Справа № 642/6643/25
Провадження № 2/642/2231/25
Іменем України
28 листопада 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Вікторова В.В.
за участю секретаря Гриценко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гаранжа М.О.. звернулася до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати укладений між позивачем та відповідачем шлюб, зареєстрований 21 січня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №04.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21 січня 2012 року. Шлюб зареєстрував відділ державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області, про що в книзі реєстрації актів про одруження 21 січня 2012 року зроблено відповідний актовий запис за № 04. Від спільного проживання у подружжя народилися діти: син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 07 березня 2022 року подружжя проживає окремо та припинено спільне ведення господарства. Останній рік стосунки позивача з дружиною не складаються. У сім'ї немає взаємопорозуміння, у кожного кожен з них протилежні погляди на сімейне життя. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що відсутні спільні інтереси позивача з дружиною, наявні різні погляди на життя, втрачено почуття любові та поваги один до одного. Шлюб позивача з відповідачкою фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_1 , у зв'язку з чим він наполягає на його розірванні.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гаранжа М.О. в судове засідання не прибули. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що проти розірвання шлюбу не заперечує.
Суд розглянув справу за відсутністю сторін, повідомлених про розгляд справи належним чином, за наявними у суду матеріалами.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 21 січня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №04, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.01.2012 року.
Від шлюбу сторони мають спільних дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 06 вересня 2025 року, та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 06 вересня 2025 року, видане Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №796.
Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Зважаючи на принцип рівноправності жінки та чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час перебування в шлюбі, що передбачає можливість добровільного розірвання шлюбу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, а також п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно із роз'ясненнями постанови Пленум Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Суд зазначає, що відповідачка не має наміру зберегти родину, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Право звернення з позовом про розірвання шлюбу є беззаперечним (ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України), а примушування до збереження шлюбу є неприпустимим (ст. 51 Конституції України). За таких обставин, предметом доказування у справах про розірвання шлюбу (за умови, що один із подружжя заперечує проти позову) є виключно: 1) факт укладення шлюбу, 2) факт відсутності згоди на розлучення; 3) неможливість подальшого спільного життя і 4) неможливість збереження шлюбу без одночасного порушення інтересів одного з подружжя чи дітей.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки (абсолютна імперативна норма). У разі відсутності вільної згоди на продовження шлюбу настають наслідки у вигляді реалізації права на його розірвання у порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України), тобто кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини життя подружжя, які свідчать про те, що між сторонами шлюбні стосунки фактично припинилися і перебування їх у шлюбі носить формальний характер. Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки причини розпаду сім'ї, на які посилається позивач, є поважними, примирення між подружжям, за таких обставин, неможливе і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У відповідності до ст. 113 СК України суд залишає відповідачу прізвище « ОСОБА_5 ».
Питання розподілу судових витрат не порушувалось, що не суперечить вимогам ст.141 ЦПК України. Оскільки позивач не просив стягувати судові витрати з відповідача у разі задоволення позову, враховуючи принцип диспозитивності, встановлений статтею 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268,280, 351, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 21 січня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №04.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити « ОСОБА_5 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 28.11.2025 року
Суддя В.В. Вікторов