"28" листопада 2025 р.
Справа №150/666/25
Провадження по справі №2/150/270/25
(заочне)
28 листопада 2025 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,
при секретарі Савковій С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «БІЗНЕНС ПОЗИКА» звернулося до районного суду із вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 07.11.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №433601-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписаний у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 07.11.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №433601-КС-001 про надання кредиту. 07.11.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №433601-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 . Таким чином, 07.11.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №433601-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у прядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає ОСОБА_1 кошти у розмірі 18000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .
На виконання умов договору відповідач здійснив часткову оплату за договором №433601-КС-001 на загальну суму 13148,16 грн. Надалі відповідач припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 08.08.2025 має заборгованість в сумі 32153 (тридцять дві тисячі сто п'ятдесят три) гривні 62 (шістдесят дві) копійки, яка складається з: 16323,54 грг. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 15830,08 гривень - сума прострочених платежів по процентах. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №433601-КС-001 про надання кредиту від 07.11.2024 у розмірі 32153 гривні 62 копійки.
Позивач в судове засідання не з'явився, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги, викладені в позові, підтримує та просить їх задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи. Крім того, представником позивача у відповідності до положень ч.1 ст.276 ЦПК України подано письмове клопотання про розгляд справи про стягнення кредитної заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду рекомендованим повідомленням. Однак, 08.09.2025 на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням №0610274750017 (а.с. 62).
Відповідач вдруге та втретє повідомлявся про розгляд справи шляхом шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 28.11.2025 постановлено про проведення заочного розгляду даної справи.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 листопада 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №433601-КС-001 (далі по тексту-Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.п. 2.1 Договору Кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісією за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА".
Строк, на який надано кредит становить 24 тижні. Процентна ставка ив день 0,86586301 фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,14816782, фіксована. Комісія за надання Кредиту: 2700,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 18000,00 грн. Строк дії Договору: до 24.04.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 39600,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3599,19 процентів. Дата видачі кредиту 07.11.2023. Дата повернення кредиту 24.04.2022. Також, в договорі є графік платежів (п.3). В анкеті клієнта (витяг з інформаційно - телекомунікаційної системи) зазначено номер картки ОСОБА_1 для перерахування кредитних коштів - № НОМЕР_3 . Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-3152 (а.с.23-24).
07.11.2024 ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (офертою) укласти договір №433601-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит (електронна форма). (а.с.25-26).
07.11.2024 ОСОБА_1 підписав прийняття (акцепт) пропозиції №433601-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна Форма). (а.с.27-28).
07.11.2024 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту. (а.с.21-22).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №433601-КС-001 від 07.11.2024, заборгованість відповідача станом на 08.08.2024 становить 32153,62 грн., яка складається з: 16323,54 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 15830,08 грн. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.12-19).
Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 15.08.2025 у акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д) витребувано письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_3 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ); а також письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_3 за період з 07.11.2021 (дата видачі кредиту) по 24.04.2022 (дата закінчення терміну кредитування).
Із витребуваних судом доказів, наданих АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 15.08.2025, встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) АТ КБ «ПриватБанк» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та згідно виписки про рух коштів по картці 07.11.2024 від АТ КБ «ПриватБанк» відповідач отримав грошові перекази коштів у сумі 18000,00 грн.
При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
У відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно ст., ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року справа №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
Із дослідженого судом кредитного договору встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст., ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Споживчий центр».
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором Відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 ст.1054 та частини 2 ст.1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
За змістом ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зав'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договору кредиту, укладених між сторонами, оскільки ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму кредиту, на що позивач розраховував при укладенні договору, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму відповідно до кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості.
Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів, що відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 18000,00 грн. шляхом перерахування їх на банківську картку позичальника, якими відповідач користувався, однак, допустив неналежне виконання своїх обов'язків, хоча і частково здійснив оплату за договором, порушив умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики та відсотків за користування нею, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за договором №433601-КС-001 від 07.11.2024 в розмірі 32153,62 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16323,54 гривні, суми прострочених платежів по процентах - 15830,08 гривень.
Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов'язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
При вирішенні питання про стягнення із відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судових витрат, судом враховується те, що відповідачем не подано до суду відзиву (зокрема, щодо визнання позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, що виключає можливість вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, як те передбачено частиною першою статті 142 ЦПК України.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024, №4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення юридичної особи до суду із позовною заявою майнового характеру становить не менше 3028 гривень та не більше 1059800 гривень.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок, про що свідчить платіжна інструкція №10746 від 11.08.2025 (а.с.1), оскільки, позовну заяву подано ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому позивачем сплачено судовий збір у відповідності до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті; Закону України «Про судовий збір» (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімумум для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та розраховано з урахуванням положень ч.3 ст.4 вище вказаного Закону, тобто із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8 (3028,00 грн. х 0,8=2422,40 грн.).
З врахуванням того, що позов підлягає задоволенню, суд в силу ст.141 ЦПК України приходить до висновку про присудження ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судових витрат, зокрема, судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Вище викладене дає суду підстави для задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» понесених ним при зверненні до суду судових витрат, зокрема, судового збору.
На підставі ст., ст.525, 526, 538, 549- 551,611, 614, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 141, 263 - 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239), заборгованість за кредитним договором №433601-КС-001 про надання кредиту від 07.11.2024 в розмірі 32153 (тридцяти двох тисяч ста п'ятдести трьох) гривень 62 (шістдесяти двох) копійок, яка складається з:
- 16323,54 гривні - сума прострочених платежів по тілу кредиту;
- 15830,08 гривень - сума прострочених платежів по процентах.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати, понесені при зверненні до суду - судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422 (двох тисяч чотирьохсот двадцяти двох) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Згідно вимог ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України реквізити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411), код ЄДРПОУ 41084239).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації згідно відомостей ЄДДР - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_4 ).
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК