позивача пені, нарахованої в період дії в Україні воєнного стану, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 88,66%), тому слід стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2147,70 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 628, 639, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 274-282, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №1592678 про надання споживчого кредиту від 25.06.2024 у загальному розмірі 37144,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9499,99 грн., заборгованість по відсотках - 27645 грн. та 2147,70 грн. судового збору.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса: 03126 м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: