26.11.25
Справа №635/3479/25
Провадження № 3/635/1792/2025
26 листопада 2025 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область
Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №305242 від 19.04.2025, водій ОСОБА_1 19.04.2025 об 11 годині 45 хвилин в м. Мерефа, вул. Ветеринарна, 9, керував транспортним засобом ВАЗ21103 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, нерозбірлива мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager» Alkotest 6820 та в закладі охорони здоров'я водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Боса Оксана Олександрівна надала до суду клопотання, в якому просила закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Подане клопотання підтримала у судовому засіданні, просила задовольнити.
Викликаний до суду для надання пояснень інспектор СРПП ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітан поліції Дігтяр В. в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, оскільки у зв'язку із сімейними обставинами не може з'явитися в призначений час для участі у судовому засіданні.
Представник ОСОБА_1 не заперечувала проти розгляду справи за відсутності інспектора поліції.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд, виходячи з положень ст. 268 КУпАП, відповідно до яких під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не є обов'язковою, а також беручи до уваги, що в судовому засіданні присутній представник ОСОБА_1 , вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та працівника поліції.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає про таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП , доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Як вже зазначалось вище, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Боса О.О. 05.06.2025 подала до суду клопотання (з доповненнями від 08.08.2025 та письмовими поясненнями від 26.11.2025), в якому просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В судовому засіданні позицію, викладену в клопотанні підтримала, просила задовольнити клопотання у повному обсязі. В обґрунтування позиції, зокрема зазначила:
- відеозапис, доданий до протоколу не є безперервним та не містить відомостей щодо керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом;
- зупинка ОСОБА_1 була незаконною;
- працівниками поліції не повідомлено ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння не роз'яснили права та наслідки відмови від проходження огляду;
- в направленні водія на огляд на стан алкогольного сп'яніння та в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені різні ознаки сп'яніння, та вони не відповідають Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ від 09.11.215 за №1452/735.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених судом доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №305242 від 19.04.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми, в якому наявні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - «з порушенням згоден, в алкотест дуть не буду, в мед заклад не їду, тз керував»;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2025, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся до закладу охорони здоров'я - КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак такий огляд проведений не був, у зв'язку з відмовою останнього;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських (1113057280/69), доданими до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №305242 від 19.04.2025, з якого вбачається, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Проаналізувавши докази у справі, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року року(далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015(далі - Інструкція).
Відповідно до вимог ч. 2ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.7 розділу Iнструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести огляд водія на стан сп'яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Переглянувши у судовому засіданні відеозаписи, долучені до проколу про адміністративне правопорушення, суд встановив, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, які під час спілкування виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора та в медичній установі, на що останній відмовився. ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом не заперечував, повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої - пиво, з порушенням згоден. Працівником поліції повідомлено водія про відсторонення від керування транспортним засобом.
Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, як вбачається з матеріалів справи дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення в порядку, передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Отже, твердження представника Старіченка В.В. щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Суд переглянув відеозапис, долучений до проколу про адміністративне правопорушення, та встановив, що зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відеозапис, що долучений до матеріалів провадження, узгоджується з іншими доказами по справі, які у своїй сукупності повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Стосовно доводів про те, що зупинка була незаконною судом не приймається, оскільки в Україні як на час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так і на даний час, діє режим воєнного стану у зв'язку із військовою агресією РФ, через що працівникам патрульної поліції надано право зупинки будь-яких транспортних засобів (на блокпостах чи під час патрулювання), що хоча і може призвести до звуження певних прав особи, проте, на переконання суду, таке звуження прав особи є виправданим під час дії режиму воєнного стану.
Інші доводи представника ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не впливають на висновок суду про доведеність його вини.
При вирішенні питання про накладання адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, майновий стан особи, ступень його вини, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 23.04.2016.
Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, ч.1 ст. 130, ст.248, 251,252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу:
Отримувач коштів - ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300
Код класифікації доходів бюджету - 21081300
Код за ЄДРПОУ - 37874947
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106
Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету 22030106
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів покласти на Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя Т.П.Даниленко